Із 95 вбивств, скоєних на Львівщині торік, не розкрили п'ять. Затримали п'ять злочинних угруповань, що викрадали автомобілі. Управління по боротьбі з організованою злочинністю організувало спецоперацію, під час якої загинув кілер Володимир Марко на прізвисько Біба. Його розшукували понад 20 років. Про криміногенну ситуацію в регіоні говоримо з начальником обласного управління міліції Олександром Рудяком, 45 років.
Генерал-майор призначає зустріч у робочому кабінеті на вівторок — день особистого прийому громадян. За його спиною на полицях шафи стоять ікони Матері Божої, Ісуса Христа, Святого Миколая, лежить Біблія. Праворуч від робочого столу — великий акваріум. Над ним висить портрет Тараса Шевченка. Начальник — у цивільному, чорному гольфі та класичних брюках.
Резонансні справи минулих років — убивство колишнього губернатора Степана Сенчука, директора склодзеркального заводу Богдана Дацка та інших — досі не розкрили. Нічого невідомо про розслідування недавнього вбивства Володимира Марка. Про ці справи можна забути?
— На Львівщині немає справ, що мали б резонанс і по них припинили роботу. Міліція не повинна щодня говорити про них, це вже не робота, а піар. Ось нещодавно затримали банду, яка кілька років тому людей катувала прасками. Декому з них дали довічне. Впевнений, ті вбивства також будуть мати логічний кінець. Чогось мені так здається. Може, сон наснився. Справа Марка 100-відсотково піде до суду. Ними займається головне слідче управління МВС.
Яка роль львівської міліції в розшуку Ярослава Мазурка, вбивці трьох охоронців столичного супермаркету "Караван"?
— Один з наших працівників упізнав Мазурка по відео. Вони разом училися в школі. Передали це у Київ. Через 3 години ім'я вбивці знала вся Україна. На той час ми відібрали у його мами зразки ДНК, відбитки пальців. З'ясували, що у "Каравані" він був у тому ж одязі, в якому напередодні приїздив додому в Кам'янку-Бузьку. Працювали у посиленому режимі, тримали декілька груп захоплень із представників штурмових підрозділів "Беркуту". Перевіряли по дві-три інформації в день. Людям Мазурок ввижався у таксі, на вулицях, біля банкоматів, у закладах харчування, супермаркетах. Потім виявилося, що на наших теренах він не бував. Якби Мазурок з'явився на Львівщині, його одразу затримали б.
Скільки зараз в області є так званих кримінальних авторитетів? Чи знаєте їх в обличчя?
— Особисто з такими не знайомий, для мене вони не авторитети. На Львівщині достатньо людей з кримінальним минулим. Вони в нас у полі зору. Зараз маємо ряд номінантів на "гран-прі". Найближчим часом їм вручимо, — сміється.
У Рудяка дзвонить мобільний. Кілька хвилин говорить про облаштування тиру в спорткомплексі "Динамо".
— Так, пам'ятаю це прізвище. Щось подумаю, — каже наприкінці й кладе слухавку. — Просять у ДАІ призначити одну людину. Не призначу. За моєї каденції нікого не взяли на посаду за гроші. Замінили 90 відсотків керівних посад у всіх районах. Взяли рейтинг, оцінили ситуацію. Хто мав гірші показники, запропонували нижчу посаду. Зараз готуємо чергові кадрові зміни. На Сихові та в Пустомитах будуть нові керівники. Начальник Залізничного району вже вислужив термін служби, звільниться на пенсію.
Позаторік 11 правоохоронців судили за корупцію. Скільки таких порушників виявили 2012-го?
— 65 працівників звільнили, 22 — засудили, — відповідає після короткого телефонного дзвінка. — Якщо не помиляюся, найбільший хабар узяв начальник одного зі слідчих підрозділів — 3 тисячі доларів. Якщо бачу, що людина може бути нечиста на руку, без жалю звільняю. Тисячу разів може бути фахівцем, але якщо "бескорыстно любит деньги", йому тут не місце. Порядних працівників у міліції є більше, ніж тих, про які пишуть ЗМІ. Чотири дні тому працівники патрульно-постової служби на гарячому затримали у Львові квартирних злодіїв. Ті винесли сейф, у якому коштів та іншого майна було на 600 тисяч доларів. Кожному виділив премію — по тисячі гривень, більше не міг. Хоча злочинці пропонували їм суму, значно більшу від зарплати і премії. А власник квартири навіть "дякую" не сказав.
Коли реконструювали Сихівський райвідділ міліції, обіцяли зробити його "надсучасним". На відкритті відвідувачі були розчаровані.
— Зробили, що могли. Це ж була реконструкція, а не новобуд. Маємо кімнати для затриманих та доставлених, прозорі бокси, нове обладнання, меблі, ремонт. Ми — бюджетна організація, протягуємо "ножки по одьожке". Знайдіть 29 мільйонів гривень — побудуємо нове приміщення з прозорими стінами. Мене часто питають, чого маю такий малий кабінет? У Криму був утричі більший. Так, бо знаходимося в історичному приміщенні, його не можна розширити.
Наприкінці розмови виносить два шматки сала.
— Сьогодні приїжджав товариш, колишній керівник полтавського УБОЗу Станіслав Руденко. Привіз полтавського сала. Після нього львівське перестанете їсти, — дає пакунки журналісту і фотографу.
З дружиною бачиться раз на два тижні
Олександр Рудяк одружений, має двох доньок. Сім'я 15 років переїжджала з місця на місце за генералом. Коли його перевели до Львова, залишилися на Полтавщині, де він також очолював обласне управління міліції. Дружина Галина працює на Лубенському молочному заводі, яким володіє її рідний брат. 2001-го той задекларував свій перший $1 млн.
— Ніколи не хотів бути мільйонером, вистачає зарплати, — Рудяк показує декларацію. Сукупний дохід за рік — 147 339 грн. — Житло маю в іншому регіоні. Тут винаймаю квартиру. Дружина приїжджає до мене раз в два тижні, інколи частіше. Моїх родичів не можна назвати впливовими. Вони просто потужні бізнесмени. Дякувати Богові, не лізуть у політику.
3 
1
Коментарі