Будинок Івана Чепи провалюється у вирву

 

У селі Ільниця Іршавського району Закарпаття земля провалюється у виробки вугільних шахт. Вирва дійшла до житлових будинків.

Ільниця розташована за 5 км від Іршави. Тут живуть 9,5 тис. людей.

До 2002 року в селі видобували буре вугілля шахтним способом. Тепер — у відкритому кар"єрі.

— Перші шахти в Ільниці з"явилися 1865 року, — розповідає колишній шахтар Василь Павлище, 75 років. — 1946-го відкривати штольні почали дуже активно: підривали землю, де їм підходило, а людям замість хатів видавали квартири. Та у 1980–1990-х добувати буре вугілля стало нерентабельно, і шахти помалу закривали. Їх затопило водою.

Під селом пролягають кількадесят кілометрів пустот. У середині 1990-х земля почала сповзати туди.

— Щороку утворюються одна-три вирви, — розповідає сільський голова Ільниці Федір Король, 45 років. — В останні роки провалля активізувалися, добираються до будинків селян. Особливо небезпечно в нас навесні та восени, коли земля після дощів надто зволожена.

Особливо небезпечно в нас навесні

Вирви в Ільниці завглибшки до 9 м. За 15 років утворилося близько 40 ям. Остання — у березні торік.

— Василь Марковцій того дня запряг на своєму подвір"ї коней, щоб вивезти на поле гній, — продовжує Федір Король. — Коні були неспокійні, не слухалися. Потім зірвалися з упряжі. За мить підвода із господарем провалилася під землю. Щастя, що вирва була неглибока — метрів 6. Василя витягли без проблем. Яму засипали камінням.

Війт веде до обійстя 47-річного Івана Чепи. Вирва під стіною його будинку виникла восени 2007-го. У неї впав сарай. Чоловік попросив допомоги в сільської ради. Яму засипали породою із шахти.

Земля провалюється і на полях. У вирвах зникають вантажівки, комбайни, трактори.

— Бувало, їде полем комбайн чи трактор і за секунду опиняється під землею, — згадує сільський голова. — Щастя, що ями неглибокі, то водія і техніку вдається витягнути.

Війт каже, доки працювали шахти, вони допомагали технікою і породою.

— Треба було засипати вирву, я дзвонив керівництву шахти — і проблему вирішували. Тепер уже не маємо чим і як засипати ями.

— Ми просили Кабмін та Міністерство охорони навколишнього природного середовища запланувати на 2010 рік гроші для ліквідації вирв, — каже виконувач обов"язків начальника обласного управління промисловості Володимир Католик. — Єдиний вихід — засипати прірви камінням, а зверху накладати родючий шар ґрунту.

Калушу потрібно 3,5 мільярда гривень

На вул. Менделєєва на околиці Калуша на Івано-Франківщині живуть три родини. Решта покинули домівки через утворення вирв. Недобудовані споруди тягнуться на 0,5 км.

Остання воронка тут з"явилася минулої весни. За 50 м від неї стоїть житловий будинок. Господар Ігор Богаченко, 43 роки, —  геолог-розвідник. Переконаний, що будь-якої миті його дім може провалитися.

Загалом у Калуші 1000 таких будівель. Мешканців 13 із них треба терміново відселяти.

За часів Радянського Союзу в Калуші видобували калійну сіль та магній. Після банкрутства заводів почалися техногенні проблеми. Над виробленими територіями трьох колишніх солевидобувних шахт просідає ґрунт.

У вівторок із робочим візитом у Калуші побував президент Віктор Ющенко. Запевнив, що підпише указ про наданню місту статусу зони екологічного лиха. Міський бюджет щороку отримуватиме додаткових 5 млн грн. Аби вирішити проблему, треба 3,5 млрд грн.

— Я звертатимуся до міжнародних інституцій і проситиму про надання гуманітарної й технічної допомоги, — каже глава держави.

Катастрофа загрожує також  Новороздільському та Яворівському державним гірничо-хімічним підприємствам "Сірка" та Стебницькому "Полімінералу" на Львівщині.

×