Неділя, 16 червня 2013 12:16

"Залишилося тільки навчитися в інтернеті робити дітей" - психолог про залежність від Мережі

Автор: ФОТО: Юрій Луканов
  Алевтина Шевченко за освітою психолог-практик і психотерапевт (напрям клієнт-центрована терапія). 18 років викладала на кафедрі педагогіки і психології психологічного факультету Дніпропетровського національного університету. Зараз - психолог телепроектів каналу СТБ, консультант телепроектів інших каналів. Колумніст газети "Дзеркало тижня" та журналу "Фокус", автор статей на психологічну тематику.
Алевтина Шевченко за освітою психолог-практик і психотерапевт (напрям клієнт-центрована терапія). 18 років викладала на кафедрі педагогіки і психології психологічного факультету Дніпропетровського національного університету. Зараз - психолог телепроектів каналу СТБ, консультант телепроектів інших каналів. Колумніст газети "Дзеркало тижня" та журналу "Фокус", автор статей на психологічну тематику.

Алевтина Шевченко, член Української спілки психотерапевтів, розповіла в інтерв'ю Gazeta.ua, як інтернет впливає на психіку людини та до чого призводить інтернети-залежність.

- Нині з'явився феномен: люди, які втікають від реальності в інтернет. Вони там живуть чи не таким же насиченим життям, як і в реалі. Вони захоплюються, закохуються, у них киплять там пристрасті неабиякі, хіба що дітей не роблять. Але хто знає, може, і це стане можливим у майбутньому. Що, по-вашому, відбувається? Чому люди біжать в ілюзорний світ?

- Є суто практичне пояснення. У Японії деякий час тому описали цей феномен який на японській мові називають - Хікі коморі. Ці люди сидять вдома і не виходять назовні. А, питається: "Навіщо?". Інтернет створив все необхідне, щоб люди могли жити, не відриваючись від комп'ютера. Вони в інтернеті заробляють гроші, отримують їх на рахунок, не виходячи з дому, можуть з дому замовити собі їжу. Вони через соціальні мережі можуть знайомитися з цікавими для них людьми. Можуть закохуватися, займатися сексом, правда, віртуальним. Є навіть спеціальні портали, де в режимі он-лайн реальні жінки за певну плату покажуть вам свої принади, зімітують статевий акт.

Одного разу я навіть спілкувалася з чоловіком, який найняв приміщення і жінок. Вони в режимі реального часу надавали віртуальні секс-послуги. Тоді це було ще заборонено. Він бідкався, що це у нас небезпечно. Але при тому шукав бабусь років шістдесяти-сімдесяти. Як виявилося, на кожен товар є свій покупець. Інтернет стає самодостатнім, він починає заробляти сам в собі.

Залишилося тільки навчитися в інтернеті робити дітей. І тоді людству взагалі нема чого буде відриватися від комп'ютера.

Я наче пожартувала з приводу невставання від комп'ютера. Але насправді в цьому жарті є дуже велика частка правди. Можливо, далеко не всі усвідомили це, але з появою такого феномена, як інтернет, людство зробило стрибок у своєму розвитку. Я ось недавно побачила фрази, за які ще років 20 тому відправили б у дурдом: "Я тобі 10 хвилин тому лист послав. Подивися, чи дійшло". Люди можуть практично миттєво отримати будь-яку інформацію. Тому заглибленість в інтернет здається мені якимось прообразом майбутнього.

Тобто це не так погано, коли люди переходять жити в інтернет?

- Я остерігаюся давати оцінки на рівні "погано - добре". Є реалії, їх потрібно осмислювати. Мотиви відходу в інтернет у різних людей різні. Люди можуть ходити, наприклад, в чати. Тут вони, спілкуючись зі співрозмовником, можуть представляти себе не тим, ким вони є насправді, а тим, ким би вони хотіли бути в реальному житті. Тут вони можуть шукати психологічну підтримку, якої не мають у реалі.

Може бути, наприклад, сердечна прихильність.

Автор: ФОТО: Юрій Луканов
 

У мене була клієнтка. Дуже симпатична жінка за 30 років. Бізнес-леді - вона займала високу посаду в одній фірмі. Витончена, освічена, вродлива, знає іноземну. У неї склався ідеал чоловіка, якого вона ніяк не могла знайти. Наша груба реальність постійно її розчаровувала.

І раптом на одному з інтернетівських форумів вона познайомилася з іноземцем. Їй здалося, що він розмовляє з нею однією й тією ж мовою. В сенсі світовідчуття. Вона закохалася. Спілкувалися віртуально два роки. Зрештою, вона не витримала, купила тур в його країну і поїхала.

Він її зустрів на машині, і першим шоком для неї було дитяче крісло на задньому сидінні. Вона, звичайно, знала, що він одружений. Але ось так на власні очі побачити підтвердження - цього вона не думала. Крок за кроком вона відчула розчарування. У них навіть сексу не сталося. Вона в останній момент не дозволила.

Моя героїня, познайомившись у інтернеті з реальним чоловіком, відчула якусь близькість, приписала йому ті риси, які вона б хотіла в ньому бачити. Тобто сотворила в своїй уяві ідеал.

Я читала їхні листування і думаю, що йому це потрібно було для того, щоб панувати. Є такі типажі, які полюбляють нав'язувати свою волю іншим. Він відчував, що жінка потрапила від нього в психологічну залежність, і впливав на неї.

Повернувшись зі своєї поїздки, вона відчула порожнечу. Їй не вистачало того світу, який вона створила разом з тим чоловіком. Я б порівняла це з наркоманом, у якого відібрали наркотик. Словом, довелося її тривалими бесідами виводити з такого стану. Переконувати, що ідеалам в реальному житті мало хто, якщо взагалі хтось відповідає. Тепер у неї все добре. Вона вийшла заміж за свого колегу, чоловіка, в якого була закохана жіноча частина їхнього офісу.

З цієї розповіді виходить, що люди заглиблюються в інтернет не тільки через те, що їх лякає реальне життя з її стрімкими темпами, нестабільністю, непередбачуваністю. Тобто фобії відіграють далеко не першу роль?

- Мені важко робити узагальнення і виставляти ранги причин інтернет-залежності. Узагальнення в психології - це невдячна річ. Але і страхи теж присутні у тих, хто заглиблюється в інтернет.

Моїм клієнтом був молодий письменник, років 25-ти. Писав незвичайні психологічні твори, при цьому вивертав навиворіт людську душу, описував її страхи, якісь темні місця. Його фантазії так вплинули на нього самого, що йому самому стало страшно. Його психіка виявилася під впливом його власних творів. Вона почала малювати йому жахи, і він перестав виходити на вулицю.

Незрозумілі страхи людство мучили завжди. Якщо з'являлися якісь незрозумілі явища, то люди приписували їх нелюдським силам і намагалися з ними воювати. Скажімо, боялися відьом і їх нібито шкідливих діянь. Дуже часто люди приписували відьмам ті якості, які самі хотіли в них бачити. І з ними боролися - спалювали на вогнищах. Так і мій клієнт. Він боявся незрозуміло чому. Він сидів удома рік. Потім у нього стався стрес. Він розлучився і це, як не дивно, послужило причиною виходу з "ув'язнення". Зараз він досить успішний літератор, одружився вдруге.

Гіпотетично я можу припустити, що люди ховаються і від реальних загроз. У наш неспокійний час, особливо в 90-ті роки, як ми пам'ятаємо, відбувалися розбірки між групами. Не виключено, що хтось ховався від загрози, наприклад, вбивства. Можу припустити, що він у цей час жив не в абсолютному ув'язненні, а в інтернеті.

Автор: ФОТО: Юрій Луканов
 

Ви в попередніх двох випадках розповідаєте хеппі-енди. Враження таке, ніби психологи чарівники і одним махом можуть вирішити всі проблеми людини.

- Звичайно ж, ні. У мене, крім університету імені Шевченка, є ще західна освіта. Це освіта передбачає, що ми, психологи, теж повинні звільнятися від своїх проблем у бесідах з колегами. Ми точно так само йдемо на бесіду до іншого психолога, намагаємося розібратися в собі і позбутися власних фобій чи невпевненості. Це передбачено з суто практичних міркувань: якщо у психолога в голові не в порядку, то як він може займатися чужими проблемами? Вони його просто не будуть цікавити і він не зможе їх вирішити.

Однак, повертаючись до інтернет-залежності, скажу, що, створивши паралельне життя, інтернет цілком може розбудити в людині таке, чого вона ніколи не підозрювала у собі. Саме тому, що нам стали доступні найрізноманітніші пласти інформації.

До мене звернувся колишній народний депутат. Не мерзотник, не цинік, думаю, що не злодій. Людина порядна, чуйний, інтелігентний. У нього була дружина і кілька дітей. Цілком пристойний сім'янин. Дуже серйозно вірує в Бога. Він в інтернеті зайшов на якийсь порносайт. Там побачив записану на відео сцену згвалтування жінки. Здавалося б, це повинно викликати відразу. А йому сподобалося.

З якихось диких глибин його підсвідомості виповзло щось мерзенне і бридке, що дарувало йому насолоду від цього моторошного процесу. Мій клієнт злякався не відео, а своєї реакції на нього. Він жив з відчуттям свого гріха, своєї порочності і мучився від цього.

Мені важко сказати, чим закінчилася історія з депутатом. Він ходив на сповіді до священиків. Саме вони порадили йому звернутися до психолога. Можливо, він прийшов суто для галочки, щоб відбути номер. Після декількох бесід - більше не з'являвся.

Але сам факт дуже показовий. Думаю, що так само може прокинутися в комусь пристрасть до вбивства. Або зразкова дружина раптом відчує себе останньою повією. Або в комусь прокинеться бажання красти. Якщо раніше якісь збудники або стимулятори наших вад були далеко, на них потрібно було випадково наткнутися, то тепер вони в кожного під рукою - в інтернеті.

Напрошується питання: може краще відмовитися від інтернету? Жити як жили раніше.

- Не вийде, бо це все одно, що відмовитися від електрики чи інших благ цивілізації. По-друге, інтернет серед інших своїх якостей може бути не тільки причиною, але й інструментом, який дозволяє піти від реальності.

Спостерігаються такі казуси: параліч волі. Людина нічого не робить, розуміє, що так не можна і все одно ніяк не може подолати свою, умовно кажучи, лінь. І тут інтернет виступає йому помічником. Він сидить і "втикає" в інтернеті. Не було б інтернету - він би знайшов інший замінник.

Чому люди бувають такі безвольні? Тим більше дивно, що вони усвідомлюють свою безвольність і ненормальність ситуації.

- До мене звернувся бізнесмен. Точніше, він за професією архітектор, але довелося стати бізнесменом. Він був непогано забезпечений. Найняв офіс, співробітників. При цьому він знав, що йому потрібно робити, з ким зустрічатися, які зв'язки налагоджувати. Усвідомлював, які потрібні кроки, щоб розвивати бізнес. Але сам сидів у своєму керівному кріслі в дорогому костюмі, в дорогих туфлях і краватці і цілими днями копирсався в інтернеті. Він розумів жах ситуації і нічого не міг з собою вдіяти.

Він, схоже, був цілком пристойним архітектором. У нього було ім'я. Дружина не знаю, з яких причин почала його підбивати робити свій бізнес. Мовляв, так станеш більш забезпеченим, статус підвищиш. Він піддався на її вмовляння. І опинився в найглибшій депресії. У ньому боролися дві взаємовиключні установки. Це те, що йому нав'язала дружина. І він другий, що він чудово знав, як у наших умовах робиться бізнес. Тобто потрібно давати хабарі, знаходити якісь ліві рішення. Він був порядною людиною, і все це було йому глибоко огидно. І ось ці суперечливі установки і викликали в ньому депресію і параліч діяльності.

Взагалі, потрібно сказати, що до психологів звертаються порядні люди, у яких є моральні установки, і вони не можуть їх переступати. Циніки і мерзотники до нас не приходять. Інтернет дає нам також набагато більше можливостей не лише пізнавати дійсність як джерело інформації. Він також може бути інструментом контролю. Адже сучасна людина залишає в мережі купу слідів.

Моїм пацієнтом став чоловік, що прийшов до мене в шоці. Він душа в душу жив зі своєю красунею дружиною, дуже її любив, вважав її чудовою дружиною. І раптом чомусь вирішив постежити за нею. Одним словом, через інтернет зрозумів, що у неї є коханець. Мабуть, вона і була такою чудовою дружиною, оскільки теж мала до нього ніжні почуття і відчувала свою провину перед ним. З почуття провини намагалася йому всіляко догоджати і не викликати негативних почуттів.

Це факт невеликий. Але він показує можливості інтернету. Є ймовірність, що, наприклад, політики чи якась інша сила з метою контролю над суспільством встановлять контроль над усіма громадянами. Не можна виключати, що комусь не захочеться використовувати цей контроль на шкоду суспільству. Психологічно важко жити з усвідомленням того, що тебе постійно контролюють.

Зараз ви читаєте новину «"Залишилося тільки навчитися в інтернеті робити дітей" - психолог про залежність від Мережі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 55472
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути