У відбудованих за цей час чотирьох корпусах зараз утримуються понад 1,1 тисяч людей, що відбувають покарання за тяжкі і особливо тяжкі злочини з терміном відбування від 15 до 25 років. "Довічники" утримуються в окремих камерах. Серед інших ув"язнених існує півсотні "категорій", представників яких ні за яких умов не можна садити разом в одну камеру, наприклад, членів різних етнічних організованих злочинних угрупувань, тих, хто допомагав слідству, закоренілих "урок" і насильників.

Режим в Централі завжди відрізнявся особливою суворістю. Але за запевненням адміністрації, завдяки стійкому фінансуванню, умови життя тут значно покращились в порівнянні з 1990-ми роками.

Тюремний день починається в 6.00. У перервах між триразовим харчуванням, ув"язненим надана можливість працювати. Нею користується приблизно одна п"ята в"язнів. В основному виробляють спортивний інвентар, який через низьку ціну і статусу "зроблено вручну" має величезний попит. Отримуваний зеками прибуток складає 1,7-2,5 тисяч рублів в місяць, які можна витратити на продукти або предмети особистої гігієни в тюремному ларьку. З цих же засобів віднімається відсоток на харчування і компенсації постраждалим від їхнього злочину. Ті, хто не працює - зазвичай дивляться в камерах телевізор, а після обіду - виходять на 30-45 хвилинну прогулянку. Окрім тюремної їжі в"язні можуть отримувати передачі з волі від рідних і близьких. У рік кожен зек тюремного режиму має право на дві передачі по 20 кг

Іноді навіть жорсткі правила тюремного розпорядку можуть бути підкориговані. На свята або під час пізнього матчу збірної країни, відбій може бути відсунутий з 22.00 до опівночі, що, ймовірно, і буде зроблено в день святкування ювілею. Зеки теж мають право на свято, вважає тюремне керівництво.

Недоліку у в"язнях не було ніколи. Адже окрім карних злочинців, за два з чвертю століття сама різна влада утримувала тут неугодних їй бунтарів і політичних противників.

На утримання перших в"язнів при Катерині II було наказано витрачатися по копійці "на брата" в добу. У 1870 році тюремне начальство отримувало від 80 і 110 рублів для наглядача і старшого наглядача до 375 рублів для начальника в"язниці. Водяне опалення, каналізація, водопровід з"явилися тут до 1906 року.

У 1929 році централ став особливою в"язницею держбезпеки. У роки Великої Вітчизняної війни і після неї у Володимирському централі утримувались фельдмаршали Фрідріх Паулюс, Евальд Клейст і Фердинанд Шернер, комендант Берліна Гельмут Вейдлінг. У 1960-1963 роках тут знаходився Гарі Френсис Пауерс - пілот американського літака-розвідника U2, збитого над Уралом.

Серед відомих російських діячів в Централі побували більшовик Михайло Фрунзе (1907-1910), депутати Державних дум князь Петро Долгоруков (1946-1951) і Василь Шульгин (1944-1956), актриса Зоя Федорова (1948-1954), співачка Лідія Русланова (1950-1953), син Сталіна Василь Джугашвілі (1956-1958), заступник начальника Першого (розвідувального) головного управління НКВД СРСР генерал-лейтенант Павло Судоплатов (1958-1968). У 1960-1970-і роки тут утримувались дисиденти Володимир Буковський, Юлій Даніель, Натан Щаранський, Анатолій Марченко.

За словами одного з колишніх ув"язнених централу Станіслава Крюкова, що провів за ґратами 45 з прожитих 68 років, рівень професійних злочинців в країні і, відповідно, у в"язницях помітно здрібнів. Якщо 10-20 назад це були в основному борці за ідеали, що відрізняються від державних, то сьогодні - все більше наркомани і "беззаконня", що не поважають ні російські, ні тюремні закони.

"В порівнянні з тим, що було в 1960-1970-і роки, зараз у в"язниці справжній піонерський табір: у камерах не 30-40 чоловік, а 5-6, годують не через день, а щодня, по зоні ходять батьки, дивляться, як живуть їхні діти. Коли таке було? У ларьку можна купити все що завгодно, аж до ковбаси", - говорить тюремний ветеран. NEWSru.

×