Уранці 26 червня до обласного опікового центру Хмельницького привезли 24-річного Олега Марчука.
— Пацієнт отримав поверхневі опіки, — розповідає опіковий хірург Леонід Мовчан. — Доведеться оперувати руки, там опіки найглибші. Однак чоловік швидко одужує. Скоріш за все на обличчі післяопікових рубців не буде, а от на руках, напевно, залишаться.
Обличчя та руки Олега — у бинтах. Говорити йому важко.
— Це сталося на дачі в селі Пархомівні, — каже. — Я пішов туди по удочки, збирався їхати на Дністер. Було десь годин вісім вечора. На кухні в нас газовий балон. На конфорки поставив черпак з водою. Хотів випити кави.
Доки вода закипала, Олег пішов дивитися телевізор.
— Я зайшов із запаленою сигаретою до кухні, — пригадує Олег. — Запаху газу не відчув. У мене був насморк. Пригадую тільки ярку вспишку.
Від вибуху в будинку знесло частину даху та вибило шибки.
— Ми тим балоном користувалися вже два роки, — згадує мати Олега 45-річна Неля Марчук. — Думаю, він на половину був порожнім. Навіть не уявляю, що могло статися, якби газу було більше.
Вибуховою хвилею Олега відкинуло на кілька метрів.
— Скільки я лежав не знаю, — каже Олег. — Мене присипало стелею. Я виліз з-під уламків і вибіг на вулицю. Навєрно, був у шоковому стані. Болю не відчував. Потім ліг спати. А коли проснувся — дивлюся, на грудях висить шкіра. Я давай її віддирати.
Уранці на дачу приїхала тітка Олега. Вона й викликала "швидку".
У лікарні Олега навідують його 22-річна дружина Ольга, 5-річний син Назар та брат Віталій, 22 роки.
Коментарі