Українська економіка влаштована так, що високі технології їй не потрібні. Таку думку у новому номері журналу "Країна" висловив вчений і перекладач Максим Стріха.
"Це – трагедія нашого сучасного і майбутнього. Економіка у нас низькоукладна, енергомістка і часто зорієнтована не на кінцевий продукт. Є певні винятки – Пінчукові заводи в Дніпропетровську використовують технології нашої металургійної науки. Тому вони й зараз тримають помітний сегмент світового ринку. Але простіше поставити завод по розливу кока-коли, використовувати старі апробовані технології і, не маючи ніяких венчурних ризиків, робити бізнес. Держава не сприяє інноваціям", - зауважив він.
Стріха підкреслив, що наша наука могла б виконувати замовлення іноземців.
"Але законодавство побудоване так, що їм майже неможливо тут працювати. Замовник переведе гроші на казначейський рахунок університету чи академічного інституту, а вони зникнуть у дірці дефіциту бюджету, не дійшовши до тих, хто виконуватиме замовлення. А банківські рахунки ці інститути з університетами відкривати не мають права", - наголосив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Державне замовлення в українських вишах треба скоротити ще більше - експерт
"В українській науці залишаються тільки героїчні люди. Але й вони довго не протримаються – бо більшість із них пенсійного або, в кращому разі, передпенсійного віку. А молодь у науку майже не йде – як можна вимагати від талановитої молодої людини починати свій шлях із 1600 гривень на місяць? Утримуючи за ці кошти родину й винаймаючи житло? Тому не диво, що найталановитіші або швидко емігрують, або перекваліфіковуються на щось прибутковіше", - зазначив вчений.
Повне інтерв'ю Максима Стріхи читайте у журналі "Країна" № 18 (121) за 10 травня 2012 року.
1 
79692
Коментарі
4