Текст попередньої угоди щодо транзиту виглядає як компроміс, але це лише на перший погляд. Українська сторона мала переваги, проте не скористалась ними та пішла на поступки Росії. Причиною цього можуть бути кулуарні політичні домовленості.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить експерт з енергетики Михайло Гончар.
Чи оптимальні ті домовленості, що досягти Газпром і Нафтогаз?
Україна не отримає транзиту навіть на п'ять років. Газпром розірве контракт як тільки йому вдасться завершити будівництво "Північного потоку-2". Угоду будуть виконувати хіба що впродовж першого року, доки обхідний газогін ще не звели остаточно. Саме тому транзит у 2020 році виглядає привабливим - 65 млрд кубів. Українська сторона говорила про мінімум 60 млрд. Тобто тут нашу вимогу начебто задовольнили. На наступні роки мова йде тільки про 40 млрд кубометрів, цього надто мало для нашої ГТС.
Також з підписаного протоколу не витікає ніяких конкретних зобов'язань Газпрому. Натомість Нафтогаз повинен відмовитись від своїх судових позовів.
Якісь переваги і недоліки бачите у новій транзитній угоді?
Єдиний чистий позитив - це обіцянка росіян виплатити Нафтогазу 3 мільярда доларів. Раніше пропонували віддати газом, це було неприйнятно для України. Домовились, що заплатять живими грішми. Виглядає так, що саме на цей гачок і спіймали керівництво України - навіть не Нафтогазу. Наша влада повелась на ці легкі гроші, щоб вирішити свої бюджетні проблеми. Погодились підписати угоду, яка не гарантує вигоди для інтересів України і може бути потенційно загрозливою. Це - російська технологія розводу та кидка. Приманили трьома мільярдами, а потім відмовились від контракту. Схожа ситуація була у 2009 році. Тоді перший рік умови для нас були привабливими, потім російська пастка замкнулась і ми були вимушені грати за чужими правилами.
У протоколі контракту немає обмежуваних вимог, наприклад, "транспортуй чи плати". Це вказує на те, що росіяни не планують довго ним послуговуватись. З формальної точки зору транзит існуватиме. Тільки існуватиме він у обсягах, які потрібні будуть Газпрому для проходження зимових піків попиту у Європі. Підписаний протокол виглядає як певний компроміс. Але тільки на перший погляд. Цей документ, швидше, відіграє маскувальну функцію справжніх намірів російської сторони.
З іншого боку сам протокол не є зобов'язуючи документом. Ми не повинні зараз же забирати свої позови з арбітражів. Коли ж будуть обговорювати сам контракт, треба наполягати на червоних лініях. Вимагати, що контракт не може бути підписаний на умовах, що викладені у протоколі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сенат США схвалив нові санкції проти "Північного потоку-2"
Повинні відмовитись від позовів проти Газпрому на загальну суму 12 млрд доларів. Нафтогаз піде на це?
Українська компанія не пішла б на це і, сподіваюсь, не піде. Але тут бачимо, що спецоперація Путіна вдалась. Він втягнув у газові переговори політичне керівництво України у Парижі під час "нормандської зустрічі". Тепер виглядає так, що українська влада має якісь незрозумілі зобов'язання перед Кремлем. І намагається просунути їх через Нафтогаз. Він фактично опиняється під подвійним тиском - з одного боку Росія, з іншого Банкова. Під протоколом перший підпис належить помічнику Зеленського, який фактично не має ніяких повноважень у газовому питанні. Факт першого підпису під протоколом особи, яка не має функціонального відношення до предмету переговорів, зайвий раз вказує на те, що існують закулісні домовленості політичного характеру. Навряд нова українська влада до кінця усвідомлює, що паливні питання для Кремля є одним з основних важелів впливу на нашу державу.
Міністр енергетики Олексій Оржель говорить про перегляд тарифів на транзит. У якому вигляді це може бути?
Українська сторона стверджує, що тариф на транзит формується на основі європейської методології. В той час, як з російського боку виходять з так званої конкуренції маршрутів. Зрозуміло, що у них своя калькуляція. І вона завжди буде показувати, що, наприклад, транспортувати газ по кривій з Ямалу через всю Росію до чорноморського узбережжя, потім Турецьким потоком через Чорне море, і другою його ниткою через Болгарію, Сербію, Угорщину у напрямку австрійського Баумгартена, буде дешевше, ніж по прямій через Україну.
Нафтогаз може отримати у судовому порядку 12 млрд, на які позивається?
Є шанси. Можливо, сума може бути меншою, але суд скоріш за все знову має стати на сторону Нафтогазу. Якщо ж росіяни знову будуть відмовлятись виконувати постанови арбітражу, можна буде задіяти механізм судових стягнень, замороження активів Газпрому закордоном. Не повинні йти на поступки у цьому питанні. Гроші, які були присуджені Нафтогазу в рішенні від 28 лютого 2018 року, це лише частина компенсацій за невиконаний Газпромом транзит в обсязі не менше 110 млрд кубометрів щороку. Із загальної заявленої суми претензій на майже 12 млрд доларів по новим позовам, принаймні, 2 млрд були гарантованим виграшем Нафтогазу.
Нафтогаз фактично опиняється під подвійним тиском - з одного боку Росія, з іншого Банкова
Швейцарська компанія-підрядник відмовилась від роботи на російським газопроводом? Заморозка будівництва Північного потоку-2 вплинула на переговори?
Цей факт посилив наші переговорні позиції. Головна проблема для української газотранспортної системи - це Північний потік-2 та Турецький потік. Проте парадокс полягає у тому, що українська делегація замість того, щоб використати свою перевагу, пішла на поступки Газпрому.
Українська сторона могла б мати ще кращі позиції, якби ми перечекали зиму. Європа має достатньо газу у сховищах, ми - також. Могли б перезимувати без суттєвих проблем. Натомість росіяни сильно б відчули на собі відсутність української ГТС. Кожен другий кубометр газу Росія доставляє у Європу через Україну. Тобто фактично вони б втратили половину свого прибутку. Тому треба почекати з остаточним підписанням контракту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина виступила проти санкцій США щодо "Північного потоку 2"
Яка подальша доля чекає на Північний потік-2?
Далі будуть спроби оскаржити американські санкції у судах. Намагання добудувати газогін власними силами. РФ має лише одне судно, яке чисто теоретично може укладати труби Балтійським морем. Але це все затягне будівництво на невизначений час, що вигідно для України.
ЗМІ стверджують, що 5 українських компаній почали закуповувати газ напряму з РФ для власного користування. Це може бути правдою? Як варто реагувати?
Закуповувати газ у росіян в обхід української газотранспортної системи це малоймовірно. Не впевнений, що ця інформація може бути правдою. Проте маємо визнати той факт, що багато компаній в Україні були б не проти це робити. Проросійське політичне крило в особі Бойка і Медведчука постійно про це говорять. Літали у Москву, робили вигляд, що про щось домовляються. Але, на щастя, поки їх прагнення лишаються нереалізованими.
Український Нафтогаз та російський Газпром узгодили майбутній транзитний контракт газу до Європи. Домовились про угоду на 5 років, з можливістю продовжити до 10. Документ передбачає мінімальний обсяг транзиту 65 млрд кубометрів газу в перший рік і по 40 млрд кубометрів у наступні 4 роки. Газпром повинен виплатити українській стороні 2,9 млрд доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу до Нового року. Натомість Нафтогаз має відмовитись від усіх інших позовів на загальну суму 12 млрд, що зараз ще перебувають на розгляді міжнародних судів, про це на брифінгу 21 грудня розповів Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель.
3 
79692
Коментарі