"Сьогодні ми з соромом згадуємо про це. 75 років тому не лише в Берліні, але й по всій Німеччині десятки тисяч аплодували і раділи, коли книги Фройда, Маркса і багатьох інших студенти кидали у вогонь", - сказав Келлер.
За його словами, спалювання книг стало символом репресій з ідеологічних міркувань і придушення свободи слова.
10 травня 1933 року в Берліні студенти під керівництвом нацистів спалили понад 20 тисяч книг єврейських, соціалістичних і пацифістських авторів, зокрема Бертольда Брехта, Зіґмунда Фройда, Максима Горького, Карла Маркса, Генріха Гайне, братів Маннів, Стефана Цвейга, Еріха Кестнера, Джека Лондона, Ернеста Гемінґвея - всього 149 авторів.
Це було першою сходинкою до ідеологічного контролю над літературою. 22 вересня 1933 року було видано декрет про створення Імперської палати культури.
До 1939 року відділ літератури повністю контролював роботу 2 500 видавництв, редакцій і друкарень. Книготоргівля - 23 тисячі книгарень - теж була полем діяльності цього відділу. Публікуватися могли тільки ті письменники, які пройшли реєстрацію в палаті культури.
З 1947 року 10 травня в Німеччині відмічається День пам"яті про публічне спалювання книг. У 1995 році на історичній площі Бебеля було встановлено монумент, який являє собою приміщення в ґрунті з порожніми книжковими полицями, зверху накритий скляною плитою.
А в 2006 році Центр європейсько-єврейських досліджень імені Мендельсона в Потсдамі ініціював створення "Бібліотеки спалених книг". Центр має намір відтворити 316 зі знищених книг, зробивши ці зібрання книг доступним школам і гімназіям, оскільки значущість цих великих письменників незаперечна.
У 2006 р. по екземпляру першої книги з "Бібліотеки спалених книг" - підбірку творів Гуґо Пройса, автора проекту Веймарськой конституції 1919 року - отримали всі депутати бундестагу, повідомляє NEWSru.ua.
3 
1
Коментарі