- Перше, чим відрізняється мирне місто від військового — це культурне життя, - говорить скрипалька з Німеччини, колишня киянка, Марина Бондас. Вона уже кілька років їздить з концертами для мирного населення в зону АТО.
- У Краматорську і Cлов'янську уже роблять концерти і виставки. В Авдіївці, яка поруч з лінією фронту, музична школа працювала протягом усієї війни. Закривалася тільки на час активних обстрілів. Пару місяців вчителі ходили до дітей додому. Намагаємося зараз з активістами робити в Авдіївці концерти.
Намагаємося не просто щось привезти, а зробити щось разом, дати людям імпульс. Там в принципі потенціал є.
Біля передової культуру сприймають спрагліше. Граю концерт у Києві — поаплодували, пораділи, розійшлися. А в Авдіївці — це подія року. Люди сприймають набагато інтенсивніше і сильніше переймаються. Авдіївка в плані культури - поле неоране. Там легко організувати виставкові зали чи знайти приміщення для концерту. Ці зали завжди будуть заповнені — люди прийдуть. Коли взагалі нічого не відбувається, люди намагаються хоч якось відволіктися від війни. Люди звикають до постійної напруги і поступово намагаються небезпеку ігнорувати.
Зазвичай я граю у школах чи реабілітаційних центрах. Підбираю таку програму, щоб на підсвідомому рівні заспокоювало, заземляло, давало тепло.
Грала класику в будинку для людей похилого віку в Авдіївці. Якась бабулька голосно вигукує з залу: "Нам не нравится эта музыка!" Просила російських народних пісень. В результаті "російською народною піснею" для неї виявилась "Запрягайте, хлопці, коней".
Повний текст розмови з Мариною Бондас читайте у № 359 журналу "Країна" від 16 лютого 2017 року.
5 
79692
Коментарі