Дружина українського військового Руслана Белінського Людмила змогла "викрасти" свого пораненого чоловіка з-під російського конвоюю.
Сталося це в Херсоні у вересні торік. Лікарі допомогли підробити документи, а небайдужий погодився вивести через блокпости, пише ТСН.
Жінка дізналася, що чоловік у полоні, за 10 днів після звістки про його загибель у боях під Херсоном. Дружині Руслана сказали готуватися до похорону.
"Ваш чоловік – герой, він загинув, привеземо за день-два. Я кажу – це точно він? Так! Три свідки, які бачили, як пробило голову наскрізь, не виживають люди від такого поранення", – пригадала жінка розмову.
У цей час Руслан лежав в окопі в селі Олександрівка на Херсонщині.
"Мене відтягнули до окопу, щоб не переїхала техніка. В окопі я лежав три дні", – пригадав чоловік.
Коли бої стихли, мешканці Олександрівки пішли окопами, аби подивитися, чи не має там поранених українських військових.
"Вони почули, що я хриплю і мене дістали. Мене поїли яйцями і молоком", – сказав захисник.
Руслана ховали у хліві, але він періодично непритомнів, голова була пробита. Двоє чоловіків вирішили доправити його до лікарні, але їх перехопили окупанти. Вони привезли Руслана до СІЗО, а згодом до лікарні Херсона. На допит приходив їхній капітан.
"Він мені пропонував перейти на їхній бік, я вибрав полон", – розповів Руслан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відео з ним облетіло світ: "полонений з яблуком" поділився пережитим у російській неволі
Палата спочатку була під конвоєм російських солдатів, а після операції Руслана вже так ретельно не охороняли. Окупанти розуміли, що втекти він не зможе. Через пошкодження мозку у нього порушилася моторика рухів.
На лікарняному ліжку Руслан згадав телефон дружини. Їй зателефонували лікарі з Херсона і повідомили, що Руслан живий, але стан його тяжкий. Відтоді вона була на зв'язку з лікарем.
Згодом Людмила наважилася їхати до окупованого Херсона. Її завдання було знайти перевізника, який не просто знає цей маршрут, а який погодиться через десятки блокпостів перевести важкопораненого українського військового. Таку людину вона знайшла. Вона змогла попередити Руслана, що виїжджає.
"Немає і немає, я не знаю, що думати і тут відкриваються двері. В мене сльози на очах, я плакав, я не можу говорити", – стримує сльози чоловік і зараз, коли згадує той момент.
Щоб вийти з лікарні, вони чітко дотримувалися порад небайдужих херсонців. На чорному вході на них чекала автівка, а за кермом машини був чоловік місцевої масажистки, яка приходила до Руслана у лікарню. Ризикуючи, вони привозять пару до поромної переправи. За нею на Руслана і Людмилу чекають українські перевізники.
Вони проходять десятки російських блокпостів, показують підроблену лікарями довідку про ДТП. Як зазначається, ніхто з росіян довідки ретельно не перевіряв.
13 вересня вони повернулися додому до Одеси. Саме в день народження Руслана.
Зараз захисник тренується заради своїх доньок. Чоловік прагне для початку хоча б самостійно пересуватись квартирою.
24 березня Україна в односторонньому порядку передала Росії усіх важкопоранених полонених окупантів, стан яких дозволяв транспортування. Ідеться про загарбників, захоплених у полон з початку повномасштабного російського вторгнення.
Таким чином Україна продемонструвала, що дотримується міжнародних зобов'язань та виконує Женевські конвенції. Передача полонених відбулась за участі Міжнародного комітету Червоного Хреста.
3 
79692
Коментарі