У Львові після тривалої хвороби помер Іван Андрійович Гель (народився 17 липня 1937 року на Городоччині), правозахисник, публіцист, організатор самвидаву, активний учасник національно-визвольного руху в Україні. Один із засновників Української Гельсинської спілки.

Батько Геля був вояком УНР, згодом співпрацював з ОУН, через що засуджений на 20 років таборів. Через це Іванові був спершу закритий шлях до вищої освіти. З 1961 року Іван Гель покладанням тернового вінка до пам'ятника Шевченкові в Києві починає громадську діяльність.

Разом із Михайлом Горинем формулює свою програму як "боротьбу за державність України". 1965 року – перший арешт за розповсюдження українського самвидаву та "організаційну діяльність". Покараннянвідбував в 1966-1968 роках у Мордовії, де познайомився із багатьма представниками опозизиційного руху в СРСР. 1967 року двічі звертався до Президії Верховної Ради з листами на захист Української Греко-Католицької Церкви.

Після звільнення друкує книги у самвидаві. 1972 року новий арешт: засуджений на 10 років таборів особливого режиму, 5 років заслання, визнаний особливо небезпечним рецидивістом. Відбував термін у Пермській області та Мордовії, заслання в Комі АРСР. У таборах брав участь у правозахисних акціях та голодівках (голодував сумарно понад 300 діб).

Автор книги "Грані культури". Написана в ув'язненні в 70-х, вона розповсюджувалася в самвидаві, нелеґально потрапила за кордон і вперше під псевдонімом Степан Говерля була видана у Лондоні 1984 року.

В Україні під справжнім іменем автора видана у Львові 1993 року. Автор дає глибокий аналіз становища української культури і нації в умовах російської окупації. Після повернення в Україну 1987 року Іван Гель займався відновленням УГКЦ, один з активістів товариства "Меморіал", один з ініціаторів Народного Руху України.

Нагороджений орденами Ярослава Мудрого V та IV ступенів.

×