На межі двох областей Казахстану, в дюнах Прикаспія, піски відкрили поховання знатної сарматської жінки. Це перша не розграбована гробниця кочівників. Крім того, за словами археологів, цей район, швидше за все, не раз використовувався для поховання. Неподалік від могили видно ще два десятки курганів.
Першими могилу виявили місцеві жителі. Вони помітили гробницю, яку відкрив вітер. Цей регіон є дуже складним для пошуків сарматських пам"ятників через постійне переміщення піску. Але на цей раз вченим пощастило.
На розкопки виїхала група археологів Атирауського державного університету. Знайдені дорогоцінні прикраси дозволяють стверджувати, що в гробниці похована знатна сарматка, яка жила в VII-II століттях до нашої ери. Золотий ланцюг з кулоном-оберегом у вигляді двох грифів, сережки з каменями і підвіска чудово збереглися.
- Якщо говорити чесно, то ми, звичайно, не чекали знайти щось екстраординарне, - розповів директор науково-археологічного центру університету Марат Касенов.
- Адже просто знайти поховання сармата - вже успіх. Але знахідки перевершили всі очікування. Окрім вище переліченого, як і було прийнято у сарматів, в похованні знаходилися кинджал, амфори, різні судини, залишки бронзового дзеркала та прикраси з сердоліку, - додав вчений.
Знайдене поховання - перше в регіоні, що взагалі не постраждало від грабіжників.
Такої кількості золотих речей, що чудово збереглися, за один раз ще ніколи знайти не вдавалося. Проте золоті прикраси - не найцінніша з наукової точки зору знахідка. Серед похоронного інвентаря виявлені велике намисто з сердоліку та з темних і блакитних каменів і судина для зберігання пахощів.
Майбутнє дослідження допоможе встановити походження намист, а про судину для пахощів вже можна сказати, що її батьківщина - Греція, а це підтверджує наявність торгових зв"язків сарматського Прикаспія з Грецією.
Вперше в подібних похованнях знайдена металева ложка - раніше знаходили тільки залишки дерев"яних або кістяних.
Виявлена також велика і практично ціла амфора, шийку якої прикрашало якесь виліплене зображення, що не має аналогів в практиці археологів. Всі ці знахідки підтверджують, що похована жінка була дуже високого соціального статусу.
Цього року атирауські археологи зробили ще одне відкриття. У 20 кілометрах від сарматського поховання почались розкопки на місці городища, яке поки датують XV-XVII століттями нашої ери. Городище велике, за мірками того часу, - приблизно 400 на 400 метрів. Згідно легенді, саме тут жив відомий казахський філософ і письменник XVI століття Асан Кайги.
За повідомленнями інформагентств, археологам вдалося встановити місця ще двадцяти царських курганів в цьому районі, а оскільки місце тяжко доступне і поховання приховані в товщі піску, є надія, що і вони також не постраждали від грабіжників, пише Газета.Ru.
2 
1
Коментарі