Туреччина, Китай, Японія, США, Україна – хто розділить Росію після поразки у війні

Найближчим часом відбудеться розвал Росії і на її території сформуються вільна Ічкерія, Татарстан та Дагестан. Про це заявив секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов в одному з ефірів. Про розпад імперії говорять і західні експерти, політики, бізнесмени. Gazeta.ua зібрала думки про майбутнє Росії та що це принесе світу та Україні.

31 січня 2023 рокуу будівлі Європарламенту в Брюсселі відбулася конференція "Імперська Росія: Завоювання, геноцид і колонізація. Перспективи деімперіалізації та деколонізації". Учасники форуму прийняли декларацію про деколонізацію Росії. Там наголошують на праві кожного народу на самовизначення. Нинішню ситуацію в РФ описують, як громадянську війну низької інтенсивності, що може перерости у глобальний конфлікт.

У березні вже сам російський диктатор Володимир Путін назвав нібито нову мету "злого" Заходу. На його думку, західні лідери хочуть "розділити колишній Радянський Союз і його основну частину – Російську Федерацію". При цьому він заявив, не знає, чи зможе зберегтися такий етнос як російський народ в тому вигляді, в якому є сьогодні.

Розпад імперії

Сучасна російська політика постійно апелює до досвіду минулого – Російської імперії та Радянського Союзу. У Кремлі час від часу згадують псевдоісторичні вигадки – як Захід намагався розвалити успішний устрій Росії та вставляв палиці в колеса.

 

Утім Російська імперія, яка розпалася 1917-го року, зазнала розколу через внутрішні чвари, старі моделі управління та відсталу економіку. На зміну їй прийшла нова імперська держава – Радянський Союз (СРСР). Та навіть у цій державі більшовицьке керівництво було змушене піти на федералізацію. Низка поневолених народів – українці, білоруси, грузини, вірмени й азербайджанці – отримали свої союзні (начебто суверенні) республіки. Звісно, про жодну незалежність не йшлося – вона для "союзних республік" була тільки на папері. Наприкінці 1991 року відбувся розпад Радянського Союзу.

Це помітно стимулювало національні рухи в Російській Федерації, нагадує Петро Кралюк – голова Вченої ради Національного університету "Острозька академія", професор. Особливо активні вони були на Кавказі й Татарстані. Де-факто з'явилася незалежна держава Чеченська Республіка Ічкерія, яка в 1990-х роках вела збройну боротьбу проти федеральних військ.

Також інші народи Кавказу, зокрема жителі Дагестану, прагнули до незалежності. До 2016 року існувала організація Кавказький емірат, яка мала на меті створити на Північному Кавказі незалежну ісламську державу.

Незалежність проголосила Республіка Татарстан. Однак реально втілити її в життя не вдалося. Національні рухи давали про себе знати в Башкортостані та інших районах Поволжя. А також – у Сибірі, на Далекому Сході, в Карелії, Кубані тощо. Навіть в окремих регіонах, населених переважно росіянами, зокрема в Калінінградській, Кемеровській, Свердловській областях, спостерігалися певні тенденції до усамостійнення.

"У 2000-х роках національні рухи в Росії пішли на спад. У той час Росія почала отримувати значні доходи від експорту нафти й газу. Це дозволило керівництву країни посилити армію, силові структури, розгорнути широкомасштабну пропагандистську діяльність. Чеченська Республіка Ічкерія була ліквідована. Натомість, у Чечні встановився прокремлівський режим, який живе на щедрі дотації від центрального уряду. Те саме стосується й багатьох інших національних регіонів Росії", – пояснює Кралюк.

Утворення "Російська Федерація" – нежиттєздатне у сучасному форматі, вважає речник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.

"Вона не може бути демократичною, тримається на автократії, пригніченні свобод. Тому її трансформація неминуча за результатами цієї ганебної злочинної війни, яку розв'язала Росія і яку толерувало все її суспільство. Якою буде ця трансформація – ми побачимо дуже скоро. Але це точно буде нова геополітична реальність. З точки зору безпеки України, Європи та світу на порядку денному гостро стоятиме питання демілітаризації Росії, зокрема – її денуклеаризації, а також пункт про створення певної безпекової зони навколо кордонів України", – говорить Юсов.

Сценарії розпаду Росії

Питання про самовизначення і унезалежнення поневолених і колонізованих московцями автономних республік неодмінно постане. І буде надзвичайно гострим, вважають історики та політологи.

Насамперед йдеться про Чечню, Татарстан, Удмуртію, Башкортостан, Дагестан, Інгушетію, Кабардино-Балкарію, Калмикію, Мордовію, Саха-Якутію, Карачаєво-Черкесію, Туву, Хакасію, Адигею, Карелію, Алтай, Комі, Марі-Ел. Розпад Російської Федерації може бути не дуже швидким, але системним і незворотнім, наголошує політолог та журналіст-міжнародник Віктор Каспрук.

Опитування The Atlantic Council (Атлантичної ради), де зібрали думки провідних експертів із зовнішньої політики, що більшість з них вважають, Росія стане державою-невдахою або розпадеться до 2033 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бахмут: росіяни хочуть взяти місто у кліщі – шукають шляхи оточення

Зі 167 експертів 46% заявили, що крах або розпад Росії може відбутися в найближчі 10 років. 40% експертів вказали на Росію як на державу, котра розпадеться через низку причин, зокрема "революцію, громадянську війну чи політичну дезінтеграцію".

"Україна чітко підкреслює можливість внутрішніх проблем для Росії та ймовірність того, що сама війна може мати наслідки бумеранга не лише для її керівництва, а й для країни в цілому", – наголошує Пітер Енгельке, заступник директора з прогнозування Atlantic Council.

Українські експерти також дають невтішні прогнози для Росії. Зокрема, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун вважає, що на Росію чекають найгірші сценарії після закінчення війни. І не лише через програш, а й через недалекоглядну внутрішню політику.

"Їхня держава починає сипатися з середини, і можливо це один із тих моментів, які вплинуть на нашу майбутню перемогу", – пише Ягун.

Підштовхнути сучасну Російську Федерацію до розпаду може лише кілька суб'єктів – потенційних осередків сепаратизму. Для їх відокремлення зараз вже є достатньо етнічних та економічних передумов.

Аналітики виокремлюють декілька основних сценаріїв розпаду. Серед них, анархія та відокремлення регіонів, посилення ролі однієї з національних меншин, важка економічна криза. Дехто називає навіть можливу анексію ослаблених регіонів сусідніми країнами.

Один з сценаріїв, які називаються частіше ніж інші, сильне послаблення центральної влади в Москві внаслідок перевороту чи смерті Путіна. Нова влада буде або недієздатна, або починається боротьба кількох політиків. Як результат — анархія, громадянські заворушення, війна за таких умов не в пріоритеті. Регіони, щоб повернути контроль, вимушені відокремитись.

 

Другий ймовірний сценарій – посилення націоналізму та релігійної нетерпимості в одному з мононаціональному регіоні. Часто говорять саме про Кавказ. Зокрема, Чечню, де ще пам'ятають дві загарбницькі і жорстокі війни. Такий регіон виходить зі складу Росії в результаті війни. Інші – беруть приклад. Також регіональний націоналізм може посилити штучне збільшення ролі російських націоналістів або РПЦ над усіма іншими народами та релігіями.

Велику роль у розпалі РФ може зіграти Економічна криза. Безпрецедентні санкції поступово, крок за кроком послаблюють Росію. На тлі цього може виникнути загострення вже існуючих соціальних та політичних проблем – прогресуюча корупція, бандитизм, внутрішній "тероризм" правлячої партії, саботаж, еміграція найкращих спеціалістів тощо. Економічно сильні регіони вже не бажають годувати слабкі та дотаційні й проголошують свою незалежність. Або виходять із федерації силою. За такого сценарію такі регіони можуть домовлятися з міжнародною спільнотою про сприяння затриманню військових злочинців і часткову виплату репарацій Україні в обмін на зняття санкцій.

Ще один з сценаріїв – Росія розпочинає війну з країнами НАТО та програє. Частину її регіонів анексують сусідні країни, в інших регіонах можливі вже описані варіанти розвитку подій. Навіть поразка загарбницької війни проти України може запустити будь-які відцентрові тенденції. А повернення до складу України Криму й окупованих у 2014 році частин Донецької та Луганської областей, безумовно, прискорить їх.

Китайські претензії на Далекий Схід

Найстрашніша небезпека для Російської Федерації під час розпаду – це Далекий Схід, бо на нього має плани Китай. На думку глави ГУР Кирила Буданова, є два варіанти, як для Росії закінчиться ця війна. Перший – поділ на три і більше частини. І другий – відносне збереження територіальної цілісності Росії при зміні керівництва країни.

"В останньому випадку новий керівник скаже, що РФ ні до чого у всіх цих процесах, це був хворий диктатор. І тут Росія віддасть всі окуповані нею території. Насамперед після поразки віддасть, звичайно, окуповані території України – Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області", – заявляє Буданов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росіяни чекають українського контрнаступу" – Георгій Тука

Також Росії доведеться віддати окуповані території Молдови, Грузії та Азербайджану.

У другому сценарії Росії також доведеться попрощатися з Курильськими островами (Японія) та Калінінградом (німецький Кенігсберг). Карелія може з'єднатися з Фінляндією. Китай може, своєю чергою, претендувати на Сибір та Далекий Схід.

Китайська історична наука і преса вже багато десятиліть стверджує про агресію Росії проти Китаю. Про перманентне захоплення китайських територій росіянами, починаючи від ХVII століття, про "нерівноправні договори" з Росією. Комплекс територіальних претензій до СРСР країні представив ще Мао Цзедун: "Понад 100 років тому вони відрізали землі на схід від Байкалу, включаючи і Болі (Хабаровськ), і Хайшеньвей (Владивосток), і півострів Камчатка. Цей рахунок не погашено, ми ще не розрахувалися з ними".

У китайських реаліях це означає, що відмови від територіальних претензій не відбулося. Карти з позначенням "історичних кордонів Китаю" і "втрачених територій" друкуються й донині. Зокрема, міністерство природних ресурсів КНР у лютому 2023-го запропонували зміни загальнодоступних географічних карт КНР. Йдеться про додавання автентичних китайських назв до найменування міст Владивосток (Хайшеньвай), Уссурійськ (Шуанченцзи), Хабаровськ (Болі), Благовєщенськ (Хайланьбао), острів Сахалін (Куедао), Нерчинськ (Нібучу), Миколаївськ-на-Амурі (Мяоцзе), Становий хребет (Вайсінань-лін).

 

Китайські діти вчаться за підручниками, де "своєю територією" називається Сахалін, Приморський і половина Хабаровського краю, Алтай, Тува і Бурятія, значна частина Іркутської області, Єврейська автономна область, Забайкальський край і Амурська область.

"Треба думати, як діяти, коли почнеться розпад цього недоїдка Союзу"

Михайло Басараб, політолог:

"Є сенс розглядати кілька варіантів початку розпаду Росії . Все залежить від того, який характер матиме її поразка. Це буде розгром РФ чи досягнення компромісу, чого прагне Росія, чи замороження конфлікту на нічиїх. Кожен цей варіант – по-суті сценарій російської поразки, але вони відрізняються мірою приниження для Росії. Бо якщо це буде явний розгром армії та нездатність контролювати ситуацію в державі загалом, така поразка призведе до дуже швидкого розпаду Росії. Не така явна поразка, яку можна буде якось пояснити своєму населенню, дещо розтягне процес розвалу РФ. Але навіть якщо Росії вдасться завершити війну з неочевидним програшем, це все одно похитне міцність і почне відцентрові процеси.

Те, що Росія не переможе у війні, це вже точно. Перемогою Москви могло би вважатися лише досягнення цілей, які вони ставили перед початком широкомасштабного вторгнення. Якби Росії вдалося захопити Україну, зруйнувати систему управління, знищити військо. Але виконати цей план виявилося неможливо. Тому залишаються лише варіанти поразки. Питання перемоги Росії вже не стоїть.

 

Поки Росія існуватиме у сьогоднішньому вимірі, вона становитиме загрозу. Поки вона існує як суперавторитарна держава, становитиме загрозу для інших. "Хороші росіяни" обіцяють нам, що треба зберегти РФ, але зробити її демократичною. Це завідомо невиконуване завдання. Це з області фантастики. Утримати Росію в демократичному форматі - нереально. Бо десятки народів моментально вимагатимуть незалежності, з вільних ЗМІ люди дізнаються про масштаби халепи, у якій опинилися, дехто почне захищати свої права, а керівництво в Кремлі з цими викликами не зможе впоратися. Керувати такою Росією можна лише авторитарною рукою. Сьогоднішня Росія - це здеградована імперія Романових та пародія на Союз Брєжнєва. В такому вигляді ця країна неминуче несе загрозу для своїх мешканців і планети.

Така Росія неможлива як дружня і мирна країна. Щоб вона не становила ризиків і загроз, необхідно зробити, щоб цього монстра не існувало. Це остання класична імперія світу, і вона має припинити своє існування. У ХХІ столітті десятки, сотні народів, поневолені Москвою. Вони мають отримати право на самовизначення. Замість того, щоб думати як зберегти РФ і зробити її демократичної, краще відтепер планувати як розібрати по цеглинах руїни цього неприродного утворення.

Росія надто велика, щоб її розпад відбувався без наслідків і зовнішнього втручання. Так не вийде. Замість того, щоб боятися, краще згадати розпад Радянського Союзу. РФ – це його менший прототип. Тоді вцілілий КГБ спромігся відтворити СССР під новою назвою. Крах Росії буде багато в чому нагадувати розпад Радянського Союзу. Додамо, що він менше залежав від світу, був більш автономним і міцнішим, але все одно впав. Багато хто боявся розпаду СРСР. Тоді теж йшлося про ядерну зброю. На Заході були налякані, що уламками Союзу накриє всю планету. Але цього не сталося. Порівняно з очікуваннями все відбулося тихо і гладко, без відчутних екстремальних наслідків. Західні лідери на фінальній стадії фактично рятували ворожий СССР. Але він все одно завалився. І це мало б навчити вільний світ. Замість збереження Росії, треба думати, як діяти, коли почнеться розпад цього недоїдка Союзу.

Еліти США мають розуміти, що їм належить перша скрипка у цьому процесі. Якщо вони зацікавлені, щоб Штати залишалися глобальним лідером, Вашингтон повинен відчути лідерську роль у процесі деконструкції РФ. З найменшою кількістю негативних наслідків. Їм потрібні помічники. Передусім це держави Центральної та Східної Європи. Це Україна, країни Балтії, Польща, Чехія, Румунія, Грузія. Навіть Фінляндія. А також Японія. Названі країни добре відчувають РФ, громадяни яких відчули усі "принади" російсько-радянської потвори. Наше спільне завдання – щоб це зло більше не відтворилося. Треба зробити так, щоб простір сьогоднішньої Росії не залишився безпритульним. Щоб у постРосії свобода і демократія захопили більше територій. Щоб люди хотіли жити в умовах вільного світу.

Китай має природний інтерес до захоплення великої частини Росії. І багато хто вважає, що Китаю щось вдасться. Але спрощувати тут теж не варто. Тому що у сучасній Росії, наприклад, живе багато тюркських народів, і Туреччина також претендуватиме на російські території. А також Середню Азію. Ось вам підстава для конкуренції Пекіна і Анкари. Ще є Іран зі своїми інтересами і нестабільний та агресивний Афганістан. Японія також претендуватиме на частину території Росії. Москва обікрала Фінляндію, прихопила українські землі. А Калінінград? Розпад московської держави може бути значно веселішим, ніж ми собі уявляємо. До цього треба добре готуватися".

×