Сьогодні ми не бачимо великої уваги офіційного Києва до Криму. Півострів знаходиться під тотальним інформаційним, політичним, військовим контролем Росії. Його повернення - це гра в довгу, - говорить в інтерв'ю Gazeta.ua журналіст Павло Казарін.
- Україна не робить того, що могла б, аби повернути півострів. Наприклад, конче треба навести лад у міграційній службі. Вона просто "кошмарить" проукраїнських кримчан, що приїздять на материк отримувати акти громадянського стану - свідоцтво про шлюб, смерть, народження дітей чи банально вклеювати фотографії в паспорти.
Маємо розуміти, що проросійські жителі півострову не будуть перейматися такими речами. Ті, кого це хвилює, є нашими українськими громадянами. Сам факт, що вони звертаються до нашої міграційної служби про це говорить. Тож створення додаткових перепон у цьому сенсі виглядає як шкідництво.
Також офіційний Київ міг би навести порядок на адміністративному кордоні між півостровом. Пункти пропуску не облаштовані, нормальних туалетів навіть немає. Це - іміджеві пробіли, які б'ють по реноме української держави як інституту. Також маємо припинити дію закону, який прийняли у 2014 році про вільну економічну зону Крим. Він легалізує роботу українського бізнесу на території півострова та дозволяє йому не платити податки у державний бюджет. Тобто окремими великим бізнесменам законом дозволено заробляти в Криму та платити гроші в російську казну.
Варто розширити квоти для вступу випускників кримських шкіл в українські ВНЗ. Ця молодь народилась в незалежній державі, для них столицею завжди був Київ, а не Москва. Вони не голосували на референдумах та не ходили на мітинги у 2014 році. Втратити це покоління - буде великою поразкою для України.
Чому українська влада не впроваджує ці зміни?
- Кількість переселенців з Криму не дуже велика - близько ста тисяч. І політики не сприймають цих людей як важливий електоральний ресурс. Впевнені, що можуть без суттєвих проблем для себе обходити тему півострова стороною. Але це тест не на електоральну успішність, а на політичну відповідальність та громадянську позицію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Криму потрібно дати автономію" - депутат Європарламенту
Ми чекаємо, поки Росія розвалиться через санкції і Крим повернеться?
- Політичне керівництво Росії буде триматися за Крим до останнього. Розпад СРСР був єдиним варіантом для країн Балтії отримати незалежність. Зараз говорити про те, що з РФ можна дипломатичним шляхом вирішити питання Криму - це ілюзія. На відміну від Донбасу, Росія не готова включатися у якийсь переговорний процес щодо півострова. Тож питання відновлення територіальної цілісності України - це гра в довгу. Вона зосереджена навколо максимального санкційного виснаження суперника, дипломатичній війні за невизнання анексії світом. Ніяких швидких і легких рішень на цьому шляху бути не може. Але це не означає, що Україна може дозволити собі відмовитись від півострова.
Україна розраховує повернути Крим завдяки випереджальному розвитку своєї економіки, казав президент Петро Порошенко. Чи достатньо ми зробили для цього?
- Питання повернення Криму - бісер у намисті. Він вплетений у велику кількість факторів. Відновити цілісність ми можемо за збігом двох обставин. По-перше, Україна має не програти у війні з Росією. Для цього треба проводити реформи, формувати дієздатну армію та конкурентноспроможну економіку. Маємо бути готові протистояти агресору на всі фронтах: воєнному, дипломатичному, економічному. По-друге, маємо усіма силами послаблювати Росію. Широкий контур стратегії повернення Криму включає у себе багато пунктів і економічний фактор теж є дуже важливим. Це захистить нас від поразки. А це - фундаментальний крок для майбутніх перемог.
За оцінками самих росіян, у країні знизився рівень життя громадян на 11%, відтік капіталу з РФ склав 318 млрд доларів. Чи достатню ціну Кремль платить за анексію? Реакція міжнародної спільноти могла бути жорсткішою?
- Реакція світу на анексію була дуже лояльною. Основні санкції проти російської економіки ввели за дії на Донбасі. Тож зниження рівні життя росіян - це плата за Іловайськ, збитий Боїнг та Дебальцеве. Кримський пакет санкції дуже вегетаріанський. Він є недостатнім. Кремль сьогодні дійсно платить ціну за свою політику останніх років. Але треба розуміти, що це сумарна плата за всі злочини. Кримський вклад менший, ніж мав би бути.
27 лютого Європейський суд з прав людини розгляне позов України проти Росії щодо анексії Криму. Київ вимагає компенсації - 100 мільярдів доларів. Чи виграємо ми цю справу?
- Все залежить від якості позову та компетенції юридичної команди, яка буде представляти Україну у суді. Позовом "Нафтогазу" проти "Газпрому" займались профі вищого ґатунку і в результаті арбітраж став на бік України. Але це не означає, що ми автоматично будемо вигравати усі позови до міжнародних судів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зірки "Динамо" написали листа полоненим морякам
Які наслідки може мати перемога у суді для РФ, України?
- Виплата компенсації не означає, що Росія отримає права на вкрадене. Але варто бути готовими до того, що РФ не визнає позов та не буде сплачувати кошти українській стороні. Кремль відмовляється заплатити 2,5 мільярди доларів на користь "Нафтогазу". У позові про компенсацію за Крим сума стоїть значно більша. Росія у 2014 році перевернула шаховий стіл, за яким сиділа. Переконувати її грати за правилами - дуже важка задача.
Які зараз ставлення до України у кримчан? Як воно змінювалося протягом п'яти років?
- Важко моніторити це питання, адже його не можна обчислити соціологічно. Міжнародні та українські відповідні служби там не працюють, а російським не можна довіряти. Варто розуміти, що протягом останніх п'яти років Крим знаходиться під постійним інформаційним тиском з боку Росії. Їх пропаганда дуже професійно працює і перетягає на свій бік тих, хто коливається.
На півострові заборонені українські інформаційні ресурси. Люди користуються програмами для обходу блокування і в статистиці виглядають як користувачі з Німеччини чи Бангладешу. На сторінку "Крим.Реалії" постійно заходять все більше таких користувачів. Це свідчить про те, що кримчани зацікавлені в українських інформаційних ресурсах.
Коли найімовірніше повернемо Крим?
- Це довгий процес. Треба запастися терпінням та розуміти, що деякі питання тягнуться десятиліттями. Ситуація з Кримом - одна з них.
У ніч на 27 лютого будівлі парламенту та уряду Криму захопили російські бойовики і вивісили над ними прапор РФ. Вдень депутати Верховної ради півострова ухвалити рішення про призначення референдуму щодо статусу Криму.
16 
79692
Коментарі
1