Українці в ніч на 7 липня відзначатимуть Івана Купала або Хрестителя. У дохристиянські часи святкували у день літнього сонцестояння з 21 на 22 червня.
У народному уявленні Іван Хреститель є уособленням ритуального обмивання, яке очищає від гріхів. Звідси й поява своєрідного синоніму - "Купала", пише unian.ua.
Святкування традиційно проводили на березі річки. Обов'язковим елементом є опудало Марени - це зимове божество, яке випробовує людей морозами, хворобами та голодом. Дівчата беруться за руки і, співаючи про кохання, ходять навколо нього. Чоловіки у цей час палять велике вогнище. Пара, яка, взявшись за руки, успішно перестрибне через багаття, щасливо проживе разом усе життя. Загалом кожен намагався стрибнути найефектніше.
Згодом опудало Марени топили. А дівчата пускали водою вінки із запаленими свічками. Якщо він впевнено та плавно рухатиметься хвилями, то власниці пророкують щасливе одруження, якщо стоятиме на місці - дівуватиме, піде на дно - взагалі не вийде заміж. Якщо ж вінок дістається іншого берега, це означає, що там на неї чекає доля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У кого був хазяїн Іван, тому обов'язково ставили будяк на дверях"
Дістати вінок своєї дівчини вважали доброю прикметою. Іноді закохані заздалегідь домовлялися, аби хлопець витягнув із води саме той.
Також вірили, що у магічну ніч з'являється цвіт папороті. Того, хто знайшов квітку, вважали обранцем вищих сил. А того, хто пропускав святкування без поважної причини - "нечистим".
Вранці разом із купальської росою збирали лікарські трави і рослини, наділені особливими цілющими властивостями.
День Купала — стародавня язичницька традиція, яка з часом була переплетена з православним Днем Іоана Хрестителя. Сьогодні свято не несе того глибокого сакрального сенсу, яким його наділяли раніше, але залишається цікавим заходом, в якому варто взяти участь хоча б раз за життя.
5 
79692
Коментарі