За 25 років незалежності українські конструкторські бюро і військові заводи виготовили чимало новітньої бойової техніки. Gazeta.ua виділяє найпотужнішу зброю українського виробництва.

БМ "Оплот"

"Танк "Оплот" - сучасна бойова машина, яка ефективна і при обороні, і при наступу. Броня, яка на ньому встановлена — забезпечує захист від кумулятивних і бронебійних снарядів. Танк витримує їхні удари", - так на початку серпня охарактеризував сучасний український танк "Оплот" Олександр Шейко, головний інженер заводу ім. Малишева.

 

Сучасні бойові танки в Україні почали виготовляти з 2008 року. За основу взяли модернізацію ТУ-84. Таку військову машину харківський завод ім. Малишева виготовляв з 1993-го. Однак мобільність, габарити і вогнева міць цих танків за 15 років застаріли. Тому на заводі прийняли рішення розробляти нову модифікацію бойової машини. На розробку першого танку "Оплот" конструктори витратили 3 місяці. А 2009-го він вже був представлений на військовому параді у Києві до Дня Незалежності. Тоді ж конструктор танку Михайло Борисюк заявив, що Україну оточують дружні держави і війську достатньо буде отримувати не більше 10 танків у рік.

"У нас миролюбива політика і держави навколо дружні. Тому танків буде достатньо", - заявив Борисюк.

Після схвальних відгуків військових завод ім. Малишева отримав від держави замовлення на 10 танків. За один планувалося платити 29, 5 млн. грн. Але за кілька місяців контракт було розірвано. Виявилося — у держави не вистачає коштів на купівлю машин.

Натомість зацікавленість в новітніх українських бойових машинах висловив Таїланд. У 2011 році тайська влада уклала з харківським заводом контракт на 200 млн. доларів. За ці гроші українці мають зробити Таїланду 49 машин. 20 з них вже передані.

Серійне виробництво танків для української армії почалося у 2013 році. Кількість сучасних машин у війську не розголошується. Однак ще у жовтні торік начальник бронетанкового управління ЗСУ Юрій Мельник запевнив, що протягом 2016-го усі військові частини будуть забезпечені цими танками.

У світі українські танки "Оплот" користуються все більшою популярністю. В умовах ізоляції Росії — все більше держав переключають свою увагу саме на українську зброю. Зокрема країни південної Африки. При цьому головною перевагою "Оплотів" вважають вагу у 50 т. Така маса дозволяє танку переїжджати будь який міст без ризику його обвалу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ -15 вітчизняних винаходів за 25 років

Станції радіотехнічної розвідки "Кольчуга"

Військові спеціалісти вважають "Кольчугу" кращою станцією радіотехнічної розвідки у світі. Комплекс складається з трьох установок, які закріплюють на військових вантажівках.

 

Завдяки своїм антенним системам "Кольчуга" здатна виявляти радіотехнічні прилади, які встановлені на усіх сучасних бойових машинах: танках, літаків, артилерійських системах і військових човнах. Простіше кажучи – "Кольчуга" здатна виявляти техніку противника. При цьому цілі виявляються у радіусі до 1000 км. А потужний бортовий комп"ютер – виводять на екран точні координати виявленої мішені. При цьому захисна система "Кольчуги" налаштована таким чином, що місце розташування станції противник виявити не може. Установка є невидимою для радіотехнічних систем ворога.

"Кольчугу" почали розробляти у 1987 році на донецькому заводі "Топаз". На озброєнні української армії нині близько 20 таких станцій. Однак невідомий їх технічний стан. Так у 2007 році на заводі повідомляли, що в Україні немає жодної робочої "Кольчуги".

Зараз завод "Топаз" перенесений з окупованої території до Запоріжжя. Там планують модернізувати станцію вже до кінця цього року. Оновлені установки надійдуть у ЗСУ.

"Кольчуги" користуються попитом в інших країнах. Станом на 2011 рік за одну установку платили 25 млн. грн. У світі станція відома і через "кольчужний" скандал 2002-го. Тоді колишній майор державної охорони знаходячись в Америці розповів, що "Кольчуги" продавалися в Ірак. Враховуючи тодішні військові дії американців у цій країні – така заява сильно вдарила по міжнародному іміджу України. Погіршилися стосунки тодішнього президента Леоніда Кучми з лідерами інших країн. Однак слід зазначити, що жодної "Кольчуги" в Іраку так і не було знайдено.

БТР Буцефал

Бронетранспортер БТР-3 створений ще в 2000 році міжнародним консорціумом, куди входило Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова. Має бойовий модуль "Штурм-М", куди входять 30-мм автоматичний гранатомет, 7,62-мм кулемет і протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) "Бар'єр".

Спершу броньовики виготовляли тільки на експорт. Перша партія у 2010 році поїхала до Таїланду. Ще одні броньовики — БТР-4Е продали у 2009 році в Ірак. Ця модифікація "Буцефала" була оснащена бойовим модулем "Парус", який за своїм складом схожий на модуль "Штурм".

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо те, що маємо": ТОП-10 фраз незалежної України

На озброєння ЗСУ "Буцефал" був прийнятий в 2012 році. Але перші машини у війська потрапили тільки в березні 2014 року

Снайперські гвинтівки VPR-308 і VPR-338

Їх виготовляють на київському заводі "Маяк". Перша гвинтівка має калібр 7,62 мм, масу 7 кг і прицільну дальність до 900 метрів. Другий варіант - калібр її становить 8,6 мм, а вага – близько 10 кг. Ця гвинтівка здатна вражати цілі на відстані до 1500 метрів, включаючи навіть літаки і вертольоти, що знаходяться на стоянці.

 

Новітніми українськими гвинтівками Міністерство оборони має намір замінити застарілу снайперську зброю. 2014-го перші 12 комплектів цієї зброї були закуплені та передані до Національної гвардії. А на самому заводі заявили, що готові до конвеєрного виробництва цієї зброї.

До початку виробництва гвинтівок – основною снайперською зброєю української армії була російська СГД – снайперська гвинтівка Драгунова. Однак VPR 308 і VPR 388 мають значно кращу точність. Вони надзвичайно зручні у стрільбі.

"Це важлива обставина. Наші гвинтівки мають високу точність. На одних з навчань у гірській місцевості – ціль була вражена на відстані у 1,3 км. При чому у мішень потрапили всі чотири випущені кулі", - розповів директор заводу "Маяк" Олександр Перегудов.

Ракети "Коршун"

Крилаті ракети конструкторське бюро "Південне" вперше показало на київській виставці новітньої української зброї в 2014 році. Військові експерти відразу заявили – ці ракети обов"язково мають бути взяті на озброєння ЗСУ. Вони можуть стати стримуючим фактором для будь-якого агресора.

 

Ракети "Коршун" можуть запускатися з землі, літака ті військових суден. Бойова частина ракети важить 480 кг. Боєголовки можуть бути різного типу: осколково – фугасні, проникаючі і касетні. Здатні вражати живу силу, аеродроми, техніку і командні пункти противника на відстані у 280 км.

Після запуску – ракети "Коршун" здатні підлаштовуватися під умови рельєфу місцевості. Це мінімізує потрапляння "Коршуну" у наземні перешкоди, які можуть траплятися при запуску. Важливо, що боєголовки можуть летіти до цілі, або вражати її - на висоті у 50 км. Це означає, що "Коршун" недосяжний для систем, які можуть перехоплювати крилаті боєголовки. Український виріб значно перевищує у потужності і відомий російський "Бук", який може вражати цілі лише на висоті, яка не перевищує 20 км.

Нагадаємо, сьогодні Україна святкує 25-ту річницю Незалежності. У Києві вже відбувся військовий парад.

×