Опалювальний сезон в ряді регіонів може опинитися під загрозою після перерозподілу Кабміном обсягу компенсації за комунальні послуги.
Віце-прем'єр Геннадій Зубко в середу заявив на засіданні Уряду, що країна на 96% готова до опалювального сезону. Однак такі оптимістичні прогнози не враховують обсягів боргів держави перед постачальниками комунальних послуг за субсидіями. Через які багато жителів українських регіонів можуть зустріти його з холодними батареями, без гарячої води, а можливо і з невивезеним сміттям. При чому на тлі цього дефіциту окремі області отримують ледве заслужені привілеї.
Хто отримує субсидії
У заявах представників влади часто фігурує цифра - кількість сімей, які є користувачами субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Це громадяни, вартість спожитих послуг якими перевищує поріг в 15% від їх офіційного доходу. Однак незважаючи на те, що уряд оперує цим показником, а також розрахунками про обсяг наданих субсидій на одну сім'ю, за фактом одержувачем грошей з держбюджету є постачальники послуг.
Популісти люблять акцентувати увагу на тому, що кінцевим пунктом призначення грошей платників податків є компанії олігархів. Мовляв, підвищуючи обсяг виділених субсидій, ми поповнюємо кишені умовного Ахметова, Коломойського чи Григоришина. Це правда, але не вся.
Адже тарифи на послуги підвищує Нацкомісія з регулювання електроенергетики і комунальних послуг - державний орган, а ціни на енергоносії формує уряд - тобто знову ж органи влади. Крім того, послуги надають не тільки обленерго або облгази, які знаходяться в приватних руках, а й комунальні водоканали, тепломережі, а також ЖЕКи та ОСББ, створені самими мешканцями будинків.
Таким чином, коли держава підвищує витрати на субсидії, то ці гроші йдуть всім постачальникам послуг - і за електроенергію, і за газ, і за утримання будинку або вивезення сміття. Відповідно, недофінансування субсидій "рівним шаром" лягає на них усіх. Точніше, забирає у них можливість нормально працювати. В результаті послуги недоотримують як ті, хто формально "користується субсидіями", так і ті, хто оплачує комуналку сповна, на 100%.
Особливо яскраво це відчули кияни в червні поточного року, коли "Київенерго" змушене було припинити подачу гарячої води в сотні будинків по всій столиці через борги перед "Київгазом", що накопичилися, у свою чергу, через борги держави по субсидіях за поставлені послуги. Ситуація вилилася в бурхливі обговорення в соціальних мережах і в експертних колах саме столичних перипетій. Однак мало хто помітив, що аналогічні проблеми стали проявлятися й в інших регіонах, про що повідомляли місцеві активісти.
Звідки беруться борги
Походження боргів має просте пояснення. Станом на кінець першого півріччя послуг було надано стільки, на скільки заклали грошей на весь рік. Експерти звинувачували в цьому Мінфін, який нібито прорахувався і не врахував, що різке підвищення ціни на газ істотно збільшить і кількість одержувачів субсидій, і обсяги цієї компенсації постачальникам послуг. "Те, що виникла діра з субсидіями, це серйозний прорахунок, так як кошти, заплановані на осінь, були вичерпані ще взимку-навесні. Напевно, це прорахунок уряду - Міністерства фінансів. Можливо, був розрахунок на теплу зиму, на економію ресурсів", - вважає член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Вихід із ситуації шукали в аварійному порядку. За законопроект 6600 про внесення змін до бюджету, в якому було закладено додатково 14 млрд. грн. на субсидії, напередодні канікул проголосували 226 народних депутатів - мінімально необхідну кількість, так що ініціатива пройшла "по лезу ножа".
Але і учасники ринку, і члени профільного комітету Ради, і громадські активісти, які глибоко займаються темою житлово-комунальних послуг, впевнені, що суми в 14 млрд. грн. на покриття реально наданих послуг до кінця року не вистачить. На думку екс-члена НКРЕ віце-президента асоціації "Укртеплокомуненерго" Сергія Дунайло, вже в жовтні доведеться переглядати бюджет ще раз. Інакше під загрозою знаходиться початок опалювального сезону по всій країні. За словами члена комітету ВР з питань житлово-комунального господарства Олени Бабак, додаткова потреба в коштах може вимірюватися кількома десятками мільярдів гривень.
Зміна пріоритетів
У цих екстремальних для галузі умовах уряд вирішив перерозподілити частину грошей, виділених на субсидії, між регіонами.
18 серпня було прийнято відповідне розпорядження за №558-р, згідно з яким близько 2,4 млрд. грн. були "перекинуті" від одних областей іншим. Формально мотивом для цього стала необхідність покрити борги за вже надані послуги. Однак станом момент, коли приймалося розпорядження (дані на 14 серпня), такі борги були в абсолютно всіх регіонах, крім Херсонської області. Там Держказначейская служба "вийшла в нуль", тобто погасила борги по субсидіях за всіма наданими послугами. В інших же областях обсяг боргів варіювався від 1,7 млрд. грн в Дніпропетровській області до 256 млн грн в Одеській.
Перерозподіл 2,4 млрд. грн. в цій ситуації викликав питання. Адже після нього відразу 5 регіонів стали "профіцитні", тобто обсяг перерахованих туди коштів перевищив обсяг наданих послуг. Ряд же областей загнали в ще більший "мінус". Так, +830 млн грн. отримала Київська область, +660 млн грн. - Полтавська, +324 млн грн. - Херсонська (яка і без того була бездефіцитною).
Крім того, додаткові ресурси з'явилися у Черкаській, Рівненській, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Запорізькій областях. В інших регіонах відбулися вилучення розміром від 17 млн грн в Луганській області до 1,5 млрд. грн. в Києві.
Чому так сталося? Є думка, що втрати ресурсу, зафіксовані в розпорядженні 558-р - пряма відповідальність керівників виконавчої влади, наприклад, в Києві - мера Кличко. За словами координатора житлово-комунальних і енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяни Бойко, саме він повинен ініціювати вирішення проблеми недофінансування столичного комунального господарства.
Згідно з даними Держказначейства станом на 28 серпня (останнє оновлення інформації, за останній тиждень поновлення на вечір середи 6 вересня не було), в результаті перерозподілу, а також після проведених за останній тиждень літа перерахувань, в Київській, Полтавській, Харківській, Херсонській та Вінницькій областях утворився профіцит коштів на загальну суму 3,3 млрд. грн. Якщо уряд так печеться про те, щоб якомога оперативніше покрити борги за вже надані послуги, то чи не потрібно направити ці кошти в дефіцитні області?
1 
79692
Коментарі