Страсний тиждень: особливості, традиції та заборони

Тиждень перед Великоднем церква називає Страсним або Страсною седмицею. Це ‒ особливий період Великого посту та підготовки до свята Христового воскресіння.

Впродовж всього тижня віруючі згадують про страждання Ісуса Христа. Як проводять кожен день Страсного тижня, нагадує Gazeta.ua.

Оскільки цього року Великдень припадає на 5 травня, то Страсний тиждень триває з понеділка, 29 квітня, до суботи, 4 травня.

Цього тижня кожен день називається Великим і має особливе значення. У храмах щодня проходять служби, але не відзначають дні святих, не проводять вінчання і хрещення.

• Великий понеділок

У Великий понеділок у храмах згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого брати продали в рабство. Через свої страждання він став прообразом Спасителя. У церкві на службі читають євангельський уривок про прокляття Христом безплідної смоковниці. Це ‒ символ душі, що не розкаялась. Цього дня починають здійснювати чин мироваріння ‒ виготовляють освячене ароматичне масло (миро). Його потім застосовують для помазання після хрещення.

• Великий вівторок

Цього дня згадують, як Христос викрив фарисеїв і книжників. А також його притчі про Страшний суд і кінець світу, про десять дів, про таланти і данини кесарю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Православний календар на квітень 2023: нагадуємо про головні церковні дати

• Велика середа

Вважається, що саме цього дня Іуда зрадив Христа за 30 срібняків. Також згадують грішницю, яка омила ноги Ісуса. У Велику середу в храмах останній раз читають молитву з поклонами. Далі поклони під час літургії скасовуються до Трійці. У цей день також сповідуються.

• Великий четвер

Великий четвер ще називають Чистим. Згадують про Тайну вечерю ‒ фактично перше таїнство причастя. Христос дав апостолам хліб і вино й сказав: "Це є тіло Моє і це є кров Моя". Потім він з учнями пішов в Гетсиманський сад помолитися. Там його й видав Іуда Іскаріот. У храмах проходить особлива служба "Дванадцяти страсних Євангелій", де віруючі згадують про страждання Христа. Вдома у Чистий четвер готуються до Великодня: печуть паски, фарбують крашанки, прибирають в оселі.

• Велика п'ятниця

Найскорботнішим днем Страсного тижня вважають п'ятницю. Цього дня розіп'яли Христа. У храмах на службі згадують страждання Спасителя. З вівтаря виносять плащаницю ‒ зображення Христа, що лежить у гробі. Цей день називають ще Страсна п'ятниця.

• Велика субота

За переказами, після смерті Христос потрапив в пекло і визволив звідти душі праведників, в тому числі й Адама з Євою. Тому цього дня у храмах проходять урочисті служби, священики вже надягають світлі святкові облачення. Світ завмирає в очікуванні Христового Воскресіння. У цей день починають освячувати в храмах принесені паски і яйця.

Впродовж Страсного тижня існує низка заборон. Так, категорично не можна лаятися, сваритися, скандалити та, звісно, порушувати піст і веселитися. Важко працювати також не бажано, але займатися повсякденними справами церква не забороняє. Не можна у Страсну седмицю святкувати весілля та дні народження. А вільний час краще проводити у молитві.

Піст в останній тиждень перед Великоднем ‒ найсуворіший. У понеділок, вівторок і п'ятницю ‒ сухоїдіння. У Великий четвер дозволена їжа з маслом і трохи вина. У Страсну п'ятницю можна їсти тільки хліб і пити воду. А у Велику суботу ‒ знову сухоїдіння. Однак, як і впродовж всього посту, ці правила не поширюються на літніх, дітей, вагітних, годуючих та важкохворих.

×