понеділок, 16 листопада 2026 10:34

"Щоб оцінювати чужу архітектуру, треба самому відповідати за систему, від якої залежать усі" - Олег Кубрак

Технологічна індустрія дедалі більше покладається на експертне оцінювання. Наукові журнали відбирають дослідження через рецензування, міжнародні конкурси запрошують до журі практиків, а компанії довіряють критичні системи тим, хто вже мав за них відповідати. Від якості такого оцінювання залежить, які рішення зрештою дійдуть до користувачів.

Олег Кубрак, український software engineer і дослідник, понад 17 років працює з високонавантаженими хмарними системами та фінансовими технологіями. Він очолював Java-команду core-платформи airSlate, брав участь у реалізації вимог регулятора FCA та AML/KYC-інтеграціях у Legal & General, керував модернізацією хмарних сервісів у Grid Dynamics. Член ACM, співавтор наукових статей з кібербезпеки та blockchain, лауреат премії Cases & Faces International Business Award. В інтерв'ю він розповів, як лідерська роль в airSlate підготувала його до оцінювання чужих рішень у науковому рецензуванні та в журі NextGen Hackathon 2026.

У грудні 2016 року Ви прийшли в pdfFiller, нинішній airSlate. Усі продукти компанії залежали від одного Java-сервісу, за який ніхто не відповідав. З чого Ви почали?

Компанія лише формально була стартапом. Вона мала величезну базу комерційних користувачів, купувала інші продукти й готувала запуск нових. Усі вони так чи інакше генерували PDF-документи, і вся генерація проходила через один Java-сервіс. Команди, яка б його підтримувала, не було.

Понад 400 розробників працювали з ним наосліп: без документації і без людини, до якої можна прийти з питанням. Навіть базові речі, наприклад, максимальний розмір документа чи кількість сторінок, яку система здатна обробити, доводилося з'ясовувати самотужки. Я почав саме з цього: розібрався в сервісі, описав його обмеження й поведінку і став точкою контакту для команд, які з ним інтегрувалися.

Автор: фото з особистого архіву Олега Кубрака
  Олег Кубрак - український software engineer і дослідник, понад 17 років працює з високонавантаженими хмарними системами та фінансовими технологіями
Олег Кубрак - український software engineer і дослідник, понад 17 років працює з високонавантаженими хмарними системами та фінансовими технологіями

Згодом Ви почали наймати людей і стали Java Team Lead у Core Team. Співбесіду на цю роль проводили CTO та VP of Engineering. Що вони оцінювали?

Коли розробники отримали відповіді, стало зрозуміло, що один інженер не може бути єдиною опорою для сервісу такого значення. Я почав проводити співбесіди й формувати команду. Позицію такого рівня оцінює найвище технічне керівництво, бо від неї залежить стабільність усієї продуктової лінійки. Думаю, CTO і VP of Engineering перевіряли, чи здатна людина відповідати за систему, помилка в якій зачіпає всіх одразу. Знання Java тут лише вхідна умова.

Команда core-платформи airSlate тримає 99,9% uptime. Що означає така відповідальність на практиці?

99,9% означає менше дев'яти годин простою на рік. Коли від сервісу залежить уся екосистема, кожне рішення проходить через одне питання: що станеться з продуктами, якщо цей компонент поведеться інакше, ніж очікували. Тому зміни мають бути передбачуваними, обмеження сервісу відомими всім командам, а навантаження прогнозованим. Саме тоді я звик дивитися на архітектуру з позиції того, хто відповідає за наслідки.

З липня 2025 року Ви рецензуєте статті для IEEE Internet of Things Journal, у Web of Science зафіксовано 23 верифіковані рецензії. Водночас Ви й самі публікуєтеся. Як це поєднується?

У 2025 і 2026 роках я став співавтором п'яти статей: про застосування blockchain для кібербезпеки корпоративних систем і для цілісності даних у децентралізованих системах, про пояснюваний штучний інтелект у виявленні кіберзагроз для критичної інфраструктури. Тому процес рецензування знаю з обох боків. Із 23 рецензій 21 я написав для IEEE Internet of Things Journal, ще по одній для IEEE Software і Transactions on Emerging Telecommunications Technologies. В IEEE кожну статтю оцінюють щонайменше два незалежні рецензенти, і від їхнього висновку залежить, чи вийде робота друком. Одна зі статей, які пройшли моє рецензування, вже опублікована.

На що Ви звертаєте увагу як рецензент?

IoT складається з розподілених систем, у яких тисячі пристроїв обмінюються даними в реальному часі. Для мене це знайома територія: проблеми навантаження, відмовостійкості й безпеки даних тут ті самі, що й у високонавантажених платформах. Тому я перевіряю, чи витримає запропоноване рішення реальні умови: чи враховано масштаб, чи описано поведінку системи при збої вузла, чи підтверджують експерименти висновки авторів. Найчастіша слабкість, яку я бачу: алгоритм добре описаний, але перевірений лише в ідеальних умовах.

Улітку 2026 року Ви були серед близько 80 експертів журі NextGen Hackathon на Французькій Рив'єрі. Чим оцінювання прототипу за три дні відрізняється від рецензування статті?

Наукову статтю готують місяцями, і рецензент має право вимагати доказів для кожного твердження. На хакатоні команди за три дні створюють рішення для AI for Good, GreenTech, HealthTech, SpaceTech та EdTech, тож завершеності від них ніхто не чекає. Проте критерії схожі: складність архітектури, практична цінність, інноваційність, потенціал масштабування. В обох випадках я відділяю ефектну подачу від інженерної основи. На демо все може працювати, питання в тому, чи закладено в архітектуру можливість рости.

Що об'єднує ці ролі і чого, на Вашу думку, бракує індустрії в оцінюванні технічних рішень?

У кожній із них я відповідаю не лише за власну роботу, а й за якість чужих рішень. В airSlate від мого сервісу залежали сотні розробників, у рецензуванні від мого висновку залежить доля статті, на хакатоні від оцінки журі залежить, які проєкти отримують фінансування. Індустрії, як на мене, бракує саме практиків серед тих, хто оцінює. Людина, яка сама переживала збої й пікові навантаження, ставить авторам питання, до яких вони мали б дійти самі, але ще не дійшли.

Зараз ви читаєте новину «"Щоб оцінювати чужу архітектуру, треба самому відповідати за систему, від якої залежать усі" - Олег Кубрак». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 79705
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути