Причиною смерті радянського вождя Володимира Леніна і російського царя Івана Грозного був сифіліс.

До такого висновку дійшов московський лікар-геріатр і голова секції геронтології Московського товариства випробувачів природи Валерій Новосьолов, який вивчив засекречені щоденники лікарів Леніна, пише "Радіо Свобода".

Новосьолов розповів, що документи німецьких лікарів, які лікували Леніна в 1923-24 роках, мають статус "Обмежений доступ" і зберігаються в колишньому партійному архіві при ЦК КПРС.

"Племінниця Леніна написала в 1999 році прохання про продовження обмеження доступу до документів до 2024 року. Проте, керівництво архіву порахувало можливим дати мені ці щоденники, я працював з ними з 26 січня по 29 березня 2017 року в читальному залі. І я дійшов до безперечного висновку про причини смерті Леніна. Це третинна форма сифілісу, який був дуже поширений на той час", - підкреслив лікар.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ікона стилю - опублікували раритетні фото німецької принцеси

Новосьолов зазначив, що така ж хвороба була у Івана Грозного.

"Це XVI століття, роки життя царя Івана – 1530–1584 рік. У нас є тільки частина вцілілого скелета. Відома точна дата приходу сифілісу в Росію – це 1499 рік, клінічна картина у Івана Грозного відповідає третинному сифілісу. Зокрема, для нього характерне ураження внутрішніх органів, кісткової і нервової системи. Про захворювання свідчать і сліди ртуті, якою лікували сифіліс тоді і аж до двадцятого століття. Ртуть знайшли в останках Івана Грозного і його першої дружини", - розповів він.

"Є й інші нюанси, характерні саме для теоретичного ураження, наприклад, в картину вписуються і зміни психіки Івана Грозного в другій половині життя - жорстокість. Хвора на нейросифіліс людина збуджена, нормальний абсолютно батько сімейства ставав злим, жорстоким, часто програвав все своє майно в карти, ставав сексуально нестриманим. До речі, у Івана Грозного було багато дружин, це не характерно для російських царів ні до, ні після цього царя", - зазначив експерт.

Лікар зазначив, що з приводу хвороби Івана Грозного існує близько 10 непрямих доказів.

"Скажімо, хворі на цю недугу, вони були або безплідні, або діти їх були мало життєздатні. Ми пам'ятаємо, що у царя діти були, але всі вони були нежиттєздатні, крім першого сина. Тобто, швидше за все, зараження відбулося десь незадовго до або після одруження. А чому вони були нежиттєздатні, тому що спадковий сифіліс – це вже захворювання нервової системи, яке не давало можливості дітям розвиватися відповідно до віку, вони відставали у розвитку. Серед керівників нашої країни, як би вона не називалася, Московське князівство або РСФСР, я знаю тільки двох осіб, у яких простежується чітко ця лінія, – це Іван Грозний і пацієнт Володимир Ульянов", – розповів Новосьолов.

×