Під час опитування православними себе назвали 70% українців.
Серед них 56% зараховують себе до Православної церкви України. Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології з 20 вересня по 3 жовтня 2024 року.
Порівняно із липнем 2022 року релігійна самоідентифікація майже не змінилася.
Частка ПЦУ становить 81% серед усіх православних мешканців України. Ще 7% зараховують себе до Православної церкви "без конкретизації" і 6% - до Російської православної церкви.
12% опитаних є атеїстами. Соціологи додали, що серед "інших" відповідей частина респондентів назвалися "агностиками", "невіруючими" тощо і не захотіли зараховувати себе до атеїстів, але називали близькі ідентифікації.
До Української греко-католицької церкви належать 7% опитаних.
Інші варіанти обирали не більше 3% респондентів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки українців спілкуються вдома виключно українською - опитування
У всіх регіонах більшість вважають себе православними і у всіх регіонах більшість (50% на заході, 63% у центрі, 55% на півдні і 50% на сході) зараховують до Православної церкви України.
Із заходу на схід з 6% до 15% зростає частка тих, хто зараховує себе до "просто православних". На заході 20% ідентифікують себе як греко-католики, то в інших регіонах - не більше 1%.
У західних, центральних і південних областях 3-4% зараховують себе до протестантів або інших християнських церков. На сході цей показник - 11%.
Атеїстів відносно менше на заході (7%) і сході (11%). Більше - у центрі (15%) і на півдні (14%). Серед 18-29 річних 20% атеїстів, серед 30-69 річних 10-11%, серед 70+ атеїстів 8%.
Опитали 2004 громадян віком 18 років і старше, які на момент проживали на території, що контролюється урядом України.
Більшість українців (57%) у лютому 2024 року вважали, що найважливішим фактором успіху у війні з Росією є підтримка від Заходу зброєю, фінансами та санкціями проти агресора.
Далі за важливістю назвали вищу ефективність і прозорість діяльності української влади (33%), відсутність конфлікту між політичним керівництвом та військовим командуванням (32%) і співпрацю між владою та громадянським суспільством (26%).
Коментарі