"Російські кати дерев'яними палицями ламали українцям суглоби. Після цього страчували" – Андрій Нєбитов

Найжахливіший злочин – це вбивство людини. А ще жахливіше – вбивство дитини. Ми бачили масові вбивства дітей, людей похилого віку. На всіх деокупованих територіях, де базувалася Росія. Загалом маємо 1376 тіл загиблих. Виявили 15 місць масового поховання людей. Три місця, де стовідсотково відбувалося катування. Катували по-різному. Душили автомобільним тросом, били током, просто били. Були окремі кати, які за допомогою дерев'яних палиць ламали людям суглоби. У нас є ці свідчення. На жаль, це все було масово. Після цього людей, як правило, страчували. Мало кому вдалося вижити.

Це - масовий садизм. На всій території, де вони були, викрадали, катували, вбивали людей. Росіяни очікували зустріч з квітами, але всюди був супротив. Та ненависть, яка у росіян є всередині, відобразилася на людях в окупації.

Всі правоохоронні органи націлені на те, щоб розкривати воєнні злочини росіян. На базі Нацполу створена база даних воєнних злочинів, куди всі дають інформацію по солдатах російської армії, найманцях, які перебували на території України. У цій базі вже більше 200 тисяч осіб. Окремо працюємо по процесуальному обґрунтуванню. У поліції Київщини напрацьовано більше 40 росіян, які вчиняли злочини на території нашої області.

 

Кого не вбили, ті втекли. Перші затримані - це були ті росіяни, що десантувалися у Гостомелі. Зведені загони ОМОНу, СОБРу. 15 росіян вдалося взяти в полон. Вони були поранені, їх лікували. Передали СБУ. Далі вже закрита інформація. Можливо, їх у таких випадках передають на обмін, щоб повертати наших бійців. Але є певна кількість росіян, які перебувають у наших в'язницях, вони дають покази. З ними відбуваються слідчі дії.

Звичайно, можна в Україні. Для цього ми і працюємо. Ведеться розслідування. Далі суд – без участі обвинуваченого. Ми можемо це робити і одним з перших, хто це відчув, Янукович. Він – заочно засуджений. Якщо буде затриманий і його передають українському правосуддю, то він відбуватиме покарання. Теж саме стосується росіян. Тому робота направлена на те, щоб ми максимально задокументували злочини. Бо це важливо для оголошення вироків нашими судами. А вже вони можуть стати підґрунтям для міжнародного суду для засудження взагалі всього режиму.

Практика Другої світової війни показує, що термінів дії немає. Скільки будемо жити, стільки працюватимемо. Спокійного життя у російських злочинців точно не буде. Якщо росіян затримають у третій країні і передадуть Україні, то вони відбуватимуть покарання у нас.

Пошуки тривають. Але, як правило, росіяни знищували сліди злочинів. Закопували тіла в ями. Останні наші знахідки були саме на їхніх позиціях, де у них були штаби. Туди звозили українців, катували і вбивали. Шукати складно. Але коли тіло знайдено, виїжджає слідчо-оперативна група, криміналістична лабораторія, проводится детальний огляд території, вилучають речі. Одразу залучаються судово-медичні експерти. Далі тіла відправляють до лабораторій, там проводять експертизи. Якщо впізнати буде складно – так буває зазвичай – беруть зразок ДНК. Який поміщають до бази даних. Тому якщо у вас хтось зник або знаєте такі випадки, повідомляйте до поліції. У всіх родичів зниклої 281 людини відібрали зразок ДНК і помістили в бази.

У нас їх дві. Також є відповідна лабораторія у Головному управлінні Нацполіції і є дві у Харківській поліції. І нам, і харківській поліції ці лабораторії подарував Говард Баффет (Американський бізнесмен, колишній політик, філантроп, фотограф, фермер і охоронець природи. - Gazeta.ua). Спеціально для розслідування воєнних злочинів та ідентифікації тіл.

Під час стандартної експертизи потрібно не менше три доби. А цей апарат видає інформацію через 90 хвилин. Це дуже ефективна і мобільна машина. Ми використовуємо у трагічних ситуаціях, де багато людей загиблі. Працювали, коли розбився гелікоптер у Броварах. Наші спеціалісти з цією машиною працювали в Умані, коли ракета потрапили у житловий будинок. Головна функція зараз – розслідування і документування злочинів РФ.

Поліцейські з ковідних часів звикли, що ми працюємо у такому темпі і режимі. Нам навіть вистачає ресурсів допомагати з тілами загиблих зі Сходу. Поліцейські Київської області опрацювали більше тисячі загиблих. Це серйозна допомога. Ресурсів вистачає.

З іноземцями працюємо. На першому етапі були спеціалісти з Франції. Були фахівці з Польщі з мінно-вибухової справи. Допомагали нам місяць, але насправді самі отримали унікальний досвід. У нас працювали 42 експерти Міжнародного кримінального суду на запрошення Генеральної прокуратури. Головним результатом було те, що надали рекомендації, яким чином документувати, щоб далі це визнавалося у МКС. Він не такий швидкий, як нам хотілося б. Бо наводили приклад – досі розслідують потрапляння російської ракети у школу в Сирії. А хто пам'ятає, коли це було? Звісно, ці механізми треба змінювати. Я сподіваюся, що саме українські юристи, правоохоронці, Генеральна прокуратура зможуть зробити МКС більш ефективним. Або це буде міжнародний трибунал, який зможе бути значно ефективнішим. Бо старі механізми не дуже працюють.

Працюємо так, бо у нас немає вибору. Це наш обов'язок захистити Батьківщину. Бо війна йде не тільки на фронті. Вона і в юридичних колах, на дипломатичному фронті, у медіа. Це колосальна робота – працювати з людьми, яким не болить, як тобі. Я бачив це по очах деяких міжнародних делегацій.

 

На деокупованих територіях першими повертали наші відділки поліції. З генераторами, старлінками. Щоб люди могли під'єднатися і повідомити родичам, що все гаразд. Другі групи – оперативники, кінологи, вибухотехніки, слідчі. Вони проходили кожен дім, збирали інформацію. Виявляли тіла, місця замінування. Це були рейди, щоб зафіксувати факти російських злочинів. Наші зведені загони зараз працюють на Херсонщині, як і наші спецпризначенці трьох підрозділів працюють на Сході – виконують бойові завдання разом із Збройними силами.

Нам вдалося зафіксувати злочини росіян. А в Маріуполі ми, на жаль, вже нічого не зафіксуємо. Росіяни вже знищили більшість злочинів і тіл. Якби не вдалося швидко звільнити Київщину, то вони зробили би теж саме тут. І весь світ не дізнався би про Бучу.

Було і те, і інше. За період стабілізаційних заходів зареєстрували за перші два місяці 89 кримінальних проваджень, пов'язаних з колабораціонізмом. До квітня поки це відносилося до нашої підслідності встигли 13 підозр оголосити і стільки ж справ доправити до суду. Все інше передали СБУ. Але цю інформація продовжуємо збирати. Ті, хто надавав домівки, паливо, підказував дорогу – фактично всіх виявили.

Окремо працювали над питанням мародерів. За перші три місяці після деокупації зареєстрували більше 800 кримінальних проваджень за статтею крадіжка під час військового стану. 370 встигли повідомити про підозру.

У своїх сусідів. Крали, користуючись тим, що люди виїхали або не могли дістатися домівок.

Ми вважаємо їх як зниклих безвісти, якщо їх окупанти вивезли за кордон. З Олексієм Кулебою працювали на створення гуманітарних коридорів, і тоді росіяни обманювали людей – що нібито звідти ніхто не приїде. Саджали в автобуси і везли в Росію. Спілкуємося з чоловіком, який так потрапив в РФ. Пройшов через тортури, був у в'язниці в Росії. Їх примушували співати гімн Росії, били, не давали їжі. Пощастило через Червоний хрест повернутися в Україну. Він розповів, що бачив багато людей з Київщини, яких вивезли росіяни. Але не може сказати прізвищ. Теж саме розповів неповнолітній хлопець, якого в Іванкові викрали росіяни. Били і катували, хоча знали, що йому лише 16 років. Вивезли в Білорусь. Його брат в Росії досі. Окупанти посадили його до в'язниці – звичайну цивільну людину. Більше року він там.

Під час активних бойових дій на Київщині Росія вбила 38 дітей. 31 дитину було поранено. Найменшій дитині було шість місяців. Маємо чотирьох дітей, які вважаються зниклими безвісти. Одна родина з трьома дітьми зараз перебуває на території РФ. Вони були вимушені виїхати – не було ні їжі, ні води, ні електрики. Зараз з ними зв'язку немає. Від колег знаю, скільки дітей викрали з того ж Маріуполя. Змогли всі дитячі будинків завчасно евакуювати. В окупацію потрапив тільки психоневрологічний центр у Бородянці. Але завдяки перемовинам тоді вдалося перевезти цих людей у безпечне місце.

Росіяни наробили злочинів і дійсно неохоче повертають свідків своїх дій. Бо окупанти просто викрали цивільних і посадили до в'язниці. Це терористичні дії. Сподіваюся, що всі 281 людина зникла безвісти – всі живі і знаходяться в РФ. Хоча розумію, що декого вони вже вбили. Ще не повернувся в Богданівку наш колега. Її окупували за ніч. В його дім зайшли російські солдати, забрали. Досі не знаємо його долі. Чоловік має дружину і дитину. Коли його повернемо, це буде ще один свідок російського тероризму.

Почали цим займатися одразу після деокупації. Проводили інвентаризацію зброї і поміщення її в спеціальний арсенал. Ми зібрали 60 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Зараз залишилося 63 ДФТ з 82. 18 з них здали зброю. Загалом на руках залишилося понад 8 тисяч одиниць. Вони зберігаються у військових частинах. Зброю отримують виключно для виконання бойових завдань. Коли почали цей процес, сказали, що і трофейну зброю теж треба облікувати. Нам передали 3 тисячі одиниць трофейної зброї.

Заходи з розбудови нашої оборони почалися з 1 квітня минулого року – тобто першого дня деокупації наших територій. І вони не закінчуються. Щоб захистити нашу область, створили багато фортифікаційних споруд. Генерал Наєв постійно відвідує цю зону і каже, що вона серйозно захищена. Встановлений потужний захист наших північних кордонів. Камери бачать на декілька кілометрів з тепловізійним ефектом. Це класна допомога для наших військових. Ми, СБУ, ЗСУ проводимо заходи, щоб унеможливити диверсійну діяльність на кордоні. Це систематично відбувається у кожному районі. Окремо проводимо навчання швидкого створення блокпостів та евакуацію населення.

Наші спеціальні підрозділи вже по-іншому оснащені, ніж було до лютого минулого року. Ми перебрали на себе багато мілітарних функцій, але це зараз – наш обов'язок із захисту України. Більше прольотів над Київським водосховищем не буде. А якщо хтось спробує – то це буде схоже на тир.

Ми готуємося. Як каже генерал Наєв, зараз загрози ударного угруповання з Білорусі чи Росії на півночі немає. Але ми повинні бути готові до найгіршого сценарію.

Були різні випадки. Дехто намагався забрати частину танка. Мабуть, на метал. Ми вилучали різну техніку. Один з найцікавіших випадків – зенітно-ракетний комплекс "Тор". Він був пошкоджений, без ракет. Все, що знаходяться, передаємо військовим. Вони ремонтують, і російська техніка працює проти них самих. Гранати вилучаємо у людей. Останній випадок – автомат Калашникова сотої версії – тобто останньої російської модернізації. Чоловік вирішив постріляти з нього в небо. Притягнули його до відповідальності.

Якщо хтось намагався забрати техніку на метал, то дивилися трохи поблажливо на таке підприємництво. Але, звісно, все вилучали. А там, де намагалися приховати робочу техніку, були навіть кримінальні провадження. Бо вона потрібна для захисту України. Тому закликаю громадян: якщо маєте трофейну зброю, то передайте її в поліцію. І вона перейде до рук ЗСУ і комусь врятує життя. А ті ж самі гранати можуть когось залишити без руки.

Зброя буде. Багато з виданої, наприклад, втрачено. Тому поліція готується до цього. Ми з минулого року вдвічі більше реєструємо злочинів, пов'язаних з незаконним обігом зброї. На сьогодні притягнули до відповідальності майже 90 осіб. Вилучили 42 автомата, 15 кулеметів, гранатометів. Більше 300 гранат, більше 50 одиниць саморобної зброї або пістолетів. Більше 130 кілограмів вибухівки. Велику кількість боєприпасів. Розуміємо, що це маленька частина того, що є. Люди можуть всім цим травмуватися. Ця зброя може потрапити у кримінал. Нацполіція посилює свою оперативну діяльність на виявлення таких злочинів і каналів постачання зброї. Тільки на Київщині провели 10 оперативних закупівель – тобто це люди, які намагалися продавати зброю.

У нас це було минулого року. Одразу вирахували людину спільно з СБУ. Ця інформація, на жаль, була корисна для росіян. Хоча людина викладала це несвідомо. Такі люди не уникнуть спілкування з правоохоронними органами. І це неприємне відчуття. Там буде серйозна перевірка.

По Києву останнім часом було багато таких випадків. Але по Київщині – ні. Ми за цим слідкуємо. Але місця розташування ППО у столиці значно ближче до багатоповерхівок. І людям легше фіксувати роботу. В області це простіше контролювати.