"Відбувся прорив" – як Україна наростила виробництво зброї під час війни

7

Фото: "Мілітарний"

Україна уже тривалий час працює над власною ракетною програмою та безпілотниками. Тому ураження цілей на територій Росії, які розташовані навіть за 1,5 тис. км, більше не є проблемою. Таку заяву зробив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов.

За час повномасштабної війни Україна наростила виробництво власної техніки, виробила нові безпілотники та модернізує ракети.

Про досягнення українського ВПК – у матеріалі Gazeta.ua.

"КОЗАКИ"

Машини сімейства "Козак" виробляє приватне науково-виробниче об'єднання "Практика". Масово їх почали випускати ще з 2015 року – через рік після початку війни з Росією. Зараз кількість вироблених "Козаків" усіх модифікацій становить сотні.

 

"Козак-2" – це бронеавтомобілі з посиленим захистом від мін та засідок. Від звичайних бронетранспортерів MRAP відрізняються кращою маневреністю та легшою бронею. Ця машина призначена для логістики і розвідки. У 2017 році зʼявився "Козак-5" – легший і маневреніший за попередню модель.

Ці машини купляли за кордоном. У 2019 році Саудівська Аравія придбала 60 машин. Почалися перемовини з Індонезією про випуск у цій країні моделі "Козак-2М". Проєкт зірвався через пандемію та війну. "Практика" також уклала контракт з Нігерією на 15 машин "Козак-5". Їх зробили, але після 24 лютого 2022 року віддали ЗСУ. Замовнику повернули передоплату.

В Збройних силах України бронеавтомобілі "Козак-2" постачались, насамперед, в частини десантно-штурмових військ. Після початку повномасштабного російського вторгнення бронеавтомобілі "Козак-2" активно використовуються в боях на усіх ділянках фронту. За даними порталу oryxspioenkop станом на початок липня 2023 р. було втрачено 52 бронеавтомобілі цього типу, з них 19 стали російськими трофеями. В той же час внаслідок перерозподілу техніки "Козак-2" з'явились на озброєнні нових частин.

"БОГДАНА"

Це перша самохідна артилерійська установка українського виробництва. Гаубиця має стандартний для НАТО калібр 155 мм. Озброєння для неї виробляє приватний Краматорський завод важкого верстатобудування, а шасі та броню – компанія "Українська бронетехніка". Уперше цю САУ світ побачив у 2018 році.

Державні випробування просувалися важко. Окрім технічних нюансів, які виникали в ході розробки, компанія-виробник мала суперечки з Міноборони. Тож попередні вогневі випробування завершилися лише в січні 2022 року.

На початку повномасштабної війни "Богдану" мали знищити, щоб не віддавати ворогу, проте її встигли евакуювати з Краматорська. Навесні 2022 року Міноборони зробило замовлення і САУ на новому шасі пішла в серійне виробництво.

 

Єдина на той момент машина поїхала нищити ворогів. У квітні 2022 року вона брала участь у битві за острів Зміїний. У лютому 2023 року оголосили, що ЗСУ скоро отримають першу серійну партію.

БРОНЕМАШИНИ

"Українська бронетехніка" виробляє бронемашини "Варта" і "Новатор". Випуск першої призупинений, адже на неї встановлювалося білоруське шасі. "Новатори" продовжують сходити з конвеєра і вони успішно працюють на фронті.

 

Для ЗСУ "Новатори" вперше придбали у 2018 році. Просувати їх на експорт компанія почала у 2021 році. Були укладені угоди на постачання десятків авто для чотирьох африканських країн, але контракти зірвалися через війну.

Майже весь 2022 рік для "Української бронетехніки" був невизначеним. Під кінець року компанія отримала довгострокові замовлення, налагодила виробництво і втричі збільшила випуск бронемашин порівняно з попередніми роками. Підприємства релокували в різні міста, а штат компанії зріс на 60%.

З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну бронеавтомобілі підривалися на мінах, потрапляли під вогонь ворога, але зберігали при цьому життя екіпажам. У березні минулого року під Гостомелем потрапила під обстріл "Варта" бійців ССО. Бронескло витримало всі постріли з великокаліберного кулемета. Того ж місяця під Черніговом підірвалася "Варта" на ходу. Втрат серед екіпажу не було. "Новатор" наїхав на протитанкову міну, незважаючи на суттєві пошкодження автомобіля, екіпаж залишився в безпеці. Ці машини продовжують працювати на оборону України та рятувати захисників.

"СТУГНА"

Протитанковий ракетний комплекс "Стугна-П", який виробляє одне з підприємств Укроборонпрому, завоював славу найбільш упізнаваної української зброї. На відміну від інших ПТРК, пульт управління "Стугною" може перебувати за 50 метрів від комплексу, що дозволяє оператору полювати на танки з укриття.

 

Випадків застосування цих комплексів безліч. Підрозділ Нацгвардії "Омега" опублікував відео, де розрахунок "Стугни" за бій знищує ворожі танк і два БМП. Відомі два випадки, коли оператор комплексу знищує російський вертоліт Ка-52.

Україна у липні 2023 року виготовила в чотири рази більше протитанкових ракетних комплексів "Стугна-П", ніж у січні, повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

Відео знищення російської техніки зі "Стугни" час від часу з'являються у мережі. Цього вересня бійці 66-ої окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго вразили танк російських окупантів на Лиманському напрямку.

"НЕПТУН"

Виробник ПТРК також виготовляє комплекси "Нептун", якими вразили російський крейсер "Москва". Ракетні розробки наразі під грифом "секретно". Однак нещодавно стало відомо, що Україна модернізує вітчизняні ракети "Нептун" так, що вони зможуть долетіти до віддалених точок Росії.

"Успішне застосування нашої далекобійної зброї: ціль уражена за 700 кілометрів", – заявив 31 серпня президент Володимир Зеленський. Експерти стверджують, що йдеться про модернізований варіант "Нептуна".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки F-16 потрібно в Україні – авіаційний експерт розкрив подробиці

Цей ракетний комплекс, розроблений в конструкторському бюро "Луч" і прийнятий на озброєння лише три роки тому, призначений для ураження кораблів противника у відкритому морі.

 

Це була одна з найбільших розробок українського ОПК останніх років, але на початок повномасштабної війни було виготовлено лише декілька екземплярів такої ракети.

Саме запуск двох ракет "Нептун" 13 квітня 2022 року знищив головний корабель Чорноморського флоту РФ, крейсер "Москва".

"Ракета українського виробництва допомогла навести лад в українській акваторії Чорного моря. Це було перше застосування "Нептуна" у бойових умовах, і воно стало історичним", – характеризував цю подію Зеленський.

БЕЗПІЛОТНИКИ

З початком повномасштабної війни велику роль стали відігравати БпЛА. Україна намагається збільшити власне виробництво дронів, а компанії випускають нові модифікації. За словами ексміністра оборони Олексія Резнікова, за перші вісім місяців повномасштабної війни до експлуатації в Україні допустили більше БпЛА, ніж за останні п'ять років.

 

Одні з найбільших успіхів наші виробники мають серед БпЛА-розвідників. У цьому класі доволі багато українських розробок зокрема давно відомі "Лелека", "Фурія" та "Валькірія", Shark. Частину з них держава купувала, ще до повномасштабної війни, а також їх продають за кордон.

 

Це дрони типу "крило" або літакового типу. Вони не можуть зависати, тому їм потрібен маршрут. Але вони можуть працювати на більші відстані й також використовуються для глибшої розвідки (20-30 км). Для зльоту цим БПЛА іноді потрібна катапульта, а садять їх за допомогою парашуту.

ОАЕ купили українські комплекси "Лелека" та "Фурія" компаній DeViro та "Атлон авіа". Також були контракти на флагманські літаки PD-2 від компанії "Укрспецсистемс". Останні комплекси зацікавили навіть західного замовника: на випробування в Україну приїжджала делегація однієї з великих країн ЄС. Зараз компанії працюють лише на потреби української оборони, розширюючи штат та виробничі потужності. Навесні 2022 року "Укрспецсистемс" випустила новий розвідувальний безпілотник Shark. Зараз їх рахунок йде на сотні.

"Екстремальні умови змушують діяти швидше"

Павло Лакійчук, моряк у відставці, військовий експерт:

"Тут серед успіхів можна назвати протикорабельні, протитанкові ракети, які ми модернізували. Це все продовження старих розробок. З одного боку екстремальні умови змушують діяти швидше, з іншого – маємо і втрати у виробничому та інженерному потенціалі. Але процес йде.

Революцією стали безпілотні апарати. Морські і повітряні. Перед початком повномасштабної війни скептично ставився до новинок та радикальних змін, вважав дрони – корисними, але другорядними. Виявилося, що ні. У нас не було альтернативи, тому довелося винайти щось своє швидко, потужно і дешево. Саме тому відбувся такий прорив. Застосування, модернізація, застосування і знову модернізація – оцей цикл щодо різних дронів і зробив їх успішними. Це свідчить, що еволюція відбувається зі швидкістю світла. Розробляються самі вироби, тактика їх застосування, як це ще ніхто не робив. Успішне застосування різних типів дронів в одній команді, наприклад. За цим дивляться наші партнери і вороги. Всі намагаються винести уроки. Наш найбільший прорив – це морські і повітряні дрони.

Можна відмітити також успіхи у засобах радіоелектронної боротьби, розвідки та управління. Автоматизовані системи управління тактичної ланки – ми йшли до цього з десяток років. Велика війна змусила рухатися на порядок швидше. Маємо величезні успіхи. Засоби РЕБ теж відзначилися серед досягнень, хоча щодо власних розробок процес не так швидко рухається. Теж саме з ракетними системами – маємо напрацювання, які рухалися повільно. А зараз все стало швидше. При цьому маємо підтримку від партнерів, наші виробники тісно співпрацюють з західними. Це не тільки консультації, а ще й допомога із залізом та комплектуючими. Але це, звісно, продовження старих напрацювань. Завдяки цьому зможемо повернутися на міжнародні ринки".

×