За часів криз правозахисна діяльність стає особливо значущою. Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами, і роль юристів у захисті прав громадян набуває особливої важливості. Вже майже рік країна вимушено призупинила дотримання низки положень Європейської конвенції про права людини У тому числі тих, які гарантують право на недоторканність житла, таємницю листування та телефонних переговорів, недоторканність приватного життя (у ЄС тоді зазначали, що ставляться до цього з розумінням – враховуючи всі тягарі, пов'язані з бойовими діями, військовим станом та мобілізацією). На думку кандидата юридичних наук, відомого вченого-правознавця Артура Стаценка, за умов, що склалися, одне із завдань юристів – мінімізувати можливі негативні наслідки того, що відбувається як для кожної конкретної людини, так і для правової системи України в цілому.
Призупинення окремих положень Європейської конвенції про права людини – вимушений захід, але Україна продовжує рух у бік європейської інтеграції. Важливо, щоб ці обмеження не стали перешкодою для майбутнього правового розвитку країни. Роль юристів у цьому процесі – одна з наріжних. Артур наголошує: "Сьогодні, коли окремі положення Європейської конвенції про права людини тимчасово призупинені, роль юристів у захисті громадян стає особливо важливою. Я завжди розумів, що професія юриста – це не просто робота, а спосіб захищати права людей та зміцнювати правову систему. Саме тому мені важливо не лише займатися практичною діяльністю, а й допомагати у підготовці майбутніх фахівців, які зможуть вирішувати сучасні юридичні завдання та забезпечувати правову стабільність. Саме юристи повинні знаходити ефективні рішення для захисту прав громадян та запобігання правовому вакууму".
Про важливість підготовки фахівців, які здатні ефективно вирішувати юридичні завдання у складних правових умовах, говорить сам професійний шлях Артура Стаценко. Як викладач та науковий керівник він не лише передавав знання, а й формував нове покоління юристів, здатних працювати в умовах міжнародних стандартів.
Авторські методичні розробки Артура, включені до освітніх програм, засновані на інноваційному підході – поєднанні практичних кейсів, реальних юридичних ситуацій та глибокого теоретичного аналізу. Це дозволило студентам не лише вивчати норми міжнародного права, а й застосовувати їх на практиці, що є особливо важливим в умовах євроінтеграції.
Крім того, він приділяв особливу увагу підготовці майбутніх фахівців: займався дипломними проектами, проводив практичні заняття, а також супроводжував студентів у науковій діяльності. Як результат, багато хто з його випускників успішно працевлаштувався у державних органах, міжнародних організаціях та юридичних компаніях, а також продовжив навчання в магістратурі та аспірантурі як в Україні, так і за кордоном.
Які правові наслідки може призвести до призупинення окремих положень Європейської конвенції про права людини для громадян України? Які заходи можуть допомогти захистити їхні права у цій ситуації?
Зупинення дотримання деяких положень Європейської конвенції про права людини в Україні може призвести до серйозних наслідків для громадян, включаючи загрозу неконтрольованого втручання у приватне життя та обмеження механізмів правового захисту. Це може створити умови для довільних дій з боку влади, що негативно позначиться на довірі суспільства до правової системи.
Юристи за таких умов відіграють ключову роль. Вони можуть не лише надавати правову допомогу, а й адаптувати міжнародний досвід для вироблення працюючих механізмів захисту прав громадян. Також важливо розробляти стратегії захисту, використовуючи як національні, так і міжнародні правові механізми від звернення до українських судів до подання скарг до Європейського суду з прав людини. В умовах кризи важливо не допустити послаблення стандартів прав людини, навіть якщо йдеться про тимчасові обмеження.
Якими є основні кроки, які громадяни можуть зробити для захисту своїх прав в умовах тимчасового призупинення дотримання положень Європейської конвенції про права людини?
Громадяни, які стикаються з тимчасовим призупиненням дотримання положень Європейської конвенції про права людини, можуть зробити кілька важливих кроків для захисту своїх прав.
По-перше, необхідно стежити за змінами законодавства та своєчасно реагувати на можливі ризики. Консультації з кваліфікованими юристами чи правозахисними організаціями допоможуть краще зрозуміти ситуацію та доступні заходи.
По-друге, важливо документувати усі випадки порушення прав. Це включає збір доказів, таких як фотографії, відео, свідчення очевидців і будь-які офіційні документи. Безумовно, це необхідно робити з обережністю, щоб не збільшити рівень небезпеки для себе. Також бажано мати адвоката чи юриста, якого можна терміново звернутися у разі порушення прав.
По-третє, можна звернутися за підтримкою до місцевих та міжнародних правозахисних організацій, які можуть надати допомогу у захисті прав та інтересів.
Зрештою, використання доступних юридичних механізмів, таких як звернення до судів чи міжнародних інстанцій, також є ключовим кроком. Це може включати (за умови проходження всіх інстанцій української судової системи), як я вже сказав, подання скарг до Європейського суду з прав людини або інших міжнародних органів, що допоможе привернути увагу до порушень та домогтися справедливості.
Артур Стаценко навчався і будував кар'єру з урахуванням міжнародного досвіду. Він багато брав участь у міжнародних конференціях та проектах, коли викладав на кафедрі міжнародного права. Наприклад, в одному з таких проектів досліджував адаптацію правозастосовної практики в рамках реформи правоохоронної системи США, аналізуючи особливості кримінального процесу у різних юрисдикціях. А для адаптації деяких положень українського законодавства до стандартів ЄС розробляв порівняльний аналіз правових систем, включно з механізмами імплементації директив Євросоюзу.
Матеріали його досліджень лягли основою освітніх програм, вкладених у підготовку фахівців, орієнтованих міжнародні стандарти правозастосування. Розроблені методичні посібники використовуються у навчальних курсах, забезпечуючи майбутніх юристів актуальними знаннями та практичними інструментами.
Артуре, у 2010-х роках ви брали активну участь у роботі Товариства Червоного хреста та керували обслуговуванням містечка модульного типу для внутрішньо переміщених осіб з Донецької та Луганської областей, КП "Харківспецбуд" Харківської міської ради. Яку роль ви відіграли у правозахисній діяльності, і які результати ваших ініціатив щодо покращення умов життя переселенців було відзначено?
Моє головне завдання полягало в організації ефективної підтримки людей, які опинилися у важкій життєвій ситуації. Я координував роботу містечка, забезпечуючи його мешканців необхідними ресурсами, а також брав участь у створенні системи гуманітарної та медичної допомоги, навчання та працевлаштування.
Одним із ключових аспектів моєї роботи було налагодження якісної взаємодії з місцевою владою, міжнародними організаціями та волонтерами. Ця співпраця допомагала успішно вирішувати проблеми і забезпечувати потреби переселенців. У рамках своєї правозахисної діяльності я розробляв ініціативи, спрямовані на покращення умов життя цих людей, що зрештою принесло значні результати.
Мої зусилля були високо оцінені: я неодноразово отримував подяку від мера Харкова, міської ради, виконкому та громадських організацій. Цей внесок у захист прав переселенців не лише зміцнив їхні права та умови життя, а й підвищив репутацію КП "Харківспецбуд" та міської ради Харкова загалом як структури, здатної ефективно реагувати на гуманітарні кризи.
Який ви бачите зв'язок між академічним досвідом у праві та можливостями покращення правових систем різних країн через обмін знаннями?
Порівняльний аналіз правових систем ЄС, США та України дає змогу виявити ефективні практики, які можна адаптувати для України. Особливо це стосується захисту прав людини, судових реформ та модернізації законодавства в умовах повоєнного відновлення. Обмін правовими практиками робить законодавчі системи більш ефективними. Адже право – це не просто інструмент справедливості, а основа майбутнього, в якому люди захищені та впевнені у завтрашньому дні.
Для чого і які конкретні законодавчі зміни, на вашу думку, потрібні в умовах післявоєнного відновлення?
Законодавчі зміни необхідні підвищення якості життя громадян України. Війна змінює як повсякденні реалії, а й ставить нові завдання перед правової системою. Для успішного відновлення країни у повоєнні роки вкрай важливо модернізувати закони, щоб вони відповідали викликам часу та підтримували розвиток суспільства, економіки та інститутів державної влади. Кожна зміна має враховувати національні реалії, але при цьому спиратися на найкращі світові практики. Тільки так ми зможемо створити правову систему, яка здатна ефективно захищати інтереси громадян та сприятиме розвитку держави.
2 
79692
Коментарі