Рішення про створення посади військового омбудсмена має ухвалювати Кабінет Міністрів України.
Про це заявив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв'ю Radio NV.
Відповідаючи на запитання, чому вже другий рік поспіль президент Володимир Зеленський обіцяє створити цю посаду, але цього досі не сталося, Веніславський нагадав, що Конституція України передбачає лише одну посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
"І в його апараті є цілий підрозділ, який займається захистом прав військовослужбовців. Те, що презентував президент, можливо реалізувати через запровадження урядового представника з прав людини, на кшталт уповноваженого із захисту української мови чи прав дітей. Це один з можливих механізмів", - розповів він.
Веніславський зазначив, що цей крок залишається за Кабінетом міністрів, який своїм розпорядженням має створити відповідний фактично центральний орган виконавчої влади, що займатиметься захистом прав військовослужбовців.
"Військовий омбудсмен буде тоді, коли Кабінет міністрів України ухвалить відповідне рішення. Але права військовослужбовця захищаються зараз цілою низкою державних інституцій", - зауважив нардеп.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трекінг повісток і штрафи у "Резерв+" - Чорногоренко розповіла про зміни у застосунку
За його словами, заяви про те, що за час повномасштабної війни 90 тис. військовослужбовців самовільно залишили свої військові частини, не відповідають дійсності.
"Проблеми в армії не пов'язані тільки з тим, що немає військового омбудсмена або не захищаються права військовослужбовців. Говорити, що запровадження однієї інституції якимось чином суттєво змінить ситуацію не варто. Але це має бути консолідуючим елементом, який має об'єднати всі зусилля у сфері захисту прав військовослужбовців", - додав Веніславський.
Він пояснив, що наразі у військових є кілька способів подати скарги на своє командування, зокрема, через застосунок "Армія+". Він вважає, що держава робить багато для того, щоб оперативно отримувати інформацію про порушення прав військовослужбовців і реагувати на це.
Компанії, які до 22 листопада отримали статус критично важливих, зберігають його до 28 лютого 2025 року. Статус можуть анулювати з певних причин, ідеться у новій постанові Кабміну.
Підприємства, які хочуть забронювати від мобілізації працівника, відтепер повинні платити йому заробітну плату у 20 тис. грн.
Коментарі