Верховна Рада України прийняла законопроект №1553 "Про внесення змін до закону України "Про охорону культурної спадщини". Зокрема, цей документ забороняє будь-яку зовнішню рекламу у зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться не лише про великі білборди, а й про вуличні сітілайти, банери і навіть рекламні плакати. Дозволи на вуличну рекламу у буферній зоні ЮНЕСКО тепер видаватиме не мерія, а міністерство культури.
У Львові, значна частина якого (понад 3000 га) входить до буферної зони ЮНЕСКО, новий закон може призвести до колапсу ринку зовнішньої реклами. Щоправда, новий закон, який вступить в силу через півроку після офіційної публікації, ще має підписати президент. Однак це лише справа часу.
Після того як закон №1553 почне працювати, вся реклама в центрі Львова стане нелегальною. Заборона на розміщення реклами стосуватиметься тієї частини міста, яка визнана об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лікар розповів, чому в Україні варто відновлювати заклади на зразок витверезників
Це територія площею 150 га в межах просп. Свободи від Оперного театру до пл. Галицької, пл. Соборної, пл. Митної, початок вул. Личаківської, вул. Короленка, вул. Лисенка в бік вул. Гуцульської, вул. Опришківська від Високого Замку на Підзамче до вул. Гайдамацької і частина вул. Б. Хмельницького в бік до пл. Ярослава Осмомисла і назад до Опери. Повідомляє ZAXID.NET.
Статус об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО також має архітектурний ансамбль собору Св. Юра. На всій цій території зовнішню рекламу доведеться демонтувати.
А ще у Львові існує величезна буферна зона ЮНЕСКО навколо центру міста. Її площа близько 3000 га. Встановлення реклами в буферній зоні потрібно буде погоджувати з центральним органом влади в Києві.
Менше реклами – це ж добре. То в чому проблема?
Є різниця між "менше реклами" і "повна заборона реклами". Реклама, яка захаращує простір і стає візуальним сміттям – це проблема. З іншого боку, реклама, як не крути, таки двигун торгівлі та економіки.
Цілковита заборона реклами в частині міста з найвищою діловою активністю, безумовно, спричинить колосальні негативні наслідки та призведе до прямих і непрямих збитків.
Наприклад, закон №1553 заборонить розміщення реклами на риштуваннях під час реставрації історичних будівель. Зараз кошти з такої реклами спрямовують на відновлення об'єктів культурної спадщини.
Неможливим стане й інформування про важливі культурні і соціальні заходи: фестивалі, конференції тощо. Театр в центрі Львова, як мерія, не зможуть вивісити відповідний банер на фасаді своєї будівлі. До того ж в центрі Львова досі існують історичні рекламні тумби, які доречно використовувати за призначенням.
Прийнятий закон вимагає створення окремих органів управління для кожного об'єкта всесвітньої спадщини. Наприклад, усі зміни в центрі Львова погоджуватиме спеціальна наглядова рада . Порядок формування цієї ради визначатиметься Кабінетом Міністрів. Однак саме лише збільшення кількості наглядових і контролюючих органів не стає запорукою збереження і покращення стану пам'яток. Часто їхня діяльність призводить до зворотного: колапсу і замороження будь-якої діяльності. Для музейних об'єктів зміни, можливо, й стануть корисними, однак для життя повнокровного міста створять безліч проблем.
Документ вступить у дію через шість місяців після опублікування. За цей час Кабмін повинен привести у відповідність до нового законодавства свої нормативно-правові акти. Саме тоді у Львові відчують усю суворість парламентських нововведень.
Коментарі