Масляну, яка починається з понеділка, православна церква вважає християнським поняттям, підготовкою до Великого посту (цього року піст починається 7 березня) і подальшого великого церковного свята Великодня - Воскресіння Христового (24 квітня).

Церква нагадує, що мета цього тижня - підготовка до посту, примирення з ближніми, прощення образ. А за традицією, в ці дні пекли млинці, ходили один до одного в гості, на ярмарках влаштовувалися ігри та театральні вистави.

Масляна - стародавнє слов'янське свято, що прийшло до нас з язичницької культури і зберігся після прийняття християнства. Церква включила Масляну до своїх свят, назвавши його Сирним, або Сиропустним тижнем, оскільки Масляна припадає на тиждень, що передує Великому посту.

У 2011 році Масляна починається 28 лютого. За однією з версій, назва "масляна" виникла тому, що на цьому тижні, за православним звичаєм, м'ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна було вживати.

Масляна - найвеселіше і найситніше народне свято, що триває цілий тиждень. Невід'ємною частиною свята були катання на конях, на яких надягали найкращу збрую. Хлопці, які збиралися одружитися, спеціально до цього катання купували сани. У катанні неодмінно брали участь всі молоді пари. Також, як і святкова їзда на конях, поширеним було катання молоді з крижаних гір. Серед звичаїв сільської молоді на Масляну були також стрибки через вогнище та взяття снігового містечка.

У XVIII і XIX ст. центральне місце у святі займала селянська маснична комедія, в якій брали участь персонажі з ряджених - Масляна, Воєвода та ін. Сюжетом для них слугувала сама Масляна з її багатими частуваннями перед майбутнім постом, з її прощанням і обіцянкою повернутися на наступний рік. Часто до вистави включалися якісь реальні місцеві події.

Масляна на протязі багатьох століть зберегла характер народного гуляння. Всі традиції Масляної спрямовані на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну. Масляну зустрічали з величальними піснями на снігових горах. Символом Масляної було опудало з соломи, обряджене в жіночий одяг, з яким разом веселилися, а потім ховали або спалювали на вогнищі разом із млинцем, який опудало тримало у руці.

Млинці є основним пригощанням і символом Масляної. Їх печуть кожного дня з понеділка, але особливо багато з четверга по неділю. Традиція пекти млинці була на Русі ще з часів поклоніння язичницьким богам. Адже саме бога Сонця Ярила закликали прогнати зиму, а круглий рум'яний млинець дуже схожий на літнє сонце.

Кожна господиня за традицією мала свій особливий рецепт приготування млинців, який передавався з покоління в покоління по жіночій лінії. Пекли млинці в основному із пшеничного, гречаного, вівсяного, кукурудзяного борошна, додаючи в них пшоняну або манну кашу, картоплю, гарбуз, яблука, вершки. На Русі існував звичай: перший млинець завжди був за упокій, його, як правило, віддавали убогим для поминання всіх покійних або клали на вікно. Млинці їли зі сметаною, яйцями, ікрою та іншими смачними приправами з ранку до вечора, чергуючи з іншими стравами.

Прощання з Масляною завершувалося в перший день Великого посту - Чистий понеділок, який вважали днем очищення від гріха і скоромної їжі. У Чистий понеділок обов'язково милися в лазні, а жінки мили посуд і "парили" молочне начиння, очищаючи його від жиру та залишків скоромного.

З днями Масляної пов'язано багато жартів, примовок, пісень, прислів'їв та приказок: Без млинця не масляна, На горах покататися, в млинцях повалятися, Не життя, а масляна, Хоч з себе все закласти, а масляну проводити, Не все котові масляна, а буде і Великий Піст, Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).

Нагадаємо, минулого року Масляна почалася 8 лютого.

×