"Втрати України становитимуть трильйони доларів" – економіст про наслідки війни

Спецпроєкт

11

 

Минув рік повномасштабної війни. Починаючи з 24 лютого 2022 року життя кожного українця змінилося. Ворог планував швидко захопити Україну. Але зустрівся з шаленим опором її громадян. Уся нація згуртувалася заради єдиної мети - Перемоги. Бойові дії ще тривають, лишаються окупованими чимало територій. Чекають на звільнення Крим і Донбас. На звільнених територіях уже почали відбудовувати і відновлювати втрачене.

За рік повномасштабної війни країна змінилася, ми стали сильнішими. В спецпроєкті Післявоєнна реконстукція Gazeta.ua розповідаємо, як вдалося українцям вистояти та з чиєю допомогою ми відновлюємось, попри продовження воєнних дій.

У майбутньому – хто інвестуватиме у відновлення і розвиток економіки та інфраструктури. Про це Gazeta.ua поспілкувалась із економістом Борисом Кушніруком.

 

Збитки України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації вже перевищують $700 млрд, за даними уряду. Сума зросла через постійні атаки ворога на об'єкти інфраструктури. Єврокомісія оцінює збитки у 600 млрд євро.

Торік у вересні втрати України у 1,6 разу перевищували ВВП за 2021-й. За підсумками минулого року падіння ВВП досягло 30,4%, свідчать дані Мінекономіки. На початку повномасштабного вторгнення прогнозували 40-50% падіння ВВП.

"Після закінчення бойових дій сума втрат України становитиме не сотні мільярдів, а трильйони доларів. Щодня інфраструктура, промисловість, економіка зазнають значних збитків. Оцінити масштаби можна буде після завершення війни. Зараз найголовніше у щоденному режимі - фіксувати руйнування. Поки ж маємо суттєве падіння доходів і зниження рівня ВВП", – розповів економіст Борис Кушнірук.

 

Від початку повномасштабного вторгнення найбільших руйнувань зазнав житловий фонд, заклади освіти, культури, релігії та спорту. На грудень 2022-го загальна сума прямих задокументованих збитків досягла $137,8 млрд, йдеться у звіті Київської школи економіки. Руйнування житлового фонду експерти оцінили у $54 млрд. Загалом окупанти пошкодили або знищили 149,3 тис. житлових будинків. Росія продовжує знищувати українські заклади освіти. Пошкодили уже понад 3 тис. Збитки становлять $8,6 млрд. Ще $2,2 млрд Україна втратила внаслідок атаки на заклади культури, спорту та релігії.

Збитки інфраструктури становлять $35,6 млрд, промисловості – $13 млрд.

"Найбільше постраждали металургійні підприємства на сході країни. Зокрема, Азовсталь. У міжнародних судах потрібно добиватися від Росії компенсації повної вартості підприємства, зокрема й недоотриманнго прибутку. Щонайменше можна розраховувати на 10-15 мільярдів доларів. Навряд хтось відбудовуватиме металургійні заводи у тому вигляді, що мали до лютого 2022 року. Водночас частину переробної промисловості доведеться створювати з нуля. Для цього необхідно подбати про умови, за яких в Україну прийдуть іноземні інвестиції", - зазначив економіст Борис Кушнірук.

 

Російські військові зруйнували або захопили щонайменше 64 великі та середні підприємства, 84,3 тис. одиниць сільгосптехніки, 31 інтернат, 44 соціальні центри. Також - майже 3 тис. магазинів, 593 аптеки, 195 тис. легкових авто, 14,4 тис. комунального транспорту, 330 лікарень, 595 адмінбудівель державного та місцевого управління.

 

"Попри ракетні обстріли українці мають світло, воду, тепло. Тому що наша енергетична система надзвичайно розгалужена. За часів Радянського Союзу Україна фактично була ключовою промисловою базою. Тут розміщувалася велика кількість підприємств. Відповідно під них розробили систему енергопостачання, яку знищити доволі складно. Безперечно, що зараз у підтримці життєдіяльності енергосистеми велике значення має допомога Європи. Водночас, людський фактор. Наші спеціалісти безпосередньо відновлюють зруйновану інфраструктуру. Однак після війни постане питання ефективності моделі енергозабезпечення України. Насамперед треба розуміти, що зараз українці споживають значно більше електроенергії, ніж раніше. У кожного є електрочайник, духова шафа, мікрохвильова піч, бойлер, праска, фен, телевізор. Тому під час будівництва нових помешкань потрібно враховувати значно більше споживання електроенергії – не менше 7 кіловат на кожне. За радянських часів на квартиру виділяли близько 2 кіловат", - зазначив Борис Кушнірук.

 

Із перших днів війни Україна отримує фінансову та військову допомогу від міжнародних донорів. Найбільше коштів надходить від Сполучених Штатів, країн ЄС, Канади та Великої Британії. Загальна сума міжнародної допомоги уже перевищує $23 млрд, свідчать дані уряду. З них $4,8 млрд надав Євросоюз, 8,5 млрд – Сполучені Штати.

 

"Зараз владі вдається утримувати ситуацію завдяки міжнародним надходженням. Ми б просто не вистояли без військової та фінансової допомоги західних партнерів. Маємо говорити не тільки про руйнування підприємств, об'єктів інфраструктури, недоотримання доходів. Не потрібно забувати про людські втрати. Від країни-агресора Україна повинна вимагати компенсувати збитки завдані держмайну, власності юридичних і фізичних осіб. Також заплатити за втрачені людські життя. Міжнародне право знає як оцінити майнові втрати. Однак не знає як визначити вартість життя людини. Але це необхідно зробити. Інакше з'являтимуться чергові божевільні, які будуть розв'язувати нові війни", - каже Борис Кушнірук.

 

Західні країни пропонують розробити для відбудови України програму аналогічну "плану Маршалла", який запровадили США після Другої світової війни для допомоги європейський країнам.

"Нам не потрібно використовувати термін "план Маршалла". Він асоціюється зі Сполученими Штатами. Маємо говорить про план "G7+". Йдеться про сім найбільших світових економік, плюс інші економіки. Значну роль у відновленні післявоєнної України матимуть як європейські країни, так і європейський бізнес. Захід зацікавлений у поразці РФ. Адже після закінчення війни також вимагатиме компенсації втрат, пов'язаних з допомогою Україні. Крім того, європейські компанії не будуть власним коштом відбудовувати післявоєнну Україну. Це робитимуть за гроші, які заплатить Росія. У цьому допоможе механізм санкцій. Вони діятимуть доки країна, що розв'язала війну, не компенсує всі втрати", - наголосив Борис Кушнірук.

×