Поділ і площа Перемоги притягують найбільше блискавок

Кількість злив і гроз у Києві, що дедалі зростає, не дивно, і надалі "грозитиме" все частіше.

Про це розповіли метеорологи. Причина - тотальне вирубування дерев.

Як пояснили в Інституті метеорології НАН України, у середньому в Києві за рік було 26 днів з грозами.

"Але останні десятиліття їх кількість зростає. Всьому провиною - глобальне потеплення і скорочення зелених насаджень", - розповіла завідуюча відділом синоптичної метеорології інституту Віра Балабух. За її словами, від підвищення температури і вологості повітря місто нагрівається і тим самим провокує блискавки, а перешкоджаючих цьому дерев, здатних охолодити атмосферу, стає все менше.

"Чим менше в місті буде дерев, тим інтенсивнішими будуть грози і зливи", - зазначає В.Балабух.

Те, що гроз стало більше, підтверджують і в Гідрометцентрі.

"Пік зазвичай припадає на червень-серпень, але останнім часом через глобальні кліматичні зміни грози можуть бути навіть у жовтні і взимку", - розповідає головний синоптик країни Микола Кульбіда.

Учені зазначили, що найбільше від блискавок страждає правий берег Києва, розташований на горбах.

"Приміром, площа і проспект Перемоги часто зазнають ударів, адже на них мало дерев, вони досить широкі, відкриті і швидко нагріваються, що викликає швидкі висхідні повітряні потоки, які впливають на утворення блискавки під час грози. А, приміром, бульвар Шевченка, який знаходиться поряд, - спокійне в цьому плані місце. Там є рятівна зелень", - розповідає В.Балабух.

У зону ризику потрапляють, за її словами, всі високі точки міста, а також Поділ через його горбистість, Троєщина через переважання бетону, який сильно нагрівається, і житлові масиви біля води - вона, як відомо, добре проводить електрику.

Біоенергетик Людмила Жукова додає: блискавка також часто стріляє в будинки-колодязі і глухі кути, - мовляв, там погано циркулює енергія.

Утім, в архітекторів дещо інша думка. "Особливих блискавконебезпечних зон у Києві немає, але будівлі з невеликими баштами, трубами, шпилями і вишками небезпечніші, ніж інші", - каже архітектор Андрій Пришвін. До таких відносяться, приміром, цирк, замок Річарда, майже всі церкви, Верховна Рада, Батьківщина-мати. В останню блискавка вдаряє систематично, але пам"ятник від цього не страждає. А ось депутатам діставалося. У червні через блискавку в сесійному залі пропадало світло – саме в той час, коли в першому читанні прийняли відмову від прагнення в НАТО. А два роки тому блискавка потрапила в один з корпусів Лаври, там сталася пожежа.

"Але боятися не треба - всі житлові будинки в Києві проектуються з громовідводами і захистом від блискавки. Отже, при попаданні максимум може відключитися світло", - розповідає А.Пришвін.

В цілому ж серед зон підвищеної "блискавконебезпечності" в столиці Інститут метеорології НАН України називає:
проспект Перемоги
площу Перемоги
Контрактову площа
вулицю Набережно-Хрещатицьку
Русанівку (Русанівськая набережна)
Оболонські Липки (Героїв Сталінграда, Маршала Малиновського)
Троєщина (Московський проспект, Градинська, Сабурова)
Осокорки (дачі біля Дніпра)
район біля монумента "Батьківщина-мати"
Києво-Печерська лавра
телебешта (вулиця Мельникова).

Сегодня

×