– Я мріяв стати ветеринаром, але не зміг би присипляти тварин, – каже дитячий педіатр 35-річний Олег Скавиш. У вільний час займається атлетикою.
Зустрічаю його в холі відділу стаціонару, що в Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі. Він кремезний, з бородою.
- Багато часу проходить як на роботі, так і поза нею. Це вже не хобі, а радше друга робота, бо теж потребує часу. Два рази на тиждень ходжу в циркову студію. Намагаюся підготувати номер, який складається із силових трюків, - каже.
Оглядаю кабінет лікаря. У нього багато м'яких іграшок, на столі багато паперів, а в руках дитячий стрибунець.
Лікар розповідає, що є діти, які люблять приходити до нього на прийом. Одразу розбирають усі іграшки.
- Люблю працювати з маленькими дітьми. Вони дуже щирі і завжди говорять правду. Майже всі діти знають, що я ходжу в цирк. Позитивно на це реагують. Фотографуються, беруть на пам'ять календарики, - розповідає. - До дітей потрібно мати багато терпіння, але я, на жаль, не маю його стільки, скільки потрібно. Також необхідно розуміти, що кожна дитина індивідуальна. Лікарю треба створити умови, щоб дитина не боялася спілкуватися. Тоді можна багато чого побачити і вияснити. При огляді дитини спершу намагаюся відвернути увагу вередливої дитини іграшкою чи словами, а паралельно опитую батьків.
- Зовсім молоді та старші батьки не відрізняються між собою. Якщо людина має чітко визначеного лікаря до якого йде, то націлена дати подяку, - каже педіатр.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоб врятувати дівчинку, лікар протягнув зубами півтонні сани з людьми
Олег Скавиш - прихильник медичної реформи й офіційної зарплатні. Говорить, що коли у людини в кишені копійки, то думає, що може заробити додатково.
- Хочеш хочеш щось мати і думаєш про такий заробіток, як подяки. Навіть якщо ти чесно працюєш, все одно є ці думки в голові. Коли лікар має стабільний дохід, який дозволяє жити на більш-менш нормальному рівні, то ніколи не думатиме про хабар. То я говорю про нормального лікаря. Це круто і краще, - каже лікар.
Поняття хабарництва характеризує чітко.
- Хабар - це коли людина приходить за допомогою, а лікар говорить, що не допоможе, доки не заплатиш. Це злочин, який потрібно карати кримінальною відповідальністю. Буває, приходить людина, а ти її лікуєш, нічого не вимагаючи. Під кінець лікування вона дає тобі гроші. Це хабар? Я вважаю, що ні. Якби лікарі жили за рахунок зарплати та подарунків у вигляді шоколадок, померли б з голоду. У мене зарплата 3500 гривень. Я ще утримую батьків-пенсіонерів. Як мені тоді? Лише за рахунок подяк може жити лікар, і це правда, - говорить педіатр.
Він розповідає, що після Революції гідності ситуація з подяками не змінилася. Хороший хірург може заробити в місяць 100-150 тис. грн. Натомість педіатр з подяками лише 10.
- Доки є такий дисбаланс у заробляннях лікарів, ніколи всі разом не вийдуть на протест. Вийде лише менша частина. І в такому випадку держава апелюватиме: "Якщо нема загальної думки серед медиків, тоді нема чого щось змінювати", - каже лікар.
Олег Скавиш рік проводить добровільні марaфони #разом_потягнемо. З кожною акцією долучається все більше людей. Вже вдалося зібрати кошти на пересадку кісткового мозку трьох дітей.
Згадує, як нещодавно до нього прийшов хлопчик Олег Подвірний. На лікування дитини чоловік збирав кошти перетягуванням вагону зубами.
- Олег разом з мамою зробив мені сюрприз. Не очікував побачити його у своєму кабінеті. Ще й у день народження. Я був дуже радий. Ми наробили багато спільних фото. В такі моменти розумію, наскільки сильно люблю допомагати дітям та бачити їхні усміхнені обличчя, - говорить педіатр.
Лікар говорить, що переважно дітей на операцію везуть за кордон.
- У нас у Києві є десь чотири центри пересадки, але там повний театр абсурду. Вони не роблять пересадку від неродинного донора. Єдиний вихід - пересадка від родинного. Вони наче й роблять її, але невідомо кому. На папері все гарно функціонує, але в реальному житті ні. Якби не волонтери - це б взагалі сумно було. Мені здається, що у нас в країні у всіх галузях все тримається на волонтерах, - каже Скавиш.
26 лютого львівський силач, багаторазовий рекордсмен України Олег Скавиш, на прізвисько "Тягнизуб", протягнув по колії трамвай "Електрон". П'ять вагонів сумарною вагою 38 т він тягнув за ланцюг зі спеціальною капою, яку затис зубами. Свій рекорд спортсмен приурочив до Дня опору кримських татар.
Коментарі