МОЗ впроваджуватиме всеукраїнський електронний реєстр пацієнтів (ЕРП) – про це розповів заступник Міністра-керівник апарату Міністерства охорони здоров'я Роман Богачев.
Як запевнили у МОЗ, з переходом на електронну систему збору та зберігання інформації відійдуть у минуле і проблеми, пов'язані із паперовим медичними картками. Насамперед, картки зберігаються за місцем проживання пацієнта. А з цим пов'язані довготривалі бюрократичні процедури, які необхідно пройти пацієнту, щоб передати медичну картку до іншого лікувального закладу. Також виникають труднощі у процесі збору анамнезу, наприклад, коли пацієнт потрапляє у заклад охорони здоров'я у невідкладному стані без медичної картки. Часом через людський фактор трапляються випадки втрати медичної інформації. Централізований ЕРП дозволить вирішити ці питання, адже для доступу до електронної медичної картки лікарю знадобиться лише згода самого пацієнта. Це, безумовно, сприятиме підвищенню доступності медичної допомоги – запевнили у МОЗ.
"Впровадження електронного реєстру пацієнтів автоматично модернізує службу медичної статистики. Це перехід від застарілих способів збору та обробки статистичної звітності на паперових носіях до сучасних методів роботи з електронною інформацією. Завдяки такій модернізації вестиметься облік обсягів та моніторинг якості фактично наданих населенню медичних послуг. А це – одна з умов комфортного переходу до страхової медицини", - відзначає заступник Міністра-керівник апарату Міністерства охорони здоров'я України Роман Богачев.
Днями Міністр охорони здоров'я України Раїса Богатирьова затвердила технічні завдання на створення централізованого електронного реєстру пацієнтів та комплексну систему захисту інформації у ньому.
Персональні дані пацієнтів будуть розміщуватися на серверному обладнанні МОЗ України. Це дозволить централізовано забезпечувати контроль за їхнім збереженням. Таке рішення прийняли, проаналізувавши роботу ЕРП у "тестовому" режимі у пілотних регіонах – Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві. Днями пілотний етап завершився. До речі, централізований контроль та збереження персональних даних рекомендували і ІТ-фахівці Світового банку.
"У пілотних проектах зазвичай відпрацьовуються від механізмів впровадження новацій до деталей їхнього функціонування. У випадку ЕРП особливу увагу звертали чи дотримуються заклади охорони здоров'я регламентів захисту персональних даних, адже інформація щодо пацієнтів вносилась на серверне обладнання закладів. Також піднімалося питання інформаційної взаємодії організацій сфери охорони здоров'я. І, звичайно, фінансові нюанси – вартість організації супроводу роботи розподіленої системи, у тому числі фінансові аспекти організації комплексної системи захисту інформації у кожному закладі охорони здоров'я. Виявилося, що централізована система вигідніша та безпечніша з точки зору захисту та обміну персональними даними і доступу до них усіх закладів охорони здоров'я", - зауважив Роман Богачев.
Інформатизацією галузі сфери охорони здоров'я займається ДП "Український інформаційно-обчислювальний центр МОЗ України". Його фахівці запевнили, що вже мають усі необхідні ресурси для того, щоб розпочати роботу над створенням та впровадженням програмного забезпечення реєстру.
У МОЗ наголосили – впровадження електронного реєстру пацієнтів – лише один із етапів інформатизації галузі охорони здоров'я. Існує Концепція інформатизації сфери охорони здоров'я України на 2014 ? 2018 роки. ЇЇ підтримало Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. Також у МОЗ відзначили, що процес інформатизації галузі здійснюється за допомогою залучення інвестицій. А один із головних інвесторів у цьому напрямку – Світовий банк, який не лише фінансово, а й ідеологічно підтримує Міністерство у новітніх перетвореннях.
2 
79692
Коментарі
9