Завтра виповнюється 100 років з дня народження Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. Брежнєв - це епоха. Дехто називає її епохою застою, дехто - далеко не найгіршими роками свого життя. Про те, яким Брежнєв був насправді, розповів онук генсека Андрій, син Галини Брежнєвої та Юрія Чурбанова, в інтерв"ю агенції РИА Новости.
Соціологи стверджують, що народний рейтинг найкращих керівників країни з початку 20 століття очолюють Сталін та Брежнєв. Як ви вважаєте, чому?
Андрій Брежнєв: Моя думка: тому що Леонід Ілліч щось робив для країни. Він не влаштовував репресій, не перетрушував кадри, він спокійно займався своєю роботою. Він будував армію, будував промисловість. Він був останній, хто будував державу. Тому 18 років країна жила тихо, спокійно, як кажуть, "у застої".
Чи мав Брежнєв почуття гумору?
АБ: Він мав чудове почуття гумору. Я вчора подивився першу серію Парфьонівської стрічки. Звичайно, я дав інтерв"ю. Але це жахливо. Не все правда. Парфьонов знімає в першу чергу себе. Якісь люди, якісь "друзі", вони щось розповідають... Вони ніколи не бачили Леоніда Ілліча! "Друг Леоніда Ілліча". Дідусеві виповнюється 100 років! Чи тому чолов"язі на екрані також 100 років? Парфьонов розповів мені, що саме хоче знімати, мені це сподобалось, і я погодився. Але я подивився першу серію - я його вбив би, якби уявляв, що він врешті решт зробить.
Ви питаєте, чи був він веселим. Скільки вже довели, що він і книжки читав, і знав Єсеніна і Мережковського, в мене на весіллі вірші читав. Стрічку, яку не пускали на екрани, Леонід Ілліч подивився, сказав: добрий фільм, і його випустили. Пісня "День Победы", казали, що вона занадто проста, все таке інше. Леонід Ілліч послухав, сказав: добра пісня. Сьогодні "День Победы" - фактично неофіційний гімн свята, що ж в тому поганого? Чи може бути такою некультурна людина? Сон рябої кобили! Хоча про це постійно говорять і Млечин, і Парфьонов, і багато інших.
Багато кажуть про те, що в останні роки життя Леонід Ілліч був дуже хворий. Як ви вважаєте, наскільки моральним було буквально примушувати Брежнєва залишатись керівником країни та публічною фігурою?
АБ: Я пам"ятаю його розмову з дружиною десь 1977-78 року. Бабуся казала, що він хотів у відставку, на пенсію. Не пустили. Сказали: Леоніде Іллічу, ну як країні без вас, ви сонце наше святе, золоте.
На той час він ще керував країною, чи цим вже займався якійсь сонм впливових осіб: Політбюро чи якесь вузьке оточення Брежнєва?
АБ: Навіть дуже хворий, він намагався керувати країною. Думаю, він чудово розумів всю ситуацію, в якій опинився. І знав, що у будь-якому випадку останнє слова залишиться за ним. Не було такого, що приходили якісь люди, підкладали папери, і він у напівзабутті щось підписував. Якщо він і виглядав старим та немічним, це не означає, що він був божевільним. Він до кінці намагався бути бадьорим і щось робити.
Що дарували Брежнєву? Яким подарункам він радів?
АБ: Він був абсолютно нормальною людиною. Радів всім подарункам. Батько одного разу подарував йому каблучку золоту з монограмою. Він поносив два дні, потім кудись дів. Ну що дарувати людині, в котрій все є? Він був на держзабезпеченні, ніколи в родині не був снобом. Носив годинник "Слава", палив цигарки "Новость", золотих портсигарів або запальничок не тримав. Все це було, дарувалось "дорогому, любому", але все це клали у шафу. Він був завжди спокійний до речей.
Ви кілька разів створювали політичні партії, висувались на посаду віце-мера Москви. Чи маєте якісь амбіційні плани на політичній арені?
АБ: В моєму житті політика завжди була присутня. Коли кажуть "Брежнєв", це завжди з чимось асоціюється. У когось із поганим, у когось із добрим, але завжди з політикою. Я закінчив МДІМВ (МГИМО.- прим. ред.), де готують кадри і для МЗС, і для зовнішній політики. Так що для мене це був прямий шлях. Амбіційних планів немає, оскільки треба просто оцінювати свої сили. Те, що я робив раніше, було спробою взнати цю кухню зсередини.
Що для вас прізвище Брежнєв? Чи були часи, коли воно заважало?
АБ: Ні, ніколи не заважало. Були часи, коли мене не брали на роботу. Я казав: хлопці, візьміть на роботу, а мені відповідали: давай ми тебе просто гроші давати будемо, ти лише з таким прізвищем не світись у нас, а то перевірками нас замучать. Але я дуже спокійно до цього ставився.




















Коментарі