3 травня у клубі Кабінету міністрів у центрі столиці прощалися з письменником, політиком, членом НАНУ Борисом Олійником. Він помер 30 квітня об 11:45 на 82-му році життя у Національному інституті хірургії та трансплантології імені Олександра Шалімова. Останні роки страждав на цукровий діабет.
"Це була Богом дана людина. Кожному Борис Олійник давав пораду, якщо просили. До нього часто зверталися молоді письменники. У Бориса Ілліча була батьківська риса. У важких життєвих ситуаціях завжди повторював, що все буде добре. Був чесним", - каже 84-річна Неоніла М'ясковська. Працювала художнім редактором у видавництві "Український письменник" над книгами Бориса Олійника . На прощання прийшла з онукою Марією.
Перед труною виставили нагороди Бориса Олійника. За життя він отримав відзнаку героя України, орден Ярослава Мудрого 5-го ступеня, національну премію Тараса Шевченка та численні радянські нагороди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Борис Олійник: чим запам'яталася легенда української поезії
"Борис Ілліч запам'ятався тим, що був дуже скромною людиною. У побуті був невибагливим, - говорить родичка поета Тетяна Зубаха, 64 роки. Сидить у першому ряду у чорній сукні і хустці. - Ніхто ніколи не сумнівався у нас, що він був патріотом. Нарікають на його комунізм. Але він ніколи не прогинався ні перед ким".
На прощанні з письменником зібралося близько 200 людей. Шеренгою до труни підходили члени комуністичної партії України. На чолі - Петро Симоненко, 64 роки.
"Олійник був митцем, який відкрив світові Україну. В усіх його поезіях відчуваємо глибоку народну образність. Також він зробив величезний вклад як громадський діяч. Він підняв голос проти будівництва промвузла біля Канева, оберігаючи могилу Тараса Шевченка. Завдяки Олійнику було зупинено будівництво атомної електростанції в Криму на сейсмічно небезпечних грунтах. Виступав супроти будівництва каналу Дунай-Дніпро. У 1988 році заговорив про Голодомор і запропонував створити книгу злочинів 1932-33 років", - розповів літературознавець Микола Жулинський, 76 років.
У 1961-му Борис Олійник став членом комуністичної партії. Від неї був депутатом Верховної ради 4-х скликань. На початку Помаранчевої революції вийшов з фракції КПУ. За кілька днів після цього комуністи заявили, що самі виключили письменника зі своїх лав.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Донбас не вартий життів найкращих українців" - Василь Шкляр
"Ми інколи дискутували з Борисом. Я український націоналіст. Він вважав себе комуністом, - розповідає політик Степан Хмара, 79 років. - Я завжди кепкував над ним і казав: "Який ти комуніст. Ти ж націоналіст". Він завжди був патріотом, бо справді переживав за Україну. Особливо в останні роки.
Ми працювали з Борисом у першому скликанні Верховної ради. Коли дізналися, що будуть підривати першу шахту стратегічних ракет, ми вийшли на прес-конференцію. Заявили, що сядемо там, і хай підривають разом з нами. Надвечір дізналися, що шахта буде зриватися у Миколаївській області. Однак дістатися не змогли туди, бо була сильна ожеледиця. Тоді і делегація з міністрів оборони України, США та Росії не змогла прибути до шахти. Їхній літак приземлився у Черкасах".
О 13:00 Бориса Олійника відвезли для поховання на Байковому кладовищі. У митця залишилася дружина, 57-річний син Ілля і онука Катерина.
3 
79692
Коментарі