Президент США Дональд Трамп у телефонних розмовах зі світовими лідерами часто був неготовий обговорювати серйозні питання, а також міг ображати їх, особливо жінок.

Про це пише CNN із посиланням на власні джерела.

"...було мало доказів того, що з часом президент став більш вмілим або компетентним у своїх телефонних розмовах з більшістю глав держав. Швидше, він продовжував вірити в те, що він міг або зачарувати, або залякати практично будь-якого іноземного лідера, і часто переслідував цілі, більш пристосовані до його власного порядку денного, ніж те, що багато хто з його старших радників вважали національним інтересом", - говориться в статті на сайті.

Найчастіше Трамп розмовляв із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, який телефонував до Білого дому щонайменше двічі на тиждень і безпосередньо зв'язувався з президентом за постійним розпорядженням Трампа, свідчать джерела.

У розмовах з очільником Туреччини Трамп особливо радів розгрому президентів Джорджа Буша та Барака Обами.

Також нинішній президент США постійно хвалився главам держав, зокрема, королівському спадкоємцеві Саудівської Аравії Мохаммеду бін Салману та північнокорейському диктаторові Кім Чен Ину, багатством, власною геніальністю, здобутками на посаді президента й розповідав про "ідіотизм" своїх попередників.

Трамп регулярно знущався і принижував лідерів головних союзників Америки, особливо прем'єр-міністерку Великої Британії Терезу Мей, яку називав слабкою і такою, що їй не вистачає мужності, а канцлерці Німеччини Ангелі Меркель казав, що вона "дурна".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іран видав орден на арешт Трампа

"Деякі з речей, які він сказав Ангелі Меркель, просто неймовірні: він назвав її "дурною" і звинуватив у тому, що вона - в кишені у росіян... Він найжорсткіший (в телефонних розмовах) з тими, кого він вважає слабким, і слабкіший за все з тими, з ким йому слід бути жорстким", - підкреслило одне з джерел.

Трамп ще регулярно знущався й ображав інших лідерів союзних країн під час телефонних розмов, в тому числі президента Франції Еммануеля Макрона, прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо і прем'єра Австралії Скотта Моррісона.

Автором даної статті є журналіст Карл Бернштейн. 1972 року він відіграв ключову роль у висвітленні "Вотергейтського скандалу", що призвів до відставки Річарда Ніксона. Журналіст стверджує, що стаття написана за підсумками багатомісячного спілкування із чиновниками Білого дому і спецслужб, які були присутні під час розмов або знайомі з їх розшифровками.

×