Не рідна і не солов'їна, але обов'язкова: яке місце посяде у нас англійська мова

4 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №9432 Володимира Зеленського про функціонування англійської мови в Україні. Тепер англійська – одна з мов міжнародного спілкування в нашій державі. От тільки зі спілкуванням цим справи кепські: проведене минулого року Центром Разумкова соціологічне опитування засвідчило, що англійська для українців залишається здебільшого невідомою мовою.

Тепер ситуація, напевно, зміниться, бо закон передбачає, що англійській мові мають навчати дітей ще з дитсадка. А загалом мову мають викладати на всіх рівнях здобуття освіти. Про те, навіщо це нам – далі у матеріалі.

Зеленський сказав: "геть бар'єри"

Ідея закріпити статус англійської законодавчо спала на думку президенту Володимиру Зеленському влітку минулого року. Саме тоді очільник держави виступив з пропозицією "прописати" англійську як мову міжнародного спілкування у вітчизняному законодавстві. Сказано – зроблено: у червні 2023-го відповідний законопроект з'явився на сайті Верховної Ради.

У пояснювальній записці до нього зазначалося, що англійська мова є офіційною мовою в 58 із 196 країн світу. Зокрема, це одна з шести мов ООН, офіційна мова Європейського Союзу, Ради Європи, Єврокомісії та НАТО. А щодо України, то хоча наша держава і має статус кандидата на вступ до ЄС, вона залишається відокремленою від Євросоюзу мовним бар'єром.

Таким чином, трансформація статусу англійської мови є стратегічним кроком до повноцінного членства у ЄС, оскільки українці відстають у готовності спілкуватися англійською, зазначав президент. І був правий.

Але перша редакція законопроєкту прикро вражала недоречними та драконівськими методами. Вона містила норму про те, що кількість англомовних фільмів з українським дубляжем мала бути зменшена до 50% вже з наступного року. А до 2027-го усі англомовні фільми пропонували транслювати мовою оригіналу.

Логіка тут була така: якщо українці хочуть переглянути той чи інший англомовний фільм, вони мають освоїти мову, якою його зняли. Це буцімто допоможе вивчити англійську – принаймні, простимулює брати уроки. Але було зрозуміло, що так це не працює, тож після гострої критики цей пункт прибрали із законопроєкту. Щоправда, у квітні цього року його намагалися повернути назад, але це не вдалося.

То що ж передбачає закон?

Україна, зокрема, сприятиме застосуванню англійської у сфері культури. Так, інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи поряд з державною мовою можуть подаватися також англійською.

В аеропортах, морських та річкових портах, на залізничних вокзалах, автовокзалах, якими користується значна кількість іноземних громадян, оголошення, повідомлення, написи також мають оголошуватися або візуалізуватися англійською мовою.

Окрім того, визначено, що іноземці, які не володіють українською, мають отримувати екстрену допомогу англійською чи іншою іноземною мовою, прийнятною для сторін.

Нарешті, для ряду посадовців англійська стане обов'язковою. Це стосується державної служби категорії А, та категорій Б і В (перелік яких встановлює Кабмін), голів місцевих державних адміністрацій та їхніх заступників, військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, поліцейських середнього і вищого складу, прокурорів, митників та податківців, членів наглядових рад підприємств, де більше 50% акцій (часток) належать державі, керівників державних наукових установ та закладів вищої освіти та працівників сфери освіти і науки тощо.

Претенденти на перераховані посади матимуть скласти іспит на визначення рівня володіння англійською. Це іспит безкоштовний, його організує міносвіти. Іспит можна буде складати безкоштовно необмежену кількість разів, але не більше одного разу на 4 місяці.

Але вчити вікопомну фразу "Лондон – це столиця Великої Британії" можна ще не зараз, а трохи пізніше. Знання англійської вимагатимуть від держслужбовців категорії А, голів місцевих держадміністрації та їхніх заступників через 2 роки після закінчення воєнного стану, а від інших посадовців – через 4 роки. Тобто час є.

"Я окремо тішусь тим, що моєю поправкою встановлюється, що англійською мовою мають володіти ректори й ректорки. Це шанс на оновлення ректорського корпусу та керівництва наукових установ. Я вірю, що через кілька років ми будемо дивуватися, як люди без знання англійської взагалі могли очолювати університети", – написала кілька днів тому народна депутатка Інна Совсун на своїй ФБ-сторінці.

Чому англійська важлива і чи затьмарить вона українську

Вона ж, відповідаючи на закиди про те, що англійська мова буде витісняти українську, зазначила таке: "Під час обговорення цього законопроєкту в залі частина колег з "Батьківщини" розповідала, що закон – загроза українській мові в Україні. Я хочу їм відповісти, що мовним правам мого сина загрожує не англійська, а російська, якою продовжують на перерві говорити його однокласники. Так само як це було в моїй школі в Харкові в 90-х", – згадує Совсун.

"Я згодна, що до законопроєкту є питання. Я не розумію норму про обов'язкове знання англійської для геть усіх прокурорів. Натомість такої норми немає для випускників медуніверситетів. Повірте, депутати лікуються в лікарів, які говорять англійською. Ми всі хочемо лікуватися в лікарів, які знають англійську", – додала вона.

Але справа не тільки в лікарях. Українські військові нині проходять вишкіл у країнах НАТО, де англійська є універсальною мовою спілкування, вони використовують іноземну зброю, більшість мануалів до якої написана саме англійською. Про це говорить і командувач Об'єднаних сил ЗС України Сергій Наєв, який нагадує, що озброєння і військова техніка, яку поставляють країни-партнери, містить майже всю технічну документацію англійською мовою.

Та крім військових, є й чиновники, що братимуть участь у комунікації на всіх рівнях, коли Україна стане членом ЄС і коли в нашій країні почнеться масштабний процес відбудови. З учасниками останньої українцям необхідно буде співпрацювати та спілкуватися, ба навіть очолювати та координувати усі відповідні процеси. Для цього буде потрібна англійська мова.

Втім, є й точка зору, яку висловлює колишній заступник голови Центрвиборчкому, правознавець Андрій Магера. Він зазначає, що Конституція України регулює застосування державної мови, мови корінних народів, а також мови національних меншин в окремих місцевостях. Це – частина пʼята статті 10, пункт 4 частини першої статті 92 Конституції, нагадує він.

Що ж стосується мов міжнародного спілкування (частина четверта статті 10 Конституції), то держава сприяє їх вивченню, проте це не означає, що вона може зобовʼязувати українських громадян володіти будь-якою іншою мовою, аніж мовою власного громадянства, тобто державною.

Крім того, додає Магера, у світі існує від 6 до 11 мов міжнародного спілкування. "Щонайменше, дивно, за якою ознакою англійська мова отримала привілейований статус відносно французької чи іспанської", – пише він. Нарешті, зазначає правник, "на європейському континенті ніхто в силу постколоніальних комплексів не ухвалює подібних законів про англійську мову, а розвивають власні державні (офіційні) мови". Та й "для того, щоби краще знати англійську мову закон не потрібен. Потрібні час і бажання".

Магера навіть сподівається, що в українському парламенті знайдуться 45 нардепів, які напишуть подання до Конституційного Суду з проханням оцінити ухвалений закон на предмет відповідності Конституції.

Відстояти дубляж

Та поки Андрій Магера критикує закон, інші експерти, а також народні депутати радіють тому, що у документі вдалося відстояти українських дубляж. Вище йшлося про те, як радикально збиралися підійти законотворці до заборони дубляжу і показів стрічок винятково англійською мовою. 3 червня 2024 року профільний комітет Верховної Ради вніс правку №336, що передбачає обмежену кількість показу фільмів.

"Прямої загрози дублюванню ця поправка не несе, а кількість сеансів, на яких фільми демонструються не українською мовою, відповідно до закону про державну мову не може бути вищою за 10% на місяць", – так це прокоментував народний депутат та критик законопроекту Володимир В'ятрович. Та все одно, на його думку, є чистим безумством витрачати бюджетні гроші на те, щоб заохочувати демонструвати фільми іноземною мовою замість української. Та ще й під час війни.

"Якщо в уряду є зайві гроші, їх треба спрямувати або на армію, або на підтримку сеансів українських, а не американських фільмів. Тим більше, що американські кінокомпанії про це не просять, а навпаки, інвестують кошти в дублювання і демонстрування фільмів українською", – каже В'ятрович.

Щоправда, нардепи вирішили стимулювати показ фільмів англійською мовою у кінотеатрах. Так, буде розроблено державну програму з відшкодування витрат кінотеатрам, які демонструватимуть фільми англійською, але не зможуть продати достатньо квитків для покриття витрат. Таким чином, якщо кінотеатр проводитиме щонайменше вісім сеансів з англомовними фільмами на місяць та не реалізовуватиме квитки, держава покриватиме його витрати. Механізм має запрацювати протягом шести місяців після ухвалення закону.

Є й інші стимули, які торкаються вже не кінопрокату, а деяких категорій працівників. Вони отримуватимуть доплати у розмірі 10% посадового окладу, якщо вони опанували англійську мову на рівні не менше, ніж В2.

І хоча на швидкі наслідки від прийняття законопроєкту розраховувати не варто, він зрештою може зробити те, що колись давно (у 2011-му) у Давосі обіцяв Віктор Янукович – "увімкнути Україну" для цивілізованого світу. Певною мірою це вже зробила російська агресія та спричинена нею війна. Але наразі йдеться про інше "увімкнення" і не про образ жертви, а про розвинений соціум, де "спік Інгліш" трохи більше населення, аніж ганебний один відсоток.

×