Наступ України в Курській області РФ був сміливим кроком - The New York Times

Таємно спланований наступ України в Курській області РФ був сміливим кроком, спрямованим на те, щоб змінити динаміку війни та змусити Москву перейти до оборони.

Однак, цей гамбіт також міг спрацювати проти України, пише The New York Times.

У перші дні вторгнення українські джерела почали публікувати ролики з російської території: об'єкт Газпрому, триколори, супермаркерт "П'ятірочка". Українці із захватом демонстрували, з якою легкістю вони прорвались через кордон.

Російські прапори ганчіркою летіли вниз з флагштоків адміністративних будівель у Дар'їному, Свердликовому та інших населених пунктах.

"Просто викинь", - сказав український військовий у Дар'їному, допомагаючи побратиму дістатися до триколора.

Зухвалий український наступ розпочався 6 серпня. Він покликаний змінити динаміку війни. Операція здивувала навіть найближчих союзників Києва, включно зі США, і розширила межі дозволеного використання західної військової техніки на території Росії.

Для Росії це був майже такий же шокуючий момент, як марш "Вагнера" на чолі з Євгеном Пригожиним на Москву в червні 2023 року. Розхвалена "безпекова" держава, яку побудував диктатор Володимир Путін, розвалилася перед обличчям раптової атаки, не виконавши свого основного завдання - захисту своїх громадян. Неписаний суспільний договір, що більшість росіян могли жити нормальним життям, навіть коли Путін вів війну, знову поставлено під сумнів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Західні ЗМІ назвали варіанти дій України у Курській області

Україна просунулася на десятки км у глиб Росії і взяла в полон десятки російських солдатів. Губернатор Курської області Росії заявив у понеділок, що Україна контролює 28 міст і сіл.

"Росія принесла війну іншим, а тепер повертається додому", - заявив президент України Володимир Зеленський.

Цей наступ є великою авантюрою, особливо тому, що Росія домінує на більшій частині лінії фронту в Україні та має значні успіхи на сході. Якщо українські війська зможуть утримати територію, вони створити велику проблему Путіну та отримати розмінну монету для будь-яких мирних переговорів. Але якщо Росії вдасться відтіснити українські війська від і одночасно просунутися вперед на сході України, українських воєначальників можна буде звинуватити в тому, що вони дали росіянам можливість отримати більше позицій, особливо в Донецькій області.

Офіційні особи США повідомили, що їх не попередили про "місію високого ризику". Можливо, українські чиновники побоювалися, що американці спробують переконати Україну скасувати операцію. Україна використовувала транспортні засоби, зброю та боєприпаси, надані США. Представники США заявили, що наступ України не порушує політики щодо застосування американського озброєння на території РФ.

Українські офіційні особи мовчать щодо місії. Лише в суботу Зеленський вперше публічно визнав операцію. Українські військові кажуть, що не знали заздалегідь плану. Військові аналітики, які щодня відстежують війну, сказали, що вони були здивовані.

"Це хороший приклад того, як сучасна успішна операція вимагає екстремальних заходів безпеки та обману", - сказав фінський аналітик Пасі Пароїнен.

Були натяки на операцію. Карти поля бою, складені незалежними аналітиками, показують, що солдати з бригад, які довго воюють на сході, непомітно перемістилися в Сумську область. Батальйон безпілотників 22-ї механізованої бригади, який майже рік тримав оборону в оточеному прифронтовому місті Часів Яр, помітили біля кордону в середині липня. У цей район також перекинулися військовослужбовці 82-ї десантно-штурмової бригади, які вели запеклі бої під Вовчанськом Харківської області, а також бійців 80-ї десантно-штурмової бригади.

Росіяни це помітили. Російський парламентар та колишній топ-офіцер Андрій Гурульов заявив, що приблизно за місяць до атаки російському військовому керівництву було надано звіт про те, що "сили були виявлені та розвіддані вказували на підготовку атаки".

"Але згори прийшов наказ не панікувати", - заявив Гурульов.

Будь-який рух можна було неправильно витлумачити як нову оборонну позицію. Українська армія іноді ділить бригади на менші батальйони, розкидані по полю бою. Крім того, ходили чутки, що РФ може наступати на Суми.

Мало хто очікував, що Україна зможе розпочати новий наступ. Українським бригадам не вистачало боєприпасів. Навіть коли почала надходити нова зброя, настрій був майже фаталістичний. Українці крок за кроком втрачають позиції на сході.

Підполковник на ім'я Артем розповів, що Україна перекинула частини бригад у район Сум під приводом навчання та отримання нової техніки. Йшла важка зброя, солдати селилися по будинках. Офіцерам наказали уникати військової форми під час входу в міста, щоб вони не привертали уваги, сказав військовий з позивним "Тихий".

Деякі мешканці помітили скупчення сил. "Може, кордон укріплювали, чи, може, щось будували? Всі здогадувалися" - розповіла голова Юнаківського району Олена Сіма за п'ять миль від кордону.

44-річна вихователька дитсадка в Хотині Наталя Вяліна розповіла, що кілька ночей її будив гул важкої техніки. Вона припустила, що інші теж це чули. Але в селі "ніхто нічого не говорив".

Навіть в армії багатьох тримали в невіданні. "Тихий" сказав, що деяким підрозділам повідомили про завдання лише в останній момент.

3 серпня, за словами полковника Артема, командир його бригади викликав старших офіцерів на нараду на узбіччі лісової дороги, щоб озвучити цілі завдання. Перетягнути російські війська з Донбасу в Курськ, відкинути російську артилерію за досяжності до Сум, деморалізувати росіян, демонструючи свій інтелект і їхні провали в плануванні.

Курська область була легшою ціллю, ніж інші місця вздовж лінії фронту на сході та півдні України. Там менше протитанкових ровів та пірамід, відомих як зуби дракона, і менше бойових позицій з людьми, сказав американський аналітик Брейді Афрік. Також виявилося, що Росія посіяла менше мін у Курській області, ніж на окупованих українських територіях.

"Російські укріплення в Курську менш щільні, ніж в інших районах, де російські війська збудували потужну оборону, наприклад на півдні", - сказав Афрік.

В обід 6 серпня російська влада стверджувала, що близько 300 солдатів, понад 20 бойових броньованих машин і 11 танків з 22-ї механізованої бригади ЗСУ прорвались через кордон. Ці заяви були скептичними, враховуючи силу пропаганди. Ніхто не вважав, що таке вторгнення мало тактичний сенс.

Ще сотні українських сил пішли вперед, прорвали прикордонні контрольно-пропускні пункти та пройшли дві лінії оборони. Українські механізовані бригади рухалися швидко.

Український піхотинець Олександр сказав, що багато російських солдатів втекли, коли українці просувалися вперед. Вісім російських військових здалися на одному блокпосту.

Рано в середу високопосадовці США прокинулися від шоку: вони дізналися, що напередодні понаддон з мобільними засобами ППО та РЕБ. Деякі їхали на бронетехніці, надісланій Німеччиною та США.

В четвер офіційні особи США заявили, що вони все ще вимагають від українських офіційних осіб роз'яснень щодо логіки та обґрунтування операції. Українські лідери інформували вищих цивільних чиновників США та вищих військових командувачів про свої цілі.

Американські чиновники сказали, що були здивовані тим, наскільки успішно пройшла операція, але скептично налаштовані щодо того, що українці зможуть зберегти свої здобутки. Здійснюючи вторгнення Україна створила нові вразливі місця на фронті, де її сили вже розтягнуті.

Кадри у мережі свідчать, що українські війська часом могли стикатися з опором, хоча візуальних доказів масових втрат немає.

Росіяни опублікували відео з села Крем'яне, на якому обшукують захоплену українську бронетехніку та забирають боєприпаси. На іншому відео, знятому за кілька сотень метрів, російський військовий намагався зірвати нашивку з українським прапором на формі загиблого солдата.

"У всіх нас радість у серці. Але ми усвідомлюємо, що попереду ще важкі виклики", - казав військовий Олександр.

Деякі українські війська не стрималися від оприлюднення своїх дій. Вони публікували відео та селфі з російських міст, як-от Суджа, або сіл, як-от Пороз і Дмитрюков, вихваляючись тим, що вони нарешті перенесли війну у Росію.

Біля магазину "П'ятірочка" в Суджі один український військовий сказав, що українська мережа супермаркетів АТБ набагато краща. "Слава Україні. Ні "П'ятірочці", скоро буде АТБ", - сказав він у відео.

Натомість четверо військових позували біля об'єкта "Газпрому".

"З Суджі наші новини такі: місто контролюється Збройними силами України. Мир у місті. Усі будинки цілі. Бажаю всім мирного неба" - сказав один із них, тримаючи автомат на тлі українського прапора.

На одному відео українська бронетехніка рухається по дорогах у Курській області. Інший військовий показав велику колону спаленої російської техніки поблизу міста Рильськ. У деяких вантажівках можна було побачити тіла.

Приблизно через три дні після початку вторгнення українці знищили склад боєприпасів на російському військовому аеродромі в Липецьку.

"Незалежно від того, чи був удар безпосередньо пов'язаний із наступом на землі, Курська кампанія України де-факто приносить користь", - сказав Джордж Баррос, аналітик Інституту вивчення війни.

Для росіян поблизу кордону вторгнення прибуло з гучним гуркотом. 49-річний росіянин Роман сказав, що обстріл розбудив його о 3:30 ранку в його селі поблизу Суджі 6 серпня. Наступного дня вони з дружиною поїхали до Курська. Тієї ночі вони повернулися, щоб евакуювати своїх батьків, їхали бічними дорогами з вимкненими фарами, неодноразово зупиняючись, щоб послухати дрони.

Він та інші сказали, що вторгнення стало таким шоком для влади, що мешканцям довелося покладатися один на одного.

Мешканець Суджі на ім'я Іван сказав, що намагається евакуювати жителів. Пізніше в той же день він написав, що перебуває в лікарні. Його автомобіль потрапив під обстріл.

"Нас усіх викинули. Люди допомагають чим можуть. Уряду байдуже", - сказав Іван.

The Times переглянула кілька супутникових знімків, зроблених після 6 серпня, які показали, що в Суджі та сусідньому селі Гончарівка пошкоджено або зруйновано щонайменше два десятки будівель, включаючи будинки, житловий будинок, АЗС та допоміжні будівлі школи мистецтв.

У міру того, як вторгнення розширювалося, Курськ наповнився біженцями. Вони стояли в чергах по допомогу до центрів допомоги. Нерви були на межі через нестабільний мобільний зв'язок і безперервні попередження про повітряні удари. Автобуси зупинялися, коли лунали сирени. Ті, хто не міг дозволити собі таксі, йшли на роботу пішки.

Інша справа, чи змінить вторгнення погляди людей на війну. На державному телебаченні Кремль применшив значення наступу, а не розглядав його як наслідок вторгнення Росії в Україну.

"Є багато різних думок про війну. Але щодо того, що думають люди, всі вважають, що це трагедія", - сказав курський активіст Ян Фурцев.

×