Сьогодні, 8 травня, об 11.30 у Полтаві відбулося частування ветеранів солдатською кашею. Міська влада організували його після концерту в парку "Перемога" на Першотравневому проспекті в Полтаві з нагоди урочистостей до 9 травня.
"Десь на 200 осіб розраховано. Міська влада попросила місцевих власників кафе та ресторанів допомогти з організацією обіду. 9 людей відгукнулися. За цей стіл відповідаємо ми, нічний клуб "Спліт" і фаст-фуд "Бургерклаб", - каже російською директор кафе "Звезда" Маіс Шіхалієв. Стоїть біля пластикового відра з пшеничною кашею з тушонкою на літньому майданчику полтавського кафе "Вілла-Крокоділла". Дві офіціантки розсипають її в глибокі пластикові миски. - Прислали нам список того, що має бути на столах. Всі продукти обійшлися в 2,5 тисячі гривень. Влада грошей не дала".
Після півгодинного концерту ветеранів запрошують на обід під двома шатрами. Працівники управління сім'ї, молоді та спорту всаджують пенсіонерів на дерев'яні лави без спинок. Вільними залишаються з десяток місць. Офіціанти накривають столи. В пластикових тарілках носять нарізаний сервелат із сиром, курячу ковбасу, солені огірки і помідори, печені пироги та узвар. На кожну сторону столу офіціанти ставлять по сім пляшок горілки та червоного вина.
"О! Вареник. У минулому році не було, - тре долоні ветеран з густими чорними бровами, повільно надкушує, з вареника випадає капуста. - Тю. А я розраховував на м'ясце!".
"Досить, Степановичу, бубніти. Коли останній раз в ресторані був? Насолоджуйся", - підсідає до нього ветеран у синьому картузі. Одразу тягнеться до пляшки горілки, наливає собі і товаришеві повні пластикові 50-грамові стакани. "За перемогу", - каже голосно, випиває до дна.
За 5 хвилин після початку обіду з-за столу виходить полтавець 80-річний Володимир Воронов, старший сержант піхотної частини, воював біля Калінінграду. Його під руки веде соціальний працівник Тетяна, допомагає сісти на дерев'яний стілець навпроти сцени.
"Спека така, що куди там наїдатися. Від повного пуза ще дурно зробиться. І "швидка" не допоможе, - переводить подих, показує на машину швидкої допомоги, біля неї ходить лікар. - І ложки не зміг вдавити, апетиту немає. Добре, хоч пляшку води дали, втамував спрагу. Завтра ні на який парад не піду, здоров'я не вистачить".
За півгодини ветерани починають розходитися. Сивий чоловік з газетою в руці затягує військову пісню. Його ніхто не підтримує.
"Може, трохи взяло вже, - посміхається 87-річний Петро Швачко, був піхотинцем, воював у Норвегії та Китаї. - Я от 150 грамів випив — і все. А то хитатися об людей буду".
Четверо чоловіків виносять із літнього майданчику прозорі пакети. Через них видно їжу — цілу печену картоплю у фользі та шматки смаженої риби.
"Ні, я такого не розумію. Ще й із собою треба нагребти, - говорить ветеран Степан Лукашевич, прямує до жовтого "Богдана". Три автобуси для підвозу ветеранів пустили від кожного району міста. - Завтра після параду підемо з мужиками на бойові 100 грамів у кафе. В нас є улюблене — на перехресті Маршала Бірюзова та Зигіна".
"Чула, завтра ніякого застілля вже не буде. Сьогодні пригостили і досить, - каже 86-річна Олександра Бокова, учасник бойових дій, під час війни п'ять років стояла за станком на заводі із вироблення сірників в Томську. - Нічого нового не побачимо. Годину жаритимемося під сонцем, поки всі чиновники з'їдуться".
Щороку Полтавська міська рада частувала ветеранів 9 травня після параду в Парку Слави, столи облаштовували під напнутими шатрами. Від кожного району міста ставили по 2 шатра з двома столами, біля кожного стояла черга з 20-30 чоловік. Щоб дочекатися, ветерани ховалися на лавах у тіні. На вході стояли волонтери, звіряли прізвища ветеранів у списках, тільки тоді пускали в середину, пригощали салом, бутербродами, оселедцем та свіжим салатом з капусти. Місцеві говорять, цього року частування влаштували днем раніше, щоб прийшло менше ветеранів.
1 
79692
Коментарі
17