Національна академія наук законсервувалась в епосі СРСР - фізик Максим Стріха

Національна академія наук в нинішньому вигляді створювалася, щоб здійснювати "науковий супровід" державної економіки.

Про це в інтерв'ю журналу "Країна" сказав фізик Максим Стріха.

"Борис Євгенович Патон, який очолював НАН майже 60 років, мав добрі стосунки з Володимиром Щербицьким, тодішнім "партійним гауляйтером України". До академіків дослухалися, хоч і не завжди. Наприклад, Патон був категорично проти будівництва Чорнобильської АЕС. Але керівництво СРСР не взяло це до уваги. Та у речах, що лежали в межах тодішньої української автономії, Патон був впливовий. Але це було давно", - пояснює вчений.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доведеться йти на непопулярні рішення" - як новий очільник НАН буде реформувати Академію

За його словами, Патон продовжував міряти світ старими категоріями.

"Із півтора року тому на засіданні президії НАН розповідав, що до нього приходив віцепрем'єр-міністр Степан Кубів. Щоб пояснити присутнім вагу цієї людини, порівняв із Косигіним та Байбаковим (голова Ради Міністрів СРСР у 1964-1980-х і заступник голови Ради міністрів СРСР у 1965-1985 роках, відповідно. - Gazeta.ua). Ну хто зараз пам'ятає їх? А для Патона до останніх днів вони були сучасниками. Академія законсервувалась у тому часі. Вміли впроваджувати результати для радянської планової економіки. Але повноцінно займатися трансфером технологій - що актуально зараз - НАН уже не під силу.

Академія для незалежної України була валізою без ручки. Викинути шкода, а нести - важко. Це виливалось у хронічне безгрошів'я, відтік кадрів, старіння української науки. Молодь змушена була шукати заробітки за кордоном.

Я був у комісії з оцінювання наукових установ. Вразило, що у величезному Харківському фізико-технічному інституті з двох тисяч співробітників було лише два аспіранти. Така установа приречена", - додає Максим Стріха.

Повне інтерв'ю з Максимом Стріхою читайте у журналі "Країна" від 22 жовтня.

×