Після сутички майданівців з "Беркутом" на вулиці Грушевського, медична служба Євромайдану прийняла багато поранених. Більшість з пораненнями рук та ніг від гумових куль, а також порізи від гранат. Лікарі, які чергують на площі щодня, знаходять та приводять хворих з ГРВІ, ангінами, бронхітами, пневмоніями, порушеннями травленнями, поодинокі випадки опіків шкіри.
"За останній тиждень кожен день ми приймаємо близько 500 хворих із пораненнями та із звичайними захворюваннями. Нещодавно в намет потрапив молодий чоловік із пораненням лиця, осколки розірвали шкіру обличчя, на тілі гематоми", - розповідають лікарі.
До медичної служби приєднуються люди із різних регіонів - із Києва, Житомира, багато зі Львівщини. Це як досвідчені лікарі, так і молоді медсестри, фельдшери. За два місяці збільшилась кількість бригад, у медичному центрі із чотирьох – п'яти стало 15 по три – чотири чоловіки у кожній. У медичному наметі залишають на одну-дві доби тих хворих, яким роблять перев'язку, інших забирає швидка.
"На Майдан я потрапив після того, як прочитав в твітері заклик: "Медичній службі Євромайдану потрібні лікарі-волонтери". Оскільки назрівала нова загроза силового розгону євромайданівців та перспективи людських жертв, я вирішив поїхати до Києва та надати першу медичну допомогу нужденним",- розповідає лікар-травматолог, магістр медицини ортопедії та травматології, директор всеукраїнської масажної школи Арсен Галієнко.
Перед тим, як почати працювати, Арсен познайомився із колегами педіатром - Світланою із Харкова та невропатологом Натаном із Києва, які розповіли що потрібно робити.
"Я заміняв жінку з Одеси Регіну, як виявилось, вона мусульманка, яка допомагала у медпункті. І хоч вона була іншого віросповідування, вона підтримувала ідеологічно українців на Євромайдані, - говорить лікар. – Я деякий час допомагав у сортуванні ліків, а вже потім увійшов до мобільної бригади."
Медична служба складається із двох основних підрозділів: мобільні групи та стаціонарні. Мобільні групи складаються із двох людей – лікаря та медсестри, які ходять з медичними сумками по периметру. Вони не сидять на місці, а слідкують за тим, щоб вчасно надавати першу допомогу на місці, при необхідності викликають швидку, допомагають у транспортуванні хворих. Графік роботи по шість годин за добу, починаючи з восьми до 14, з 14 по 20, з 20 до двох ночі, із двох ночі – до шести ранку. Всього таких мобільних бригад чотири – дві денні та дві нічні, які курсують по всій площі Євромайдану.
"Слава Богу, ніяких активних військових дій на той час не було, але за два дні я зрозумів, що не так тут легко, як здається, - продовжує Галієнко. - В мобільній бригаді можуть знаходитись досить досвідчені лікарі та медсестри, досвідчені в своїй спеціалізації. Але на Євромайдані досвід зовсім інший – досвід військово-польової хірургії, і специфіка роботи зовсім інша. Я вперше потрапив в таку організовану систему. У звичайних травмпунктах все йде за певним алгоритмом: привозять хворого всього в крові, багато ран, але всі знають, що потрібно робити: зупинити кровотечу, перев'язати рану, покласти на операційний стіл. Тут же в Києві чіткого алгоритму дій немає. Є тривожна сумка з перекисем водню, йодом, бинтами, ватою, джгутами та іншим, з якою мене відіслали на передову".
Багато ліків знаходилося в стаціонарному наметі, де проводились більш складніші маніпуляції. Іноді мобільні бригади не справлялися. Тоді ті, хто працює в стаціонарних точках вимушені вибігати.
"За зміну зі мною трапилось кілька випадків. Ми вибігли із колегою з Харькова Світланою до сцени. Людині стало зле. Приїхала одночасно швидка. – Згадує Арсен. - Тільки ми зітхнули з полегшенням, як на протилежній стороні Євромайдану, ще одному чоловіку потрібна допомога. "Світлана,-кричить,-діставай бинти!". Я дістаю бинт руками, вони тремтять. Як виявилось, чоловік впав, розбив голову, текла кров, крім того у нього епілептичний напад. Найголовніше, не дати хворому прикусити і заковтнути язика. Ми розжали щелепу руками, просунули бинт, дочекались швидкої. Тільки ми перепочили, дзвінок – у наметовому містечку людині погано. І це все відбувалось протягом кількох хвилин. Потрібно бігти на протилежну сторону Майдану знову. Прибігаємо, а там іншій жінці стало зле від перевтоми. У неї загальна слабкість, напівнепритомний стан. Ми із ковдр зробили імпровізовані ношіі за допомогою інших небайдужих транспортували до карети швидкої допомоги, де їй надали першу медичну допомогу".
"Люди там знаходяться на межі своїх сил. Дуже за них хвилюєшся, їх дійсно шкода. Хочеться їм чимось допомогти, не дати померти. Незважаючи на втому, потрібно виконувати свій обов'язок".
За словами лікаря, як правило, медики на майдані постійно наглядають за людьми з гіпертонією, предепілептичними станами, загостренням хронічних захворювань, застудою. У перервах між викликами можуть випити чаю. Медична служба просить всіх небайдужих у допомозі: потрібно 10 пар зручного взуття (берц), 10 пар бушлатів та 10 пар штанів, а також бинти, термічна вода, перекись, зеленка, пантенол.
3 
79692
Коментарі