В Європі є лише 2 країни, де досі не впроваджено стимулювальне регулювання (RAB-тариф) – Україна та Білорусь. Це є причиною значної зношеності електромереж і низької якості електропостачання в Україні. Але запропонований НКРЕКП варіант переходу на RAB-тариф суперечить успішному європейському досвіду.
Таку думку озвучили РБК у дослідженні впровадження стимулювального тарифу в Україні.
Оновлюючи енергетичну інфраструктуру електричних мереж, всі країни Європи запровадили модель стимулювального тарифоутворення RAB для енергетичних компаній-операторів інфраструктури. RAB-тарифу немає лише в Україні і Білорусі, заявляють журналісти РБК, посилаючись на звіт компанії Ernst&Young. Вже 2013 року найпоширенішим підходом до регулювання в Європі був "той, який приймає регуляторну базу активів (RAB) як свою основну структуру". Близькі до України за стартовими умовами Чехія, Литва і Польща перейшли на стимулювальне регулювання на початку 2000-х. Словаччина і Чорногорія — 2007-го, Німеччина — 2009 року.
"Наслідки виявилися позитивними: у більшості країн час відключення електроенергії (індекс SAIDI) падав, обсяг капітальний вкладень і вартість активів росли. У Румунії за 10 років SAIDI показав хорошу динаміку: знизився в 2,5 раза — з 1025 хвилин (більше, ніж в Україні) до 474 2016 року, а обсяг капіталовкладень в кілометр мережі склав $985 (в Україні — близько $250)", - стверджується в статті.
В Україні також пропонують перейти на стимулювальну модель тарифоутворення. 29 квітня 2020 року регулятор прийняв проєкт переходу на RAB-тариф. У ньому активи обленерго діляться на нові й старі. Нові з'явилися поточного року впровадження нового регулювання, старі — раніше. На старі активи регулятор пропонує нараховувати 1% прибутковості, на нові — 15%. Автори дослідження проаналізували модель і дійшли висновку, що вона близька до тої, що була запропонована за часів Януковича-Азарова (2013 рік). Тоді були дві бази активів: "стара" і "нова". Ставка прибутковості на "стару" — від 0% до 2% за впровадження методики, на нову — 14,79%. Такі "інвестиційно привабливі умови" не стимулювали жодної з 32 українських компаній-операторів перейти на нову модель регулювання - і реформа не була реалізована.
"Якщо компанія вважатиме, що старий актив повністю зноситься за 10 років і не буде відшкодування, немає сенсу модернізувати цей актив. Вигідніше вкладати в нові. Такий підхід загрожує наявній інфраструктурі і, за словами експосла США в Україні та старшого віцепрезидента IHS Energy Карлоса Паскуаля, "призведе до кризи в дистрибуції електроенергії в Україні", - йдеться у матеріалі.
На заміну методології НКРЕКП пропонують європейський варіант RAB-тарифу: не ділити бази активів обленерго і застосовувати єдину ставку прибутковості. Ставка, на думку експертів, повинна бути як мінімум вищою за банківські депозити.
"Якщо інвестор вибирає: вкласти йому гроші в ризикований бізнес на кшталт обленерго або вкласти в банк на депозит під відсоток, тільки додаткова вигода мотивує його інвестувати", - зазначено в дослідженні.
Нагадаємо, раніше експерти ринку висловилися проти запропонованої Регулятором методології.
Коментарі