Кіберполіцейські назвали шість схем, як шахраї можуть виманювати гроші онлайн

Онлайн-шахрайство в Україні завжди було розповсюдженою практикою, однак від початку повномасштабної війни таких випадків стало більше. Лише впродовж цього часу кіберполіція викрила майже 500 осіб, які причетні до таких злочинів.

Однак Держспецзв'язку, НБУ та Кіберполіція роповіли про шахрайські схеми та створили інструкції, як захистити свої гроші. Про це йдеться у Telegram-каналі МВС.

"Під час війни зловмисники постійно спекулюють на темі фінансової допомоги українцям, які постраждали від дій РФ. Або просять кошти нібито на допомогу Збройним Силам чи землякам, які постраждали від війни, або ж для "отримання" такої допомоги виманюють дані карток, з яких потім знімають всі гроші", - наголосили у повідомленні.

Існує декілька можливих сценаріїв розвитку подій.

Знайома людина, з якою ви довго не спілкувалися, просить грошей у борг

Це може бути у месенджері соцмереж. Однак у такому випадку з людиною варто зв'язатися телефоном, поштою та іншими способами, щоб дізнатися про повідомлення.

У такому випадку варто розповісти, що акаунт зламали, порадити змінити пароль та увімкнути двофакторну аутентифікацію, а також повідомити про інцидень у відповідні органи.

Повідомлення у месенджерах або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги

Шахраї зазначають, що отримати гроші може будь-хто. Їх пропонують отримати нібито від імени держустанов, міжнародних, а також банків. Зазвичай повідомлення містить посилання на чат-бот або сайт.

Що робити:

- отримувати інформацію лише з перевірених та офіційних джерел;

- не переходити за сумнівними посиланнями;

- не повідомляти конфіденційну інформацію стороннім (зокрема, паролі, логіни, дані карток тощо);

- заблокувати картку, якщо розголошено особисту інформацію;

- повідомили відповідні органи у разі підозрі шахрайства.

Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати

Що робити:

- перевіряти необхідну інформацію виключно на офіційних ресурсах;

- за можливості обирати варіант післяплати;

- звернутися до кіберполіції, якщо стали жертвою шахраїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кіберзлочинці розсилають чергові небезпечні листи для викрадення даних

Продаж неіснуючих товарів в інтернеті за передплатою

Що робити:

- купувати та сплачувати лише на перевірених сайтах;

- відкрити віртуальну картку для онлайн-шопінгу та поповнювати її лише необхідною сумою;

- не повідомляти термін дії картки, CVV-код та PIN-код нікому;

- обговорювати деталі угоди у чатах платформи, де купуєте;

- перевіряти правильність назви необхідного сайті.

Псевдопокупець запитує реквізити картки і називає час здійснення переказу

У зазначений час напарник шахрая дзвонить під виглядом працівника банку та повідомляє, що для зарахування коштів необхідно розблокувати картку. Він диктує реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації.

Що робити:

- не повідомляти стороннім дані карток;

- не виконувати операцій з "верифікації" картки;

- зателефонуйте до банку та дізнайтеся інформацію;

- зверніться до кіберполіції, якщо стали жертвою.

Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на ЗСУ тощо

Що робити:

- переказувати кошти лише через офіційні кошти або людей, яким ви довіряєте;

- не переходьте за сумнівними посиланнями;

- не вказуйте на сторонніх ресурсах дані ваших карток.

×