Війна в Україні показала, наскільки важлива потужна авіація в державі. На плечі героїв-льотчиків лягла відповідальність за повітряну оборону Київщини та інших регіонів країни, саме пілоти рятували поранених військових з Азовсталі і часто ціною власних життів доставляли туди провізію та інше забезпечення. Їхні подвиги увічнили в образі "Привида Києва" і відповідній мініскульптурі, що вже встановлена в столиці в рамках культурно-просвітницького проєкту "Шукай!".
На честь саме героїв української авіації президент Володимир Зеленський також заявив, що хоче добудувати нову "Мрію".
"Побудувати "Мрію" заради пам'яті про наших героїв, я думаю, що це правильна державницька позиція і правильна мрія. Тому будемо обов'язково долучати вас до цієї справи", - наголосив президент, спілкуючись, зокрема, зі студентами-авіаторами Національного авіаційного університету.
Стати авіатором в Україні можна, вступивши до одного з трьох вищих навчальних закладів. Це, зокрема: Національний аерокосмічний університет ім. М. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", де фокус традиційно на конструкторських спеціальностях; Національний авіаційний університет, що сфокусований на фахівцях з експлуатації повітряних суден та обслуговування; Льотна академія Національного авіаційного університету в Кропивницькому.
За підсумками вступної кампанії минулого року (цьогорічних даних ще немає) Національний авіаційний університет вирвався в лідери вподобань абітурієнтів, отримавши рекордну кількість заяв на вступ саме на технічні спеціальності.
У НАУ й зараз готуються до значної кількості охочих вивчитися авіаційній справі і, попри руйнацію своєї технічно-освітньої бази у Василькові, впевнені, що все відбудують у найкоротші терміни.
"Наш коледж зі Слов'янська ми евакуювали (перемістився на базу Кропивницької льотної академії). Васильків розбомбили, але все ми відбудуємо", - пообіцяв ректор НАУ Максим Луцький під час онлайн спілкування з президентом Зеленським.
Окрему увагу в НАУ зараз приділяють спеціальностям із розробки та пілотування БПЛА. Саме дрони, розвідувальні літальні апарати та бойові БПЛА багато в чому змінили хід війни в Україні на нашу користь. Опановувати цю науку треба і розвивати власне виробництво БПЛА - тим паче, вважає Луцький.
"Я не можу сьогодні відкривати всіх деталей залучення наших спеціалістів державою до розвитку БПЛА-галузі в Україні, але я з упевненістю можу сказати, що не за горами той час, коли Україна диктуватиме світу тенденції та тренди у виробництві та експлуатації такої техніки. Все необхідне для цього в нас вже є", - сказав він, додавши, що талановитих студентів інженерів-розробників з кожним роком до НАУ приходить все більше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Освіта в ІТ: українці зможуть навчатися безкоштовно
"У поєднанні з розвитком ІТ-технологій, новацій програмного забезпечення, авторами якого є наші українські молоді спеціалісти, ми ще здивуємо цей світ", - переконаний Луцький.
З ініціативи НАУ торік бути внесені зміни до класифікатора авіаційних професій України, де вперше з'явилися "пілоти" та "випробувачі БПЛА".
Експерти авіаційного ринку не приховують, що українська авіаційна школа – дуже потужна і виховала не одну плеяду асів, які працювали по всьому світу.
Задля того, аби навчання нових авіаційних кадрів відбувалося в унісон із розвитком та запитами ринку, цьогоріч НАУ підписав меморандуми про наукову та практичну співпрацю з Державною авіаційною службою України.
До того ж, на базі НАУ з минулого року утворена та діє робоча група зі втілення стратегії з підготовки авіаційних кадрів країни. Таким чином, Національний авіаційний університет став основною науково-професійною базою з реалізації стратегічних кадрових планів держави за участю головних стейкхолдерів вітчизняної авіаційної галузі.
Раніше повідомлялося про наміри ректора НАУ Максима Луцького реалізувати масштабний інфраструктурний проєкт з відбудови освітніх корпусів та гуртожитків університету. Відповідний інвестиційний план на основі державно-приватного партнерства ще до початку війни заслуханий та підтриманий профільним комітетом освіти у Верховній Раді України.
Коментарі