Івана Купала: як і де виникло свято з тисячолітньою історією

7 липня християни східного обряду святкують одне з найдавніших свят – Івана Купала. Цей день має тисячолітню історію.

За даними джерел, що зберегли найповніший опис свята, воно існувало з раннього періоду родоплемінних відносин. В Україні під час археологічних досліджень виявили атрибутику свята, якій понад 3 тис. років. Уперше "Купала" згадується в Іпатіївському літописі (1262 року), де мовиться про події "напередодні Івана дня на самі купалья". Можна зустріти згадування і пізніші – на сторінках Густинського літопису (1620 року) та у "Синопсисі" (1674 року). У матеріалі Gazeta.ua дізнаєтеся детальніше, як виникло свято Івана Купала.

 

За стародавніми переказами, найкоротша ніч у році вважалася бісівською. І для того, щоб відлякати нечисть, треба було влаштувати гучні гуляння та розпалювати багаття. Учасники ритуалів вдягали святковий одяг, збиралися навколо вогнища і проводили різноманітні обряди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли в Україні святкують День молоді

Зокрема, на купальських іграх дівчата визначали суджених. Є версія, що Івана Купала пов'язане з язичницьким божеством кохання й продовження роду. З цього дня до Дня апостолів Петра й Павла в Україні відзначали весілля.

Саме напередодні свята охочі збиралися біля водоймищ для проведення обрядів і дійств. Обов'язковим було купання і вогнище: язичники вважали, що вода наділена магічною силою та лікує різноманітні хвороби, а вогонь є жертовним і очищувальним. Закохані парубки й дівчата стрибали через купальське вогнище, міцно взявшись за руки.

Ввечері чоловіки та жінки йшли до лісу й на болота. Там збирали зілля, копали корені. А згодом готували з них ритуальні напої, що мали цілющу силу, за їхнім переконанням. Нічне гуляння було насичене танцями й піснями. Також дівчата плели і спускали на воду вінки, уквітчувалися зеленню, а ще ставили пугало.

 

Було й обрядове дерево, що нагадувало весільне гільце. Його прикрашали шматками тканини, квітами й вінками. Це дерево уособлювало рослинність у період літа й очікування щедрих плодів восени. Існує повір'я і про цвіт папороті, який нібито з'являється тільки в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте вночі лише одну коротку мить. Володарі цієї квітки мали надзвичайні здібності: могли знайти скарб, здійснити мрії чи ж зрозуміти мову тварин і птахів.

З приходом християнства свято Івана Купала не зникло. Однак дещо змінилося. Зокрема, після переходу на григоріанський календар дата змістилася на два тижні: раніше свято відзначали 24 червня. А замість бога сонця люди почали вшановувати Іоанна Предтечу, який був хрестителем Ісуса Христа.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День медика в Україні: як привітати лікарів

У ХVIII ст. свято офіційно заборонили. Це підтверджують документи, в яких йдеться про запеклу боротьбу церковної та світської влади з купальськими обрядами. Зокрема, 1719 року гетьман Іван Скоропадський видав указ "о вечерницах, кулачных боях, сборищах под Ивана Купала и прочие…", який надавав право фізично карати (в'язати, бити киями) та відлучати від церкви усіх учасників купальських ігрищ. Перемишльський собор у Березові 1723-го заборонив танці й розваги біля купальського вогню. Катерина II 1769 року видала указ про заборону свята. Радянська влада теж всіляко забороняла будь-які спроби святкування.

 

Подібне свято існує в багатьох народів, особливо індоєвропейських: Ліго в латвійців, Літа в кельтів, Midsommar (середина літа) у шведів, Вардавар у вірменів, Исиах у якутів; Saint Jeans (святого Жана) у французів, Flakagait (день полум'я) в албанців, Sobotka – в поляків, Kresuden (вогняний день) у словенців, Яновдень – у болгар, Івана Купала – у східних слов'ян.

×