Іпотека для військових, медиків та освітян: чому гальмує "єОселя" Зеленського

4

Фото: idealbud.com.ua

Війна загострила ситуацію українців з житлом. З одного боку, багато людей вимушені поїхати за кордон, гроші на квартири, які вкладати люди, зараз часто доводиться витрачати на більш важливі справи для перемоги або рідних. Багато будівництв зупинилося. А за час війни було зруйновано чи пошкоджено близько 20 млн "квадратів" житлових приміщень. За підрахунками Мінрегіону, руйнувань або суттєвих пошкоджень зазнали будинки понад 2,4 млн громадян. У цьому має допомогти державна іпотека.

Восени 2021-го року уряд вже запускав державну програму "Доступна іпотека 7%", більш відому як "Іпотека президента Володимира Зеленського". Однак вона не виправдала очікувань. Вимоги банків до позичальників сильно відрізнялися від умов, які озвучував Кабмін. Через це восени минулого року програму оновили. У тестовому режимі запустили іпотеку "єОселя". Як вона працює і що реально можуть придбати українці – у матеріалі Gazeta.ua.

Програма – перш за все для військових

Зі старту державної програми з надання населенню пільгової іпотеки "єОселя" минуло вже три з половиною місяця. "єОселя" реалізується двома міністерствами – економіки і цифрової трансформації та "Укрфінжитлом". А учасниками є п'ять банків: державні Ощадбанк, Приватбанк та Укргазбанк, а також комерційні банк "Глобус" та Sky Bank. Видачею пільгових кредитів займаються в основному перші три фінустанови.

 

Однак вже зараз відчутно, що програма "гальмує". На сьогоднішній день банки-учасники видали трохи більше 500 кредитів. Хоча на отримання "доступної іпотеки" подано вже понад 24 тис. заявок. А плани були заявлені амбіційні. Як казала раніше міністр економіки Юлія Свириденко, протягом 2023 року планується видати 12-15 тис. таких іпотечних кредитів.

Придбати житло під 3% річних з 1 жовтня можуть військовослужбовці, правоохоронці, медичні працівники, освітяни та науковці, також внутрішньо переміщені особи. Взяти іпотеку можуть ті військові, що належать до однієї з категорій, зазначених у п. 3 постанови Кабінету № 856 від 2 серпня 2022 року. Це військовослужбовці Збройних Сил за контрактом, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держтрансслужби, військові прокурори Офісу генпрокурора, особи рядового і начальницького складу ДСНС. Також співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро, поліцейські та члени їхніх сімей. Претендувати на іпотеку можуть ветерани війни та члени їхніх сімей; учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, сім'ї загиблих (померлих) ветеранів війни.

Для всіх інших категорій громадян з 1 січня 2023 року діє ставка 7%. Стандартний стартовий внесок має становити 20% від оціночної вартості обраного житла. Термін виплат – від одного до 20 років. Для кожного регіону встановлені максимальна ціна квадратного метра та загальна вартість житла. У Києві вартість квадратного метра обмежена 46,7 тис грн, а максимальна сума кредиту становить 2,45 млн грн. Для Львова, наприклад, – 39,8 тис грн та 2,09 млн грн, для Одеси – 38,3 тис грн та 2,01 млн грн.

Незалежно від того, застосовуватиметься ставка 3% чи 7% річних, одна особа може претендувати на купівлю максимум 52,5 кв м житла. На кожного члена родини цей ліміт збільшуватиметься на 21 "квадрат". Тобто двоє людей зможуть придбати до 73,5 кв м, троє – до 94,5 кв м. Якщо позичальник хоче збільшити дозволену кількість "квадратів", то він повинен сплатити більший перший внесок. На скільки саме – вирішуватимуть банки.

Житло застрахують від ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження на повну оціночну вартість, додали в Мінекономіки.

Отримати доступну іпотеку не так просто

Щоб оформити "єОселю", потрібно не тільки подати заявку через "Дію" задля отримання попереднього рішення, а й подати документи у банк особисто. На цьому етапі виникають проблема для, зокрема, військових. Ті, хто на передовій боронить державу або знаходяться у частині, такої можливості немає.

 

Спочатку об'єкту нерухомості належить пройти перевірку банків, щоб він підпадав під критерії: вартість квадратного метра, загальна сума "квадратів" на одного члена сім'ї тощо. Після чого треба, щоб людина для закриття угоди приїхала особисто.

При цьому військові – саме та категорія претендентів на "єОселю", яка подає найбільше заявок і найчастіше отримує іпотеку. Згідно зі статистикою Мінекономіки, з більше 500 отримувачів "єОселі" на 9 січня 441 – військовослужбовці та силовики (87%). Медиків виявилось лише 41, вчителів – 20, а науковців взагалі менше десятка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Наступ росіян вже почався" – хто опиниться під ударом та чи вистачить в РФ сил

Інша проблема цієї іпотеки — великий перший внесок. За вимогами програми, він має бути не менш як 20%, але в кожному банку свої умови. Наприклад, в Ощадбанку реально видають від 20%, у Приватбанку — від 30%. Але медикам, науковцям і педагогам Приватбанк у середньому погоджує перший внесок у розмірі 40 — 50%. Бувають випадки, коли цифри досягають 60%.

Ті, хто намагається отримати іпотеку, кажуть, що багато людей отримують відмови. Банки перестраховуються, пропускаючи найбільш надійних позичальників. Фінустанови часто не пояснюють причин відмови у видачі кредиту за програмою "єОселя". У наданні пільгової іпотеки можуть відмовити клієнту, який колись брав у кредит предмети побуту і мав прострочення по виплаті 600 грн протягом кількох місяців.

Зміни у програмі

Уряд залишився незадоволеним темпами надання доступної іпотеки. Через це Кабмін вніс деякі зміни до програми. Якщо раніше житло, покупка якого фінансується по програмі "єОселя", мало бути не старшим за 10 років, то тепер ця вимога розповсюджується тільки на обласні центри. У всіх інших місцях по областях допустимий вік житла підвищили до 50 років. Така нерухомість набагато дешевша, і шансів знайти на неї покупця. Більшість придбаного житла по держпрограмі – це квартири на вторинному ринку (71%).

На початку запуску потенційні позичальники мали вказати житло, яке хочуть придбати. Тепер можна починати переговори з банком, отримувати підтвердження на кредит, а вже потім шукати квартиру.

Втім, ці кроки також не прискорюють ринок. Купівля квартир і житлових будинків під час повномасштабного вторгнення впала майже у 3,5 раза: з 218 тис. до 63 тис. угод. Найменше угод зареєстрували з квітня до травня — лише 9,4 тис.

 

На 2023 рік Мінекономіки запланувало профінансувати 12 -15 тис. іпотечних кредитів. У грудні міністерка Юлія Свириденко повідомила, що триває робота із залучення до "єОселі" ще восьми банків. Темпи програми мають прискоритися, коли вона стане доступною не тільки для п'яти категорій громадян, але й для будь-кого. Проте наразі невідомо, коли запрацює такий формат, орієнтовний строк — початок березня.

"Такі програми в умовах обмеженості пропозицій треба запускати повільно, стимулюючи ринок"

Олексій Кущ, фінансовий аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна":

"Це програма, якою опікується президент, тому вона досить активно впроваджується. Але треба розуміти, що з її реалізацією є певні труднощі. По-перше, іпотека передбачає наявність великої кількості довгострокових ресурсів банків. Зараз є проблеми з будівельною галуззю – логістика будівельних матеріалів, зменшення кількості робітників, дефіцит електроенергії. Не говорячи про ризик прямого фізичного знищення через ракетні обстріли.

Тому іпотека зараз зможе жити в такому вигляді, як її презентував Зеленський, – тобто вузькосегментна. На першому етапі для військових, на другому – для науковців, вчителів, медиків. Тому що грошей на компенсацію іпотеки з низькою ставкою не вистачить для всього населення. Звісно, можна передбачити сплату компенсації через Державну іпотечну установу, але вона теж має десь брати гроші. Там теж обмежений ресурс. А іпотечні облігації зараз ніхто не купить на ринку, тому що не вийде поставити ринкову ставку.

Приблизно 700 мільярдів гривень на рік держава витрачає на заробітну плату військовим. І логічно, щоб ці кошти не перетікали на споживчий ринок, впливаючи на девальвацію гривні, тому що передусім у споживчому кошику опиняються споживчі товари. А щоб декілька десятків мільярдів гривень люди могли направити на купівлю свого житла. Будівельний сектор має великий мультиплікатор. Він пов'язаний з багатьма галузями економіки. Одна гривня, витрачена у будівництві, призведе до двох-трьох гривень збільшення валового продукту в інших секторах. І це впливатиме на подолання економічної кризи. У такому форматі це може працювати.

Не думаю, що поширення пільгової іпотеки на всі категорії суспільства, можливо в цьому році. По-перше, якби ми знайшли ці гроші, то витрачати їх так – було б не дуже добре. Будівельний сектор перебуває у кризі – впав платоспроможний попит населення на нові квартири, з іншого боку, є криза пропозицій. Значна частина будматеріалів йшла з Росії та Білорусі, а в інших країнах вони коштують дорожче. Логістичні і транспортні ризики значно збільшилися. Багато підприємств, що робили металопродукцію, знищені. Тому якщо дати зараз цю іпотеку всім українцям, сформується значний попит, який не буде задоволений галуззю. Це призведе до того, що почнуть рости ціни на житло. Квартиру у Києві, яку зараз можна купити за 30 тисяч доларів, доведеться купувати вже за 50 тисяч.

Від подорожчання нерухомості шкоди більше, ніж користі від дешевої іпотеки. Людина переплатить за квартиру більше, ніж зекономить за рахунок пільг. Такі програми в умовах обмеженості пропозицій треба запускати повільно, стимулюючи ринок".

×