середа, 10 липня 2024 18:31

Горщик, не вари: уряд заморозив важливі соціальні показники, депутати незадоволені

З 1 січня 2024 року в Україні зросли мінімальна зарплата та прожитковий мінімум. "Мінімалка" підтягнулася з 6 700 грн до 7 100 грн. І це був іще не кінець історії, бо друге заплановане на 2024 рік підвищення відбулося 1 квітня, в результаті чого мінімальна зарплата стала дорівнювати восьми тисячам гривень. Передбачалося, втім, що "мінімалка" зростатиме й надалі. Те саме стосувалось прожиткового мінімуму.

У поточному році загальний показник прожиткового мінімуму збільшився з 2 589 грн до 2 920 грн. Проте нині всі ці "покращення" поставлені на паузу. В країні триває війна, і уряд тільки розводить руками над спорожнілою скарбницею – грошей у ній не залишається. На жаль, жертвами такого стану речей стануть найменш забезпечені верстви населення.

Три роки затягнутих пасків

1 липня 2024-го Кабмін оприлюднив проєкт Бюджетної декларації на 2025-2027 роки. Мінімальну зарплатню у наступному році не підвищать, курс гривні до долара поступово зросте, але дефіцит бюджету — зменшиться. Про це йдеться в документі на сайті уряду.

Ним передбачено, що дефіцит бюджету у 2025 році становитиме 18,2%, у 2026-му – 10,3%, у 2027-му – 6,7%. Курс гривні у 2025 році підвищиться до 45 грн за один долар, у 2026 році – до 46,5 грн, у 2027-му – до 46,4 грн.

При цьому "мінімалка" становитиме, як і раніше, 8 000 грн. Прожитковий мінімум також буде "заморожений". Цікаво, що уряд планує поступове скорочення видатків на оборону: у 2025 році вони становитимуть 2,2 трлн грн, у 2026-му – 1,6 трлн грн, а у 2027 – 1,5 трлн. Чи означає це, що Кабмін передбачає завершення війни максимум у 2025-му?

Автор: pixabay.com
  Підвищення мінімальної зарплати в найближчі місяці очікувати не варто
Підвищення мінімальної зарплати в найближчі місяці очікувати не варто

Віднесемо таке питання до розряду риторичних і повернемося до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Проблема з ними не лише в тому, що на довгих три роки ці показники припиняють зростання. Головна біда та, що від їхнього розміру залежать інші соціальні виплати.

Згадаємо, що у грудні 2023 року Кабмін схвалив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2024-2026 роки. Вони, зокрема, передбачали, що у 2024 році брутто середньомісячної заробітної плати працівників (тобто сума до відрахування податків) становитиме 21 809 грн, у 2025-му показник зросте до 25 732 грн, а в 2026-му – до 30 260 грн.

Тепер і середня зарплата не зростатиме так само, як і мінімальна.

"Шок, просто шок" та "надто жорсткий підхід"

Тим часом у Верховній Раді ініціативністю уряду не задоволені. Навіть народний депутат Данило Гетманцев з фракції "Слуга народу", котрий очолює парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики та є відомим деякими радикальними пропозиціями, розцінив такий підхід до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму як занадто суворий. А особливо враховуючи те, ціни й тарифи (зокрема, на комунальні послуги) не стоятимуть на місці.

До речі, у липневих платіжках ми вже відчуємо те, як виросли ціни на комірне за минулий місяць. Адже з 1 червня українці платять за електрику на 64% більше – 4,32 грн за кВт•год. Так само не чекатиме три роки й інфляція – вона вже зросла з початку року на 2%. За підсумками травня інфляційний тиск збільшився 3,3% порівняно із попереднім роком, і на цілих 4,7%, якщо порівнюватиму цифру із показниками січня 2023-го, повідомляє Держстат.

Отож, підводячи підсумок сказаному, нардеп Гетманцев розцінює дію уряду як занадто жорстку та наголошує, що таке "замороження" виплат потребує розгляду та дискусії у парламенті. За словами парламентаря, уряд має обгрунтувати свою позицію та підготовувати альтернативні варіанти відносно цього питання.

Аналогічної точки зору дотримується і колега Гетманцева по парламенту, заступниця голови ВР та членкиня фракції "Батьківщина" Олена Кондратюк, котра також наголошує на відриві реальних цін від реальних доходів громадян.

"Це надто жорсткий підхід у той час, як зростають тарифи на електроенергію для населення і ціни на все необхідне. Держава має підтримувати тих, хто залишається в країні, і мотивувати повертатися з-за кордону всіх, хто хоче долучитися до повоєнного відновлення", – наголосила Кондратюк.

За найбільш оптимістичним сценарієм ЦЕС, після війни на рідні терена повернуться 2,2 млн українців, а 1,4 млн – залишаться за кодоном

Зауважимо, що станом на зараз після двох років повномасштабної війни з Росією за кордоном залишаються близько 4,6 млн українців. Більшість з них планує повернутись, але чим довше триває війна, тим більше біженців змінюють свою думку і вирішують залишитись за кордоном назавжди. Про це свідчать дослідження Центру економічної стратегії.

За найбільш оптимістичним сценарієм ЦЕС, після війни на рідні терена повернуться 2,2 млн українців, а 1,4 млн – залишаться за кодоном. Середній сценарій – повернуться 1,6 млн, не повернуться 2 млн. Негативний сценарій – 1,2 млн і 2,3 млн відповідно. Але що може запропонувати держава цим 1,2-2,2 млн репатріантів?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Валюта дорожчає другий день поспіль

За словами Кондратюк, нинішня соціальна політика "не дає людям жодної надії на краще" і лише посилює зневіру. При цьому віце-спікерка закликала до предметного обговорення ініціативи уряду, заявивши, що влада має знайти можливість забезпечити хоча б невелике зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, що покриває зростання інфляції у найближчі роки.

Підвищення пенсій "не світить" в тому числі й "людям з інвалідністю

А от колишній народний депутат і колишній міністр соціальної політики Павло Розенко не стримує себе в емоціях. Рішення уряду він називає "шоком, просто шоком". Він нагадує, що підвищення пенсій "не світить" в тому числі й "людям з інвалідністю, багатодітним, учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, чорнобильцям та іншим".

"Все це виглядає "особливо цинічним виглядає це на тлі підвищення зарплат держапарату і держкомпаніям у цьому році майже на 50%". "Закликаю народних депутатів проголосувати проти таких планів уряду і відхилити цю бюджетну декларацію. А якщо уряд не здатен підтримати людей в цей непростий час, то треба сформувати новий професійний уряд, який буде знати, як це зробити", – зазначає Розенко.

Автор: pik.net.ua
  В Україні не буде зростання пенсій у найменш захищених категорій громадян
В Україні не буде зростання пенсій у найменш захищених категорій громадян

Ймовірність розпуску чинного уряду та формування нового зараз активно коментують правники і навіть констуціоналісти, адже воєнний стан накладає певні обмеження на кадрові рокировки. Однак це окреме питання, якого ми наразі не торкатимемося. Згадаймо натомість іще одну проблему, про яку забувають за жорсткими баталіями довкола пенсій, зарплат та прожиткового мінімуму.

Що у кошику твоєму?

В Україні з 2000-го не переглядали вміст споживчого кошику, то кошик може незабаром відзначити чвертьвіковий ювілей. Точніше, у 2016-го уряд спробував переглянути споживання окремих продуктів і докинути у кошик трішки м'яса та круп, але громадянин Станіслав Батрин, юрист за освітою, звернувся до суду, оскаржуючи незаконність такої постанови.

На думку Батрина, "при визначенні потреб громадян уряд не проводив наукового обґрунтування запропонованих нормативів і діяв всупереч вимогам гласності та громадського контролю". Дивовижно, але суд став на бік позивача і скасував поставу Кабміну від 11 жовтня 2016 року. Таким чином, нині і досі є актуальним той склад кошику, який затвердили ще у 2000-му.

Жінкам же Кабмін дозволив мати 6 пар трусів, два бюстгальтера, дві майки, один купальник

Цікаво, що до складу кошика, оскарженого Батриним, не входить навіть вершкове масло. Замість нього у переліку продуктів харчування міститься маргарин – не більше 2 кг на рік. А також не більше 2 кг сала, 8 кг свинини та 9 кг ковбаси. Щодо одягу, то пропонується затвердити по одному костюму, краватці, джемперу, брюках на рік. Із білизни – 6 пар трусів, 2 майки, одні плавки та 10 шкарпеток. Це – для чоловіків.

Жінкам же Кабмін дозволив мати 6 пар трусів, два бюстгальтера, дві майки, один купальник. І це все також на рік. Дві пари синтетичних колготок на два роки та одні брюки на 4 роки. Зі взуття – одні туфлі на 2 роки, зимові чоботи на 3 роки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні офіційно буде кешбек на вітчизняні товари

У частині засобів гігієни та ліків – дві зубні щітки, один одеколон, один гребінець, туалетний папір (12 рулонів на рік), 100 г вати, два бинти, два жарознижувальні засоби, 7 пластирів, один дитячий крем. Також у списку передбачили 4 стрижки на рік. Про міжміські чи міжнародні поїздки не згадується взагалі, включено тільки приміські перевезення до 50 км. Відвідувати заклади культури дозволено 6 разів на рік. Інтернет та мобільний зв'язок не передбачено. Книг дозволено купувати не більше шести примірників на рік.

Все це добро тягне порівняти зі споживчим кошиком британця, німця чи француза, проте такі паралелі залишимо тим, хто нині перебуває в цих країнах, перечікуючи там війну. Їхнє рішення щодо повернення (або ні) в Україну і поставить крапку у питанні, де "кошик" спаковано краще. А заодно проілюструє і те, як ставляться наші громадяни до соціально-економічної діяльності уряду.

Зараз ви читаєте новину «Горщик, не вари: уряд заморозив важливі соціальні показники, депутати незадоволені». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 79692
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути