Для наступу залишилося близько восьми тижнів: що пише світова преса

6

Польща припиняє військову допомогу Україні через суперечку про українське зерно. Конфлікт між партнерами зростає. Водночас, Україна продовжує важкий і кривавий наступ на південному фронті, щоб розірвати російський "сухопутний міст" від Росії до анексованого Криму. Ось дещо з того, що писали про це у світових ЗМІ.

"Польща більше не відправлятиме зброю Україні - зернова суперечка загострюється", The Guardian, Велика Британія

Польща, один із найвірніших союзників України, оголосила про припинення постачання зброї до країни наступного дня після того, як президент Володимир Зеленський звинуватив Варшаву в тому, що вона грає на руку Росії, заборонивши імпорт українського зерна, щоб захистити інтереси польських фермерів.

Польща була ключовим союзником після російського вторгнення і є одним із основних постачальників зброї Києву. Тут також знаходиться мільйон українських біженців, яким надано різну державну допомогу.

В останні дні відносини зіпсувалися на тлі суперечки щодо зерна. У середу прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав припинити постачання зброї, заявивши, що його країна вирішила зробити пріоритетом власну оборону.

"Ми більше не поставляємо зброю Україні, тому що зараз озброюємо Польщу сучаснішою зброєю", - заявив прем'єр-міністр.

Цей крок було зроблено після того, як Зеленський у своєму виступі на Генасамблеї ООН звинуватив деяких у Європі в тому, що дозволяють експорту зерна принести користь Росії.

 

Вторгнення Росії в Україну закрило чорноморські судноплавні шляхи, які використовувалися до війни, внаслідок чого ЄС став основним транзитним маршрутом та експортним напрямком для українського зерна.

У травні ЄС погодився обмежити імпорт до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, прагнучи захистити місцевих фермерів, які звинувачували український імпорт у падінні цін на місцевих ринках. Ці заходи дозволили продукції продовжувати транзит через п'ять країн, але припинили продаж на місцевих ринках.

Але у п'ятницю Єврокомісія заявила, що знімає заборону на імпорт, стверджуючи, що "ринкові спотворення у п'яти країнах-членах ЄС, що межують з Україною, зникли". Польща, Угорщина та Словаччина негайно заявили, що чинитимуть опір цьому кроку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко

У своєму зверненні до ООН Зеленський заявив, що їхнє рішення було лицемірним та шкідливим для його країни.

"Тривожно бачити, як дехто в Європі розігрує солідарність у політичному театрі, створюючи трилер із зерна. Може здатися, що вони грають свою роль, але насправді допомагають підготувати ґрунт для московського актора", - сказав він.

Його слова викликали запеклу реакцію у Польщі. Варшава викликала українського посла і попередила про подальші кроки у відповідь.

Пізніше Моравецький заявив: "Попереджаю владу України. Якщо так будуть загострювати конфлікт, додамо ще заборони на ввезення до Польщі додаткових продуктів. Київ не розуміє, наскільки дестабілізовано сільське господарство Польщі. Ми захищаємо польських фермерів".

Це питання особливо чутливе у Польщі, де наступного місяця відбудуться вибори. Правий популістський уряд партії "Право і Справедливість" має сильну підтримку у сільськогосподарських регіонах.

"Ми були першими, хто багато зробив для України, і тому очікуємо, що вони зрозуміють наші інтереси. Звичайно, поважаємо всі їхні проблеми, але для нас найважливішими є інтереси наших фермерів", - сказав Моравецький.

 

Київ заявив, що подасть скаргу до Світової організації торгівлі щодо рішення по зерну, прийнятого Польщею, Угорщиною та Словаччиною. Представник СОТ підтвердив, що Україна зробила перший крок у торговельній суперечці, подавши скаргу до глобальної організації торгівлі.

Цей крок розкритикувало МЗС Польщі, яке заявило, що "тиску на Варшаву на багатосторонніх форумах чи направлення скарг до міжнародних судів не є відповідними методами вирішення розбіжностей між нашими країнами".

Після того, як Польща викликала посла, Київ закликав Варшаву переглянути позицію щодо зернової суперечки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" – Пітер Дікінсон про візит Блінкена

"Закликаємо наших польських друзів відкинути емоції. Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернового питання", - заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

Він повідомив, що посол України роз'яснив позицію Києва щодо "неприйнятності" польської заборони та припустив, що українські пропозиції "стануть основою для переведення діалогу в конструктивне русло".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Ніколенко підкреслив, що посол висловив невдоволення "некоректністю" недавніх висловлювань президента Польщі Анджея Дуди, який порівняв Київ із "людиною, яка тоне".

Тим часом, міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу заявив, що Бухарест працюватиме з Україною протягом наступних 30 днів над планом контролю над експортом зерна, щоб допомогти захистити румунських фермерів.

"Контрнаступ України може виявитися болючим. Але його успіх має вирішальне значення для європейської безпеки", CNN, США

У підвалах Оріхова стоять українські війська. Попри те, що вони під землею, величезні російські бомби, які регулярно падають, можуть обрушити на них усе, що знаходиться нагорі.

Уявіть собі такий ризик чоловіків та жінок, які несуть нервові втрати щоночі, коли наступного разу почуєте розмови про перебіг контрнаступу України. Це повільно, небезпечно, криваво і складніше, ніж будь-хто сподівався. Але не помиляйтеся - це, можливо, найважливіший момент для європейської безпеки з часів падіння Берлінського муру або навіть з 1945 року.

Українські сили далекі від того, на що сподівалися, коли наближається осінь. Літні місяці навколо Роботиного були зайняті жахливим повзанням по мінним полям. Війська тижнями боролися за крихітні поселення, які можна перерахувати вулицями або навіть будівлями.

Після звільнення, як видно у таких селах, як Урожайне, від них мало що залишилося – там українським військам практично ніде знайти укриття. Переможцю дістаються лише руїни.

Нетерпіння та втома, очевидні на Заході щодо прогресу України. Безсумнівно, вони будуть замовчуватися у Нью-Йорку цього тижня, коли президент Володимир Зеленський використовує своє оновлене Міністерство оборони, щоб зобразити оновлену адміністрацію, готову до тривалої та болісної зими, яка, яка, мабуть, чекає нас попереду.

 

Так, Україна виборює свою територію. Але це надзвичайно яскравий момент для європейської безпеки - результат наступних двох місяців може визначити напрямок наступного десятиліття в глобальному плані.

Хоча на початку цього місяця поступ українців на південному фронті прискорився, зараз він, схоже, знову частково сповільнився. Вони все ще на певній відстані від Токмака, на півдорозі до Мелітополя, і не досягають мети – відрізати окупованого Росією Криму від сухопутного коридору з материковою Росією.

Війська Києва повільно просуваються на південь, до Маріуполя, але наступ виявляється болісним, а місцевість - відкриті простори сільськогосподарських угідь.

Але боротьба все одно залишається критичною. До кінця листопада погода стане холодною, і незабаром настане зима. Грунт ризикує стати вологішим і бруднішим, ніж хотілося б українській штурмовій бронетехніці. Але останніх великих успіхів Київ досяг в середині листопада 2022 року, після відступу росіян з Херсона, тому в них залишилося ще вісім тижнів.

Щойно випаде сніг, Москва спробує ще більше зміцнити свою лінію фронту. Світловий день зменшиться. Холод зробить українські атакуючі підрозділи значно вразливішими, якщо спробують просунутися глибше в російські позиції. Це зробить і без того огидне завдання ще кривавішим.

 

Володимир Путін, певне, розраховує на зиму для зміцнення позицій. Його сили протрималися цього літа з більшою енергією, ніж багато хто очікував. Можливо, вони почнуть давати збої. Їхні людські ресурси не безмежні, і повільний барабанний бій українських ударів по їхніх лініях постачання загрожує тим самим крахом, що спостерігався під Харковом у вересні 2022 року. Але Росія може втриматися.

Захід демонструє невпинну рішучість підтримати Київ. Але не варто сумніватися, що мільярди доларів допомоги, про які, начебто, щотижня оголошує Вашингтон, можуть опинитися під загрозою, оскільки в США наближається виборча кампанія 2024 року.

 

Президент Джо Байден хотів би радше проводити передвиборчу кампанію, маючи під рукою українське рішення, ніж обіцяти інвестувати гроші американських платників податків у невизначене майбутнє, у війну, за якою мало хто з американців стежить щодня. Деякі республіканці вже висловлюють сумніви. Дональд Трамп, лідер у боротьбі за висування у президенти від Республіканської партії, вважає, що може чарівним чином виправити війну за 24 години, що означає піти на серйозні поступки Путіну.

Європейська підтримка також не є конкретною. Перед економічним тиском повна єдність блоку у питанні війни - виняткове явища і може також похитнутися, якщо підтримка США ослабне. Ще одна зима високих цін на паливо і вибори, що наближаються, також можуть похитнути цю єдність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни

Заморожена лінія південного фронту також ризикує підштовхнути війну до ескалації. Україна все більше почувається комфортно, завдаючи ударів по Москві за допомогою дронів, здійснюючи транскордонні рейди та обстрілюючи Крим ракетами більшої дальності. Це природна еволюція військової відповіді Києва на вторгнення сусіда.

Але згадайте рік тому, як якалися західні чиновники лише при думці про атаку на Росію. Це було причиною відмови від постачання Україні ракет більшої дальності, які могли б вразити Крим чи російську територію, що межує з Україною.

Зараз Крим зазнає ударів майже щодня, і Захід мало що може сказати щодо цього, оскільки ракети українського виробництва. З настанням зими, коли українське цивільне населення несе на собі основний тягар російських ударів по інфраструктурі, очікується, що заклики заподіяти ще більших шкоди по Росії зростатимуть.

Москва, зі свого боку, виглядає дещо сміливішою. Яким би не був результат зустрічі Путіна з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином, сам факт, що глава Кремля пішов до сусіда-ізгоя, благаючи про боєприпаси, дозволяє припустити, що список Путіна дуже короткий. Ми, можливо, ніколи не дізнаємося про результат цієї зустрічі та роль, яку Китай зіграв у її проведені, доки не відчуємо цього на українському полі бою.

×