Чого чекати українцям з початком весни: найважливіші зміни в країні

8

 

Підвищення соцвиплат, припинення місії ОБСЄ на Донбасі, наслідки польського закону стосовно "злочинів українських націоналістів", припинення роботи аналогового телебачення і телеграфу — такими нововведеннями здивує українців початок весни 2018-го.

Gazeta.ua розібралася в найістотніших змінах, що очікуються в Україні з березня.

Згортання місії ОБСЄ на Донбасі

Місія ОБСЄ може припинити роботу на Донбасі. За документами, 31 березня спливає термін її діяльності.

"Своїх спостерігачів до складу СММ ОБСЄ в Україні делегували 44 держави. Найбільше представництво, на вересень 2017 року, мали США — 59 осіб, Велика Британія — 46 і Росія — 36 фахівців. Після підписання закону про реінтеграцію Донбасу участь росіян у складі місії неможлива. Отже, всередині ОБСЄ може бути проблема з РФ, яка влаштує істерику, якщо її представників не пустять в Україну", - зазначив військовий експерт Денис Попович.

Саме через присутність росіян у складі місії вона іноді "не помічала" порушення з боку бойовиків. Через це до представників СММ періодично виникали претензії з боку українців, вважає Попович.

"З іншого боку, якщо ОБСЄ не продовжить роботу, то проблеми будуть в України. Наприклад, бойовики можуть відчути себе взагалі вільними в своїх діях. Крім того, моніторингова місія допомагає Україні протистояти РФ в інформаційній війні", - пояснив експерт.

Станом на 1 березня представники ОБСЄ не оприлюднювали рішення про подальшу роботу на Донбасі. Для її продовження рішення мають підтримати всі члени СММ.

 

Польський закон про Інститут національної пам'яті

1 березня набули чинності зміни польського закону про Інститут національної пам'яті. Згідно з документом, вводиться кримінальна відповідальність за публічні висловлювання про причетність поляків до Голокосту в роки Другої світової війни. Насамперед йдеться про використання формулювання "польські концтабори", "польські табори смерті". Також забороняється заперечувати злочини українських націоналістів проти поляків, зокрема говориться про дії, "вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини".

 

Одна з найвідоміших подій того часу — Волинська трагедія 1943 року, коли здійснювалися обопільні етнічні чистки українського і польського населення. Президент Польщі Анджей Дуда звинуватив український націоналістів у геноциді поляків у селі Гута Пеняцька 1944 року.

"Невизнання вказаних злочинів карається штрафом або ув'язненням від трьох до п'яти років. Ця норма є екстериторіальною, тобто, польські суди можуть виносити вироки на підставі заяв, які прозвучали навіть за межами Польщі. І, звісно ж, за цими нормами каратимуть не тільки польських громадян. Формально під дію цього закону не підпадають наукові дослідження та художні твори. Однак ці норми прописані настільки розпливчасто, що не дають можливості зрозуміти, що саме за новим польським законом є злочином, а що – ні", - наголосив Юрій Панченко, головний редактор видання "Європейська правда".

На думку експертів, скандальний закон ІНП не вплине на українських заробітчан у Польщі.

"Люди, які туди їдуть, менше цікавляться питаннями історії. Я думаю, канал (заробітчан) відкритий і він не сильно постраждає від цього закону, а навіть збільшуватиметься", - заявив голова ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак.

Ізраїль та США висловили стурбованість щодо закону Польщі про ІНП. Їх найбільше хвилює положення про запровадження кримінального переслідування іноземців. В Ізраїлі побоюються, що так польська влада намагається заборонити жертвам Голокосту та їхнім нащадкам говорити про злочини поляків проти євреїв.

Відключення аналогового телебачення

З кінця березня в Україні перестане працювати аналогове телебачення. Не працюватимуть звичайні антени, які безкоштовно ловлять українські канали. Таке рішення прийняв Кабмін у липні 2017-го. Згідно з міжнародними зобов'язаннями, Україна разом з країнами Європи, Азії та Африки мала перейти на цифрове мовлення ще 2015 року. Але українські урядовці постійно переносили рішення.

Серед переваг цифрового ТБ — якісніше зображення і більша кількість каналів. Проте відповідне покриття є не скрізь (приблизно на 65% території України), і цифрові приймачі має не кожна родина. За оцінками фахівців, під загрозою лишитися без українського телебачення — 25% українців. У деяких регіонах, де немає покриття "цифри", з відключенням аналогового телебачення будуть доступні лише російські канали.

Найбільше постраждають українці, у яких не вистачає грошей на кабельне чи супутникове ТБ. Вартість приймача з "цифрою" в середньому становить 400 грн.

Ринок цифрового ефірного телебачення в Україні з відключенням аналогового ТБ опиниться під контролем єдиної приватної компанії - "Зеонбуд". Її власники стануть монополістами у цій галузі.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інтер" перевірять через показ заборонених фільмів

Військові пенсії

З 1 березня всі військові пенсіонери отримають перерахунок виплат. Йдеться про військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції — загалом 498 тис. осіб. Кабмін постановив підняти пенсії у 3 етапи. Перший впроваджують "заднім числом" - з 1 січня 2018 року. Пенсіонерам платитимуть додатково 50% від суми підвищення, яку визначили станом на 1 березня. Протягом 2019 року підвищення становитиме 75%, з 1 січня 2020-го — 100%.

Середня пенсія силовиків становила 2600 грн - залежно від стажу та розміру зарплати. Розмір надбавки у середньому 1,5 тис. грн. Швидше за все, цю суму додадуть до основного розміру найближчої пенсійної виплати.

Рішення ухвалили після тривалих протестів військових пенсіонерів. Із прийняттям пенсійної реформи у 2017 році їх у виплатах майже прирівняли до решти громадян. У відповідь силовики протягом кількох місяців проводили мітинги у Києві та інших містах, перекривали дороги.

 

Перерахунок, має низку негативних наслідків, пише портал Ukrainian Military Pages.

1. Пенсії учасників АТО будуть нижчими, ніж у звільнених в інші періоди (до початку АТО). Наприклад, командир батальйону, підполковник, звільнений 2015 року, буде отримувати пенсію 3,8 тис. грн, а сержант, командир відділення, звільнений 2003-го з такою ж вислугою – 7,3 тис. грн. Колишні військовослужбовці, звільнені у різні роки з однакових посад, званням та вислугою, все життя будуть отримувати різну пенсію, що суперечить чинним нормам.

2. Майже 90 тис. пенсіонерів не матимуть підвищення. Бо для перерахунку мають подати додаткові документи, термін зберігання яких закінчився. Наслідком цього стане соціальна напруга між звільненими військовослужбовцями і тими, хто проходить службу.

3. Може суттєво знизитись зацікавленість теперішніх військовослужбовців у подальшій службі. Оскільки в майбутньому висока пенсія буде малоймовірною.

Соцвиплати постраждалим на виробництві

На 17,6% збільшать щомісячні виплати тим, хто отримав на виробництві травму чи професійне захворювання. На стільки ж піднімуть виплати родинам, які втратили годувальника через нещасний випадок на виробництві. Середній розмір надбавки становить 464 грн. Загалом на це підвищення у Фонді соціального страхування закладено 872 млн грн.

Збільшення виплат та осучаснення пенсій вимагали шахтарі. Обурювалися, що з 2007-го індексація виплат не проводилася.

Перерахунок страхових виплат постраждалим та їхнім родинам має відбутися автоматично. Додаткових комісій робітникам проходити не треба.

 

Зміни в експорті сої, соняшника та ріпака

Верховна Рада скасувала відшкодування ПДВ при експорті олійних і технічних культур з 1 березня 2018 року. Це означає, що при вивезенні зазначених культур за кордон, з бюджету більше не повертатимуть платнику суму ПДВ. Це знизить ціну, за якою експортери купують в аграріїв сою, соняшник та ріпак. Таким кроком хочуть стимулювати переробну галузь — щоб виробники продавали не сировину, а готову продукцію.

"Для початку аграріям доведеться пристосуватись до падіння цін на сою та ріпак, але це буде лише короткостроковим ефектом. Україна займає перше місце в світі по експорту соняшникової олії з часткою в світовому експорті близько 60%. Якщо додати до цієї індустрії інші олійні культури, такі як соя та рапс, то Україна займе домінуючу нішу на світовому ринку олії в цілому. Це дозволить зайняти стратегічне місце у плані світової харчової безпеки, що посилить міжнародні позиції України", - впевнені прихильники рішення.

Проте багато аграріїв та експертів виступають проти. Вважають, що переробка зросте тільки наступного року. У подальшому підприємства відчуватимуть брак сировини, оскільки вирощувати сою та ріпак стане економічно невигідно. І зрештою у виробництво можуть вкладати менше грошей, його розвиток призупиниться.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Нафтогазі розповіли, чи вистачить газу до кінця опалювального сезону

Зникнення телеграм

Укртелеком більше не прийматиме та не відправлятиме телеграми. Рішення пов'язане з низьким попитом на послугу, що спричинив розвиток електронної комунікації та використання цифрового підпису. Протягом 2015 року компанія відправила 350 тис. телеграм, позаторік — 100 тис. Зараз кількість відправлень не перевищує 10 тис. у квартал. Крім того, відділення Укртелекому мають застаріле обладнання, яке неможливо підтримувати з боку виробників, передає "Інтерфакс-Україна"

Керівництво компанії заявило і про збитковість телеграфу, яка сягає десятки мільйонів гривень у рік.

 

Українські кінопрем'єри

Протягом цього місяця український кінематограф презентує 3 стрічки.

1 березня вийде в прокат комедія "Сотка" від режисера Олександра Беляка. В основі сюжету — історія про працівника супермаркету, чиє життя змінюється з появою незвичного піджака, в кишені якого не закінчуються банкноти по $100.

7 березня покажуть мультфільм "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила". Персонажів озвучили Надія Дорофеєва, Олексій Завгородній, Сергій Притула, Олег Михайлюта та інші відомі українці. Стрічка розповідає кохання бродячого лицаря та князівської доньки. На перепоні їхнього щастя стає чаклун, що хоче принести Людмилу в жертву чорним силам, аби отримати безсмертя. Режисер мультфільму — Олег Маламуж.

Із 29 березня демонструватимуть пригодницьку стрічку "Легенда Карпат". У ній ідеться про життя українського Робін Гуда Олекси Довбуша — від його юності до становлення захисника бідних людей. У головній ролі знявся Валерій Харчишин. Сергій Скобун виступив режисером.

×