Чи може у літака відпасти крило та що буде, якщо в польоті відмовлять двигуни - пілот розказав про секрети роботи

6

Перші права на керування маленькими одномоторними літаками видають в 16 років. Будете літати тільки для себе. Я ходив у аероклуб з підліткового віку, де отримав основи теорії та практики. Там після того, як набуваєш певні навички, пускають самостійно керувати. Починати потрібно з малого.

Після університету з дипломом нікого на роботу не беруть. Для цього варто отримати ліцензію. Її видають у льотній школі. Там майбутні пілоти набувають практичні навички керування літаком. Залежить від країни, де проходите. В Україні та Європі ціни майже однакові. Однак раджу проходити навчання у європейських країнах. З ліцензією, яку отримуєте там, зможете літати будь-де. Українська діє в небагатьох країнах - Близький Схід, наприклад.

Вартість навчання з проживанням буде вартувати не менше $50 тисяч. Можна отримати кредитування, програми є різноманітні. Однак воно того вартує.

Бажано отримати вищу технічну освіту, щоб мати диплом. Я був студентом. Літом не гуляв, а проходив льотну практику.

В авіації немає корупції. Немає письмових та усних іспитів - усе складаєте в комп'ютері, бо він не бере хабарів.

Має бути близько 150 годин нальоту на маленьких літаках. Але це не просто - політав туди-сюди. Разом з інструктором відпрацьовуєте різні техніки, процедури. Тобто це не прямолінійні чи банальні польоти з точки "А" у точку "Б". Не можна просто з Києва в Одесу зганяти. Я за два роки зміг налітати необхідні години.

Робота пілота - це постійна практика та навчання. Якщо була велика перерва у роботі - усе треба починати спочатку.

Є багато тестів психологічних, які створюють на базі статистики та досліджень. З їх допомогою перевіряють тип особистості. Відповідаєш на 200-300 питань. Є схожі між собою. Тобто, одне питання через кілька пунктів можуть сформулювати інакше.

Агресивні, імпульсивні люди не можуть керувати літаком та працювати бортпровідниками.

Загалом методики з підготовки до стресових ситуацій застосовували в університеті та школі - випробовували на тренажерах та симуляторах.

Більше 10 років працюю. У польоті провів уже більше 6500 годин. Працював у різних компаніях. Більше трьох років займаю посаду капітана.

Влітку та на свята літаємо частіше. 14-15 робочих днів на місяць. Не обираю, куди літати. Але, фактично, можна замовити конкретний рейс за певний час.

Найбільш популярні зараз країни, які відкриті. У Європу часто літають: Польща, Італія, Німеччина. Вражає, скільки наших співвітчизників живуть у цих країнах. Хоч тисячу рейсів постав - знайдуться ті, хто будуть літати.

У нас тонни інструкцій. Усі їх мають знати. Але тисячі сторінок навряд запам'ятаєш.

Правила існують щодо усього. Як одягатися, як фарбуватися — для бортпровідниць. Є параметри правильної стрижки та бриття. Усе регламентується: сон, звички, дайвінг. Не можна за добу перед польотом занурюватися на глибину - будуть проблеми зі здоров'ям. Це стосується, до речі, і пасажирів.

Пити каву над приборами не можна. Наливають не більше половини склянки. Є спеціальні глибокі підставки, куди ставимо їх. Існує процедура того, як стюардеси мають заходити в кабіну пілота. Ми сидимо за броньованими закритими дверима. Камера показує, хто прийшов. Ніхто не стукає, є умови певні. Також під час польоту усі розмови між працівниками екіпажу записуються.

Проходимо регулярні медичні обстеження. Кількість залежить від віку. Перевіряють усе: зір, слух, тиск, здоров'я серця. Не має бути надмірної ваги, бо це негативно впливає на організм. Лікар може порадити схуднути або змінити раціон.

Щеплення від коронавірусу ще не робив. Поки немає бажання та потреби. Пілотам дозволяють так літати.

Зарплата майже не має конкурентів на ринку. Скажу так: під церквою не прошу милостиню, але й на Maserati не їжджу. Можу дозволити собі подорожувати кожного місяця і ще й відкласти гроші.

Однак суми відносні. Залежить від кількості рейсів, стажу та посади.

Подорож літаком є найбільш безпечною. Не буває паніки, бо все страхується. Є чотирикратне резервування - якщо відмовила одна система, є ще три, які будуть виконувати її функції. Усе продумано до дрібниць. Основні життєво важливі системи резервують. Шанс, що відмовлять усі - рівний нулю.

Зношуваність літака вирівнюється не тільки кількістю нальоту, а й циклами - зліт-посадка. Саме в ці моменти найбільше навантаження на нього. Саме тому у Японії так швидко вичерпуються ресурси літаків, адже там острови. Громадяни часто мандрують по 20-30 хв. За вісім років він зноситься. Тоді як у Європі такий самий літак може служити понад 20 років.

Ми п'ять років вчимося стресостійкості. У критичних ситуаціях - абстрагуємося та збираємо думки до купи. На погоду вплинути ніяк не можемо, у таких випадках сідаємо на запасних аеродромах.

За штурвал ніхто не просився. Це вважається небезпечною ситуацією, за такі слова посадять у в'язницю. У пострадянських країнах можуть сприйняти як жарт, залежно від того, як сказали. Але в США та Європі - тюрма. Жартів немає в авіації.

У стані алкогольного сп'яніння не пускають на борт, але в літаку можуть напитися. Стюардеси - хороші психологи, знають, як діяти в таких ситуаціях.

Був випадок у моїй практиці із одним із самих відомих бортпровідників в Україні, що вже на пенсії. Мав експресивні манери - просто шоумен.

На борту летів "важливий дядько". Не захотів пристібати пасок безпеки. А поки всі цього не зроблять - злітати не можна. Дівчата його вмовляли, а той ніяк не реагує. Приходить наш манерний бортпровідник, встає на одне коліно, кладе йому руки на ноги і каже:

"Дорогий мій, уяви: ми зараз виїжджаємо на смугу, командир своєю міцною рукою дає злітний режим нашим двигунам. Розганяємося до неймовірної швидкості. І тут щось іде не так - переривають зліт, різко гальмують. А ти сидиш у першому ряду, вилітаєш, б'єшся об стіну та втрачаєш свідомість. Я як бортпровідник підбіжу і робитиму тобі штучне дихання".

Бородатий дядько не зміг знайти аргументів та за секунду пристебнув ремінь.

Ще один випадок із цим бортпровідником був. Рейс затримали через погодні умови. Дві години всі сиділи в літаку. Щоб розрядити обстановку, він запропонував за власний рахунок пасажирам їжу та напої, що були в асортименті. Йому аплодували стоячи.

Не може відпасти нічого. Перед тим, як зібрати модель, усі деталі проходять комп'ютерне тестування. Літак виготовляють із дуже міцних матеріалів. Вже після всіх випробувань - його збирають. Цей процес може тривати більше 10 років.

Крило на тестуваннях можуть вигнути з горизонтального у вертикальне положення - все одно не відпаде і не зламається.

Нічого. На поверхні літака є сітка, яка діє на кшталт клітки Фарадея. Вона пропускає крізь себе блискавку та розпорошує її по поверхні. Усередину заряд не проходить, а розбігається літаком. Сила струму розподіляється і падає. На крилах є розрядники, як громовідводи, що беруть удар на себе.

Якщо у літак потрапляє блискавка, за процедурою, пілот має перевірити всі системи. Але завжди краще - сісти на землю в критичних ситуаціях. Грози та погані погодні умови завжди обходимо у цілях безпеки.

У теорії завжди враховується те, що один двигун можемо втратити. Зграя пташок влетить, приміром. Але це рідкість. Ще на стадії випробувань імітують таку ситуацію. Беруть тушки курей по два кілограми, запускають на повну міць двигун і з пушки ними стріляють.

Але навіть за відмови одного двигуна можна приземлитися. Зрозуміло, що далі ніхто не полетить, повернемося в аеропорт.

Якщо відмовив другий - усе одно можна посадити літак. Тримають його чотири сили: підйомна від крила, сила тяжіння вниз, уперед - тяга, назад - сила опору. Тобто впасти одразу не можна, просто поступово будемо знижатися.

Рідко все стається через одну умову. Завжди багато причин, які мають трапитися в один момент. І погода, і несправність, і людський фактор - усе важливо. Чому пілотів двоє? Щоб ухвалити одне єдино правильне рішення. Якщо людина піддається страху, розгублюється, завжди є поряд той, хто скаже "почекай, давай інакше". Тут працює принцип комунікації.

Не платимо штрафів. Втрачається прозорість розуму у таких випадках. Якщо людина буде думати про покарання, то у якійсь ситуації може ухвалити неправильне рішення, щоб його уникнути.

Звільнити можуть, але для цього недостатньо однієї непримітної ситуації, дають можливість виправитись. В авіації високий рівень професіоналізму, адже відповідальність велика.

Це пов'язано з характеристиками літака. Коли він злітає, то роздувається, як куля, збільшується за розмірами. Але цього не видно людським оком. Відбувається це через герметизацію, яка дозволяє утримувати всередині тиск. Він давить на повітря менш щільне ззовні.

Тобто розмір ілюмінаторів не може бути більшим. Так, є літаки з великими вікнами, але вони літають на низьких висотах — до 1 км — та з низькою швидкістю.

Направо й наліво можна зійти з маршруту. Маємо робити все необхідне для безпеки пасажирів. Головне зберігати висоту безпечну - 300 метрів від висоти інших літаків. Кожен літак має свою широту залежно від напрямку польоту. Це контролюють диспетчери на землі.

Залежить від типу літака. Буває 900 кілометрів за годину. На висоті швидкість вимірюється у відсотковому відношенні від швидкості звуку - близько 78%.

Немає такого. Хоча, не розумію, чому немає лінії метро до аеропортів. Щоб можна було вийти просто в терміналі, як у Європі. Важко добиратися через затори, багато часу витрачається.

Іноді чую, але не завжди. У Європі взагалі немає такої традиції. Для них це звичайна подорож, буденність.

Однак усе одно приємно. Квіти дарували. Не знаю, чи прикол, але буває й таке. Знайомі часто літають, яких 10 років не бачив - передають привіт.

Аплодують, бо радіють несвідомо. Через переживання, емоції, як діти. Мене перукар запитує, чому після кожної стрижки йому не аплодують. Я відповідаю: "Коли ти мені робиш погану зачіску - я ж просто мовчу і не помираю від цього".

У новому аеропорті Берліну сподобалося. Усе продумано до деталей, сучасно. З точки зору естетики та пейзажів - Південь Італії, Греція, Швейцарія. Там неймовірно красиві заходи сонця та гірські ландшафти. Але іноді не дуже комфортно, бо спека та ліниві співробітники.

У Польщі працюють як ненормальні, але краєвиди звичайні.

Буває півгодини, буває більше. Але не так багато часу. Можна попити кави з хорошим видом. Іноді гуляємо, але рідко.

Рахую не кількістю польотів, а годинами. Тільки в карантин у 2020 році був у семи країнах. Не літав тільки в Америку.

Рідко щось питають, але завжди вітаються, дякують.

Одного разу стюардеса передала від пасажирки, що та мріє потиснути руку пілоту. Після польоту я вийшов і привітався, навіть у кабіну пустили. Як згодом виявилося, це відома акторка - головна героїня серіалу "Папік" - Дарья Петрожицька. Тоді я цього не знав.

Через деякий час мені надіслали знайомі її інтерв'ю для телеканалу. Там вона показала список того, що має зробити кожна жінка за своє життя. Розповіла про наш випадок.

Я не вірю у прикмети. Не визнаю їх, бо вважаю, що все залежить від мене. Тільки я і мій екіпаж відповідаємо за все. Чорна кішка чи розсипана сіль не мають жодного впливу на безпеку польотів.

Так, усі мають страховку, яку оплачує компанія. Була можливість вийти на пенсію раніше через певну кількість годин нальоту, але у 2016 році цей закон змінили. Мовляв, не небезпечна професія та не шкодить здоров'ю.

Літати можна до 65 років, якщо дозволяє стан здоров'я. Останній рейс можна здійснити у день народження.