Чеське міністерство внутрішніх справ видало посібник, який знайомить поліцейських з етнічними особливостями трьох заробітчанських громад – української, в'єтнамської та монгольської. Українців вирізняє невибагливість.
У довіднику пояснюють також деякі пікантні особливості повсякдення в'єтнамців і монголів. Довгий ніготь на мізинці в'єтнамського торговця є символом успіху, а монголи тримають вівці у житлових приміщеннях. Якщо в'єтнамці займаються майже винятково роздрібною торгівлею, то монголи здебільшого працюють на заводах і фабриках.
Українці в Чехії (а їх, легальних, понад сто тисяч) – це третина всіх чужинців. Отже, чеський поліцейський мусить знати, що абсолютна більшість українців працює на тяжких фізичних роботах і за умов, які посібник називає "катастрофічними". Найчастіше робоче місце українця – будівельний майданчик. Але, зазначено у брошурі, можемо зустріти їх і на заводах. Проте і там вони перебувають на найнижчих соціальних щаблях.
Автори посібника стверджують, що українці працюють, як правило, без вихідних і по дванадцять-чотирнадцять годин на день. Водночас, вони спростовують поширену думку, що серед українських заробітчан багато людей з вищою освітою. За їхніми даними, таких лише одинадцять відсотків.
Найхарактерніше явище українського заробітчанства – циркулярна міграція (її не знають ні в'єтнамці, ні монголи). Заробивши, українець їде на батьківщину, але, побачивши, що життя там не ліпше, ніж злиденне заробітчанське в Чехії, повертається.
2 
79692
Коментарі
14