Через виїзд з України з'являється почуття винного: як себе не "з'їсти", перебуваючи в безпеці

Понад 5,6 млн українців були змушені тікати від російської агресії за кордон. При перебуванні в безпеці може з'явитися почуття провини.

Психологиня реаліті "Екси" на "Новому каналі" Наталія Єжова та практикуюча психологиня Юлія Зорій пояснили, чому виникають докори сумління. Також порадили, що з цим робити.

"Для початку нагадайте собі, як працює інстинкт самозбереження - боятися, тікати, рятуватися - це нормально. Особливо коли у вас є діти, і вашим основним завданням є збереження їхнього життя. Це наші базові налаштування. Те, що ви, рятуючись, виїхали за кордон - нормальна реакція на трагічні події. Прийміть це як усвідомлений факт", - сказала Зорій.

Важливо також розуміти, чи не нав'язує провину ваше оточення. За словами Єжової, це почуття зараз передається, як вірус.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна в Україні: що робити у разі завалу будинку

"Можливо, подруга бідкається, як їй погано в іншій країні, як вона страждає. Можливо, мати розповідає, як її сусідка поїхала за кордон, тобто "втекла". Не приймайте цю естафету, зупиніть її. А ще краще розкажіть людині, що провина - це руйнація. Спрямування на себе тієї злості, яка виділилася для захисту своїх кордонів та життя, коли напав агресор. Нормально, що ця енергія є. Але треба спрямовувати її не на себе, відчуваючи провину. Від цього нікому не стане легше. Подумайте: "А що я можу зробити?" - додала вона.

Варто перефразувати в голові слова "я втекла, я погана, я злякалася" на слова "я зберегла життя дітей, майбутнє українського народу в особі своїй та своїх нащадків", зазначила Єжова.

"Потрібно ще розділити два поняття: провина та борг перед країною. Провина - це "я поганий", і цією думкою ми себе руйнуємо. Борг - це "я українець, я гідний своєї країни, я завжди пам'ятатиму своє коріння. І мій обов'язок – розповідати про Батьківщину, допомагати, чим можу, підтримувати український бізнес, зберігаючи свою роботу в рідній країні, поводитися гідно". Обов'язково потрібно розділяти ці два поняття", - сказала психологиня.

Людині, яка страждає від провини вцілілого, здається, що вона допомагає недостатньо, почувається "зрадником" тощо.

"До цього додаються головний біль, порушення сну, перепади настрою, безпорадність, напади гніву, картання, сум. Що робити? Усвідомити й прийняти ті чинники, які зараз присутні у вашому житті. "Де я? Чому я тут? З ким я? Про кого зараз дбаю? Що можу зробити "тут і зараз", щоб полегшити своє життя й допомогти країні?" Коли ви визначите зону контролю, то легше зможете зрозуміти, на чому варто зосередитися і яких зусиль докласти", - пояснила Зорій.

Як себе заспокоїти та почати діяти? По-перше, визнайте свої почуття.

"Якщо відчуваєте провину, пам'ятайте, що ви - жива людина, і це нормально. Краще сказати собі: "Так, це є. Я це відчуваю, бо люблю свою країну, люблю українців. Можливо, хотіла би бути в Україні, але зараз не можу цього зробити з низки причин". Це нормальне почуття", - сказала Єжова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали кількість біженців, які повернулися в Україну

А потім зосередьтеся на діях.

"Якщо ви з дітьми чи тими, хто потребує вашої опіки, - подбайте про забезпечення їхніх базових потреб: сон, їжа, медична допомога. Намітьте, як ви можете допомогти собі, коли вас охоплює тривога. Можливо, це будуть фізичні навантаження, прогулянки, ігри з дітьми, прибирання, спілкування з іншими тощо. Ваша психологічна стабільність - запорука подальшої ефективності", - зазначила Зорій.

Також можна подумати над тим, яким чином ви можете допомагати своїй країні: волонтерство, допомога біженцям, комунікація чи логістика, допомога близьким і друзям.

"Приєднуйтеся до людей чи спільнот, які вже щось роблять. Важлива будь-яка дія. По-перше, це дозволить зменшити силу ваших негативних емоцій, по-друге, послабить відчуття провини. Тож сфокусуйтеся на тому, що зараз залежить від вас. Не применшуйте свої зусилля. Найкращий спосіб не дорікати собі - дія. І памʼятайте, кожен робить для перемоги те, що може", - додала психологиня.

×